- •Рецензенти:
- •Від авторів
- •Предисловие
- •Розділ 1 значення харчування для здоров'я людини
- •1.1. Харчування і його вплив на стан здоров'я людини
- •1.2. Значення харчових речовин в життєдіяльності людини (основні функції харчування)
- •Харчові речовини
- •1.3. Предмет і задачі курсу “Основи фізіології та гігієни харчування ”
- •1.4. Роль вітчизняних і зарубіжних вчених в розвитку науки про харчування
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2 Нейрогуморальна система регуляції функцій організму
- •2.1. Коротка характеристика структурних елементів людського організму.
- •2.2. Коротка фізіологія центральної нервової системи
- •2.3. Коротка приватна фізіологія центральної нервової системи
- •2.4. Вегетативна (автономна) нервова система
- •2.5. Гуморальна система регуляції
- •2.6. Вплив складу їжі і харчового раціону на стан нейрогуморальної системи регуляції організму людини
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Система травлення і процеси травлення
- •3.1. Суть і значення травлення
- •3.2. Будова травного каналу і травного апарату
- •3.3. Травлення в ротової порожнини
- •3.4. Травлення в шлунку
- •3.5. Травлення в тонкому кишечнику
- •3.6. Травлення в товстому кишечнику
- •3.7. Всмоктування кінцевих продуктів травлення харчових речовин
- •3.8. Загальні принципи регуляції процесів травлення
- •Контрольні питання:
- •Розділ 4 Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування
- •4.1. Загальні вимоги до побудови раціонального харчування
- •Вимоги до харчування
- •4.1.1. Вимоги до харчового раціону
- •4.1.2. Вимоги до режиму харчування
- •4.1.3. Вимоги до умов їжі
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5 Фізіолого-гігієнічні основи нормування енергетичної і харчової цінності раціонів харчування
- •5.1. Енергетичні витрати і потреба в енергії організму людини
- •5.2. Основні методи визначення енергетичних витрат організму людини
- •5.2.1. Визначення потреби організму людини в енергії хронометражно-табличним методом.
- •5.3. Визначення добової потреби організму в основних харчових і біологічно активних речовинах
- •Контрольні питання:
- •6.2. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування ліпідів в раціонах харчування
- •6.3. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування вуглеводів в раціонах харчування
- •6.4. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування вітамінів в раціонах харчування
- •6.5. Фізіологічно-гігієнічне значення і нормування мінеральних речовин в раціонах харчування
- •Контрольні питання:
- •Розділ 7 Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових і професійних груп населення
- •7.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування дітей і підлітків
- •Контрольні питання:
- •7.2. Фізіолого-гігієнічні основи харчування студентів
- •Контрольні питання:
- •7.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робітників промислового і сільськогосподарського виробництва
- •7.3.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робочих коксохімічних підприємств
- •Контрольні питання:
- •7.3.2. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робочих “гарячих” цехів
- •Контрольні питання:
- •7.3.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників сільськогосподарського виробництва
- •Контрольні питання:
- •7.3.4. Фізіолого-гігієнічні основи харчування водіїв
- •Контрольні питання:
- •7.3.5 Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників розумової праці
- •Контрольні питання:
- •7.3.6. Фізіолого-гігієнічні основи харчування літніх людей
- •Контрольні питання:
- •7.3.7. Фізіолого-гігієнічні основи харчування спортсменів
- •Контрольні питання:
- •7.3.8. Фізіолого-гігієнічні основи харчування вагітних жінок
- •Контрольні питання:
- •7.3.9. Харчування в умовах екологічної кризи
- •Контрольні питання:
- •Розділ 8 Лікувально-профілактичне харчування
- •8.1. Види і характеристика лікувально-профілактичного харчування
- •Контрольні питання:
- •РозДіл 9 фізіолого-гігієнічна характеристика основних продуктів харчування та їх компонентів
- •9.1 Класифікація і показників, які визначають якість і безпеку харчових продуктів
- •9.2 М'ясо, м'ясні продукти, птах і яйце.
- •9.3. Молоко і молочні продукти.
- •9.4. Риба, рибні і інші продукти моря.
- •9.5. Хлібобулочні і мукомельно-круп'яні вироби.
- •9.6. Цукор і кондитерські вироби.
