Література до розділу 13

1. Крум Д., Робертс Б. Кондиционирование воздуха и вентиляция зданий: Пер.с англ./ Под ред. Е.Е.Карписа. – М. : Стройиздат, 1980. – 399 с.

2. Langdon – Thomas G.J., Hinklej P.L. Fire Note № 5, Fire Research Station, 1965.

3. Le worthy L.R. Pover and Works Engineering (April, 1967).

4. Жуковський С.С., Лабай В.Й. Системи енергопостачання і забезпечення мікроклімату будинків та споруд: Навчальний посібник для В30. – Львів: Астрономо – геодезичне товариство, 2000. – 259 с.

Р о з д і л ч о т и р н а д ц я т и й

ЗаДІЯННЯ, випробування і обслуговування

СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ [1]

Задіяння, випробування і обслуговування СВ – важливі операції, які гарантують, що система цілісна, перевірена, приведена в робочий стан, налагоджена і відрегульована, тобто до моменту здавання її замовнику вона діє у відповідності з проєктними даними і буде надійною протягом всього періоду служби. Перша суттєва ознака задовільної роботи системи - це рівень шуму, який вона створює. Треба зауважити, що наскільки добре не були б проведені операції задіяння, випробування і обслуговування, вони ніколи не компенсують слабкі сторони проєкту або помилки монтажу. В проєкті треба передбачати всі пристрої для виконання операцій випробовування і обслуговування, а також приміщення для ремонту, заміни і налагодження устав (установок) і устатковання.

14.1. Первинне задіяння св

Первинне задіяння СВ – це переведення системи зі стадії статичного стану в стадію повноцінної дії, яка відповідає всім проєктним вимогам. Задіяння СВ включає її регулювання і налагодження.

Дуже важливу роль відіграє проєктування СВ. Проєктувальник зобов’язаний чітко визначити функціональні вимоги, яким повинна відповідати СВ, розрахувати навантаги (навантаження) і забезпечити правильність добору та монтажу устатковання. Потрібно передбачати в системі всі пристрої для її задіяння: повітряні клапани, лючки для заміріві чищення, клапани регулювання витрати, штуцери для замірів тисків і визначення витрат в трубопроводах для руху рідини, манометри і патрубки для зарядження холодоагентом холодильних устав (установок).

Інженер, якому доручено первинне задіяння СВ, повинен бути проінструктований і мати всю потрібну проєктну документацію (детальний опис системи; очікуваний режим її дії; схеми трубо – і повітропроводів; креслення системи з розміщенням всіх точок замірів і регульованих приладів; чіткі вказівки щодо витрат, температури і тиску потоків повітря і тепло – холодоносіїв; креслення електромережі і обв’язань термостатів, виконавчих механізмів, електроустатковання; літературу, що видана заводами – виробниками.

14.1.1. Повітророзподілення

Для СВ з високими, середніми і малими швидкостями руху повітряних потоків рекомендується однакова процедура їх післямонтажного задіяння. Спочатку треба переконатися, що система перед її задіянням знаходиться в задовільному і безпечному стані. При цьому треба перевірити:

• чистість системи, тобто повітропроводів і каналів, вентиляторів, фільтрів, теплообмінників, зволожників, камер, повітровсмоктувальних пристроїв, кімнатних кліматизаторів тощо;

• засоби регулювання повітряних потоків, а саме ручні і приводні клапани і їх приводи, вогнезатримувальні клапани, вентиляційні гратки і повітророзподільники, спрямувальні пластини (лопатки), лючки для замірів тощо;

• щільність повітропроводів і каналів (кінцева візуальна перевірка). Випробовування тисковим методом повинні проводитись по закінченні монтажних робіт. Місця огляду: повітропроводи і канали, оглядові дверцята, з’єднання елементів повітропроводів тощо. Всі лючки для замірів повинні бути оснащені кришками, а всі водяні затвори дренажних пристроїв заповнені водою;

• дієвість всіх механізмів; особлива увага надається перевірці співвісності осей вентиляторів і електродвигунів, змащуванню вентиляторів та інших приводів, а також автоматичних повітряних фільтрів;

• електроустатковання; за вимкненого струму перевіряється готовність до експлуатації всіх щитів і приладів керування та захисту, чи вони правильно з’єднані електропроводами та мають топкі запобіжні вставки; чи встановлені обмежники навантаг (навантажень), а вимикачі заповнені оливою і чи пройшли вони електричні випробовування успішно. За вимкненого струму переконуються, що на всіх фазах є напруга, а потім, при увімкненому струмі, перевіряють кола керування і дію всіх контакторів, реле, блокувань тощо;

• спеціальне устатковання; задіяння такого обладнання, як електростатичні фільтри, повинно проводитися тільки кваліфікованим досвідченим персоналом за чітко визначеними правилами.

Наступний етап – первинне задіяння системи та її регулювання. Перед увімкненням вентиляторів треба очистити вентиляційну систему від бруду, який може в неї попасти в часі виконання будівельно – монтажних робіт. Для цьогоу можуть бути виконані навіть деякі демонтажні роботи (від’єднані гнучкі вставки, зняті кінцеві фільтри). Деякі види устатковання (водоповітряні теплообмінники і водяні бані), які можуть розморозитися за холодної погоди, треба відповідно захистити або спорожнити.

Після увімкнення вентиляторів треба на малих навантагах (навантаженнях) перевірити напрямок обертання їх турбіни (робочого колеса) і переконатись у відсутності незвичного шуму, вібрації і перегрівання, наявності мастила. Лише тоді вентиляційна система вважається підготовленою до регулювання витрат повітряних потоків.

Процедура ув’язання витрат в окремих розгалуження СВ, в основному, полягає в переміщенні дослідників від віддалених віток системи до вентилятора, встановленні фактичних пропорційних витрат повітряних потоків в кожному вузлі по черзі (безвідносно до абсолютних (проєктних) витрат).

Останні забезпечуються простим настроюванням тільки одного регулятора витрати (поблизу вентилятора) 2,3.