Відповідальність за порушення законодавства про оп

За порушення нормативних актів з ОП, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за ОП і представників профспілок винні працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Працюючі у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Несуть відповідальність за:

• невідповідність прийнятих рішень вимогам законодавства

• невиконання своїх службових обов'язків

• недостовірність статистичних звітів

• низьку якість розслідувань.

Кримінальна відповідальність. Посадові особи, винні в порушенні правил і норм ОП, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян, притягаються до кримінальної відповідальності по ст. 132-135 і 219-221 УК України: виправні роботи на строк до 1 року або штраф до 15 мінімальних зарплат.

Служба охорони праці на підприємстві

Відповідно до Ст.23.Закону України «Про охорону праці» власник створює на підприємстві службу ОП. Типове положення про цю службу затверджено Державним комітетом України по нагляду за ОП.

Відповідно до положення служба охорони праці створюється на підприємствах, з числом працюючих 50 і більше чоловік. В інших випадках функція цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

Служба охорони праці формується із спеціалістів, які мають вищу середню освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років.

Ліквідація служби ОП допускається лише в разі ліквідації підприємства.

Організація навчання з охорони праці

Адміністрація підприємства, навчальні заклади, організації у відповідності з трудовим законодавством повинна проводити навчання з охорони праці своїх робітників. Одним з методів навчання правил безпеки ведення робіт є інструктаж, який проводиться на основі загальних і галузевих правил та інструкцій з охорони праці.

Інструкції з техніки безпеки повинні бути на кожному робочому місці.

Інструкція складається з чотирьох частин:

1. загальні положення;

2. робочий час;

3. захисні пристрої і одежа;

4. заходи попередження від дії виробничої небезпеки і шкідливості.

Колективний договір

Колективний договір (КД) (угода) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників і власників.

Вимогами закону «Про охорону праці» і «Про колективні договори і угоди» передбачено організацію безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці.

Наприклад, відповідно до статей 6,9,11 Закону України «Про охорону праці» може бути передбачено: надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені чинними нормативними актами), додаткового комплекту спецодягу (понад встановлену норму), обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень(саун, душових, ванн).

Ці всі заходи включаються до трудового договору.

Колективний договір укладається щорічно.

Охорона праці жінок і підлітків. Законодавство про працю встановлює рівні права жінки і чоловіка у трудових відносинах (прийоми на роботу, оплаті праці), але, враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, роль матері, передбачає пільги для працюючих жінок.

Наприклад, Законом «Про ОП» забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до піднімання і переміщення вантажів (не більше як 15 кг, а при підйомі на 1,5 м не більш 10 кг). Не дозволяється керувати автомобілями вантажопідйомністю більш 3,5 т і автобусами місткістю більше, як 14 чол.

Правила внутрішнього трудового розпорядку. Основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці на підприємстві є типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій.

На підставі типових "Правил..." розробляються правила для конкретного підприємства.

Наприклад: У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов'язки адміністрації, робітників і службовців, питання прийому та звільнення, використання робочого часу, порядок заходів заохочення за сумлінну працю та заходів впливу на порушників трудової дисципліни.

Фінансування охорони праці

Згідно Ст.21 Закону України «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється власником підприємства. Працівник не несе витрат з ОП. На державних підприємствах створюється централізований фонд з ОП, галузеві або територіальні. Фонди ОП фінансуються з держбюджетів та бюджетів підприємств без оподатковуються.