- •9.7. Овочі, баштанні, плоди, ягоди і продукти їхньої переробки.
- •9.8. Жирові продукти.
- •9.9. Напої і продукти шумування
- •Контрольні питання:
- •Додаток 1 Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії для дорослого населення України.
- •Додаток 2 Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії для дітей і підлітків України
- •Литература
- •Основи Фізіології та гігієни харчування
- •Навчальний посібник
- •83023 М. Донецьк – 23, вул. Харитонова, 10 тел. 97-60-45
3.6. Травлення в товстому кишечнику
Перетравлення і всмоктування їжі закінчується в основному в тонких кишках. У товстих кишках відбувається всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з організму. Секрет слизистої оболонки товстого кишечнику має виражену лужну реакцію (рН 8,5-9,0). Окрім речовин, які не всмокталися і не перетравилися, чужорідних з'єднань, через товстий кишечник віддаляються деякі продукти обміну, наприклад холестерин і його метаболіти, кальцій, інші метали, солі яких погане розчинені у воді і не можуть виводитися через нирки з сечею.
Істотна роль в процесі травлення належить мікрофлорі товстого кишечнику – кишковій паличці і бактеріям молочнокислого бродіння. Анаеробна мікрофлора переважає над аеробом.
Мікрофлора товстої кишки здійснює кінцеве розкладання залишків неперетравлених харчових речовин, розщеплює волокна клітковини. Вона бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних і жирних кислот, білірубіну, холестерину. Мікрофлора товстої кишки інактивує ферменти, які поступають з тонкої кишки у складі химусу. Вона зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної і оцтової кислоти); синтезує вітаміни K і групи B в товстій кишці; бере участь в створенні загального імунітету; пригнічує розмноження патогенних мікробів. Під впливом мікробів білки, які збереглися, піддаються гнильному розкладанню з утворенням токсичних з'єднань: індолу, скатолу, фенолу. Кислі продукти, які утворюються при бродінні, перешкоджають гниттю, тому збалансоване харчування врівноважує процеси гниття і бродіння. При деяких захворюваннях, а також в результаті тривалого лікування антибактеріальними препаратами відбувається порушення нормальної мікрофлори і розмноження патогенною, що приводить до розвитку ускладнень (дисбактеріоз).
Моторна функція товстого кишечнику забезпечує накопичення калових мас і періодичне видалення їх з організму. Тривалість евакуації, тобто час, протягом якого відбувається звільнення кишок від вмісту, у здорової людини досягає 24-36 годин.
Крім того, моторна активність товстого кишечнику сприяє всмоктуванню води.
У товстому кишечнику спостерігаються такі ж рухи, як і в тонкому. Проте всі ці рухи здійснюються повільно.
Нейрогуморальна система регуляції товстого кишечнику тісно пов'язана з розташованими вище ділянками травного тракту. Тонус стінок товстого кишечнику підвищується під дією жовчі, шлункового соку, кислот, лугів, механічних частинок їжі. Рухова активність товстого кишечнику стимулюється збудженням парасимпатичного, а гальмується збудженням симпатичного відділу.
Різний склад їжі, по-своєму впливає на діяльність товстого кишечнику. Найважливішими подразниками товстої кишки є баластні речовини (клітковина, целюлоза, пектини), вітаміни групи В, (особливо тіамін).
Послаблюючу дію надають продукти з великою концентрацією цукру: мед; пюре з буряка; сорбіт; мінеральні води, багаті солями магнію, сульфатами.
Споживання рафінованих продуктів і продуктів, позбавлених баластних речовин, приводить до порушення рухової і видільної функції товстого кишечнику (білий хліб, макаронні вироби, рис, манна крупа, яйця і ін.).
Затримка виділення продуктів розпаду (запори) обумовлює підвищення надходження токсичних речовин в печінку, що погіршує її роботу, приводить до розвитку атеросклерозу, інших хвороб, раннього старіння.
Перевантаження раціону харчування м'ясними продуктами збільшує процеси гниття. Для попередження цього процесу доцільно включати до складу раціону харчування молочнокислі продукти.
Надлишок вуглеводів може привести до розвитку бродильних процесів.
За допомогою правильно підібраного раціону харчування можна впливати на діяльність товстого кишечнику і його мікрофлору.