Виробничі отрути

Отруйні речовини поділяють на дві групи:

– органічні (бензин, спирти, антифризи, гальмівні рідини, розчинники та фарби; особливо токсичний тетраетил-свинець, етиленгліколь, дихлоретан, метанол);

– неорганічні (кислоти, луги, особливо токсичні пари ртуті).

За своїм фізичним станом отруйні речовини можуть бути твердими, рідкими та газоподібними.

В організм людини отрути можуть попадати через органи травлення, дихання та шкіру.

Розглянемо деякі отруйні речовини, які застосовуються на автомобільному транспорті.

Свинець – м’який сірий метал, з температурою плавлення 327ºС і температурою кипіння 1740 С. Широко використовується у виробництві акумуляторів. Свинець може потрапляти до організму людини через органи дихання і травлення.

Ранніми ознаками отруєння свинцем є підвищення роздратованість, зниження смакових відчуттів і чутливості шкіри. В тяжких випадках може виникнути енцилофатія – спазми судин головного мозку.

Гранично допустима концентрація – 0,01 мг/м³.

Тетраетилсвинець (Pb(C₂H₅)₄) – безколірна масляниста рідина з солодким фруктовим запахом. Темп. кипіння 200 С, дуже висока випаровуваність.

Гранично допустима концентрація – 0,005 мг/м³.

Зустрічається, як добавка до бензину для підвищення октанового числа. Найбільш шкідливо діє на центральну нервову систему, може викликати гострі та хронічні отруєння.

До основних мір захисту відноситься забезпечення герметичності ємностей, механізація процесів дозування, вентиляція…, особиста гігієна, медичні огляди (через 3…6 місяців).

Хром – твердий білий метал, температура плавлення 1615 С, використовується для нанесення декоративних і захисних покриттів. В організм може потрапляти через дихальні шляхи, шкіру. Дуже токсичний.

Гранично допустима концентрація – 0,01 мг/м³.

Отруєння характеризуються кашелем, віддишкою, утрудненням дихання, викликає головний біль, язву шлунка.

Нікель – міцний серебристий метал з коричневим відтінком, температура плавлення – 1425 С. Нікель та його сполуки потрапляють в організм через органи дихання є канцерогенною речовиною, може викликати екземи, чесотки.

Гранично допустима концентрація – 0,5 мг/м³.

Сполуки нікелю використовується для гальванічного нікелювання, у виробництві акумуляторних батарей.

Вуглеводні – використовуються, як розчинники, паливо та ін.

Гострі отруєння викликають ураження нервової системи, втомлюваність, сонливість або безсоння.

Гранично допустима концентрація – 300 мг/м³.

Оксид вуглецю (СО)– безколірний газ, без смаку та запаху, виділяється з відпрацьованими газами. Дуже отруйний. В організм потрапляє через органи дихання, де вступає у взаємодію з гемоглобіном крові це порушує доставку кисню до тканин. Може викликати гострі і хронічні захворювання. Отруєння характеризується головними болями, головокружінням, безсонням, ненормальним серцебиттям, роздратованістю, малокров’ям.

Оксид азоту – виділяються з відпрацьованими газами у вигляді оксиду азоту (NO), діоксиду азоту (NO₂. N₂O₄). і азотного ангідриду (N₂O₃). В організм потрапляє через органи дихання, викликає гострі і хронічні отруєння.

Акролеїн (акролеїновий альдегід) виділяється в атмосферу разом з відпрацьованими газами дизелів. Має різкий запах пригорілих жирів. t_кип=52,4ºС, густина – 0,841 г/см³, поріг сприйняття 4 мг/м³.

Акролеїн викликає сильне подразнення верхніх дихальних шляхів, різке подразнення слизової оболонки очей, головокружіння, та ін. Організм людини може перенести концентрацію акролеїну в 7 мг/м³ не більш як 1 хвилину.

За ступенем небезпеки отруйні речовини поділяються на чотири класи небезпечності:

– надзвичайно небезпечні – 1 кл;

– дуже небезпечні – 2 кл;

– помірно небезпечні – 3 кл;

– малонебезпечні – 4 кл.

Контроль за вмістом шкідливих речовин 1кл. небезпеки ведеться постійно, а 2,3,4 класів періодично. Основні показники ПДК наведені в ГОСТ 12.1.005-76.

Таблиця