- •Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- •2 Предмет, метод і завдання курсу
- •2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •3 Періодизація й структура курсу
- •В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- •3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- •4 Економічна думка Древнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- •Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- •2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •2.1 Право Древньої Греції
- •2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- •3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- •4 Економічна думка Древньої Греції
- •5 Економічна думка Древнього Рима
- •Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- •1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- •2 Економіка Франкської держави
- •3 Особливості феодалізму у Франції
- •4. Феодальні відносини Англії
- •5 Еволюція феодалізму в Італії
- •6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- •7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- •1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- •3 Виникнення капіталізму у Франції
- •4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- •1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- •3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- •4. Економічний розвиток сша
- •5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- •5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- •5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- •5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- •5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- •1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- •2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- •3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- •5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- •6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- •Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрямКи економічної думки в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
- •1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1 Економічні підсумки першої світової війни
- •2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- •6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- •Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- •2 “Рейганомика” та її результати
- •3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- •4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- •Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- •2 Економічний розвиток Японії
- •3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- •Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- •2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- •5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- •6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
Становище України на початку 20-х років було надзвичайно важким. Політика "воєнного комунізму", яка історично була першою формою командно-адміністративної системи, призвела більшовицьку Росію, а отже, і Україну до катастрофи.
Запровадження НЕПу повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. Головна увага в новій економічній політиці приділялася заходам щодо підвищення продуктивності сільського господарства на основі