Самостійна робота студентів

На тему: «Режим роботи. Правове регулювання надурочних робіт, у підготовці спеціалістів-юристів»

1.Опрацювати питання:

1.1 Чергування

Чергування — це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові дні для оперативного розв'язання невідкладних питань, які не входять до кола обов'язків працівника за трудовим договором. Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою виборного органу профспілки. Недопускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов'язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов'язків сторожів, приймання пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Чергування у вихідні й святкові дні компенсуються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергування в найближчі 10 днів .До чергувань не залучаються особи, які не можуть бути залучені до надурочних робіт (ст. 63 КЗпП). Стаття 63. Заборона залучення до надурочних робіт

До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:

— вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);

— осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);

— працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно- технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220).

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх зго¬дою (стаття 177). Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172). Особи, перелічені в п. 1-3 частини першої ст. 63 КЗпП, не можуть залучатися до наду¬рочних робіт навіть за наявності їх згоди. У силу частини другої ст. 63 КЗпП не можуть залучатися до надурочних робіт також батьки, опікуни, які виховують дітей віком до трьох років без матері (батьків), у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 186і КЗпП) Такі категорії працівників можуть залучатися до надурочних робіт тільки за їх згодою: жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. Таким чином, частина третя ст. 63 КЗпП з урахуванням ст. 177 КЗпП повинна тлумачитися як така, що допускає залучення до надурочних робіт лише за згодою жінки, яка має хоча б одну дитини віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда це правело правило поширюється на батьків, які виховують дитину зазначеного віку без матері або мають дитину-інваліда, а також на опікунів (піклувальників);

інваліди. Додатковою умовою для залучення інвалідів є відсутність обмеження наду¬рочних робіт у медичній рекомендації, даній такому працівникові;

громадяни похилого віку (такими відповідно до ст. 10 Закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» [134] визнаються чоловіки віком від 60 і жінки віком від 55 років і більше, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року.

Проведення робіт з метою відвернення громадського або стихійного лиха - безперечна підстава для залучення працівників до надурочних робіт, сформульована вона цілком виразно і не викликає сумнівів у її винятковості. Однак негайне усунення наслідків такого нещастя як підстава надурочних робіт не завжди буде мати ознаку винятковості, тому що є і такі наслідки, які цілком допустимо усунути в плановому порядку.

Не викликає сумніву можливість залучення працівників до надурочних робіт з метою відвернення виробничої аварії. До аварії може бути віднесене широке коло подій. Порушення правильного функціонування систем водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту і зв'язку є підставою для застосування надурочних робіт лише тоді, коли це порушення викликане випадковими і несподіваними обставинами. При відсутності таких обставин законодавець не вважає за можливе проведення наду-рочних робіт, хоча б і порушувалося нормальне функціонування названих систем. Власник, який допустив через власну недбалість порушення функціонування зазначених систем, пови¬нен виправляти ситуацію не шляхом залучення працівників до надурочних робіт, а шляхом залучення додаткової робочої сили, в тому числі і на основі цивільно-правових договорів. Необхідність закінчити почату роботу, коли її припинення може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, є підставою для проведення надуроч¬них робіт тільки у випадках, коли робота не могла бути виконана в нормальний робочий час внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва. П. З частини третьої ст. 62 КЗпП формулює ще одну підставу для проведення надуроч¬них робіт - необхідність невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників. У п. 4 частини третьої ст. 62 КЗпП необхідність виконання вантажно- розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення визнається без будь-яких застережень як підстава для проведення надурочних робіт. Продовження роботи при нез'явленні змінника є підставою для застосування надурочних робіт лише у випадках, коли робота не допускає перерви. 3. Обмеження на залучення працівників до надурочних робіт, що встановлені ст. 63 КЗпП, є чинними і тоді, коли підстави для цього встано влені спеціальними нормами. Чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов'язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові дні, в нічний час.

2. Написання рефератів

1. Правовий режим робочого часу.

2. Вахтовий режим робочого чосу.

3. Надурочий режим робочого часу.

4. Режим роботи з роздробленим робочим днем.

5. Робочий час неповнолітніх.

3.Розвязання тестів

1.Виберіть правильну відповідь:

1.1Розрізняють такі види робочого часу:

1. Робочий день, робоча зміна, робочий тиждень.

2. Нормальний, скорочений, неповний.

3. Загальні, спеціальні.

2.Час відпочинку це-....

1. Час, протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов’язків і вправі використовувати його на власний розсуд.

2. Час, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам зі збереженням містя роботи і заробітної плати.

3. Інститут трудового права, який регулює тривалість робочого часу, його види, режим і облік робочого часу.

4. Під робочим часом слід розуміти…..

1. Встановлений законодавством або локальним нормативно-правовим актом порядок розподілу і використання робочого часу протягом доби, тижня, інших календарних періодів.

2. Встановлений законом тривалість праці працівника протягом доби.

3. Час , протягом якого працівник зобов’язаний трудитися

5. Для працівників віком від 16 до 18 років встановлений робочий тиждень…..

1. 36-годинний робочий тиждень.

2. 24-годинний робочий тиждень.

3. 18-годинний робочий тиждень.

4.Практичні завдання

1. За юридичною консультацією звернувся завідувач відділу кадрів. Він просив роз’яснити як правильно укладати трудові договори з працівниками, у котрих робота має роз’їзний (пересувний) режим? Чи обов’язкове в такому разі укладення трудового договору у письмові формі? Що необхідно передбачити в умовах трудового договору? Яким чином має бути компенсована такка робота? Яким законодавством це питання врегульовано?

Надайте консультацію.

2. Технолог Бортніков звернувся із заявою до директора заводу з проханням установити йому неповний робочий тиждень, оскільки вільний час потрібен йому для іншої роботи за сумісництвом. З такою самою заявою звернувся Мамчур , яка має дітей 5 та 6 років, які часто хворіють і неможуть відвідувати дитячу установу. Директор відмовив у прохані заявникам, посилаючись на те, що за таких умов виробництва він не може дати згоди на встановлення неповного робочого часу і запропонував звільнити за власним бажанням.

Які підстави і порядок установлення неповного робочого часу?

Чи законі дії директора заводу?

3. Юрис консулат підприємства додатково доручили вести роботу щодо укладання та перевірки трудового господарських договорів.Це вимагало багато часу, оскільки підприємство мало багато постачальників, Юрисконсульту доводилося часто залишатися після роботи, щоб забезпечити належним чином цю ділянку роботи. Врешті він поставив питання перед керівником про необхідність розширення юридичного відділу. На що керівник відмовив і пояснив, що юрисконсульт- працівник із ненормованим робочим днем і повинен залишатися після роботи.

Сформолюйте питання та зміст ненормованого робочого часу. Який порядок його ведення. Допоможіть юрис консульту юридичною порадою.

4. Бичкова працює нічним сторожем на приватному підприємстві.Режим роботи- з 18 до 5 год ранку, шість днів на тиждень. Водночас за період з 4 серпня до 25 вересня вихідних днів не надавалося. Бичкова звернулась до адвоката.

Складіть відповідь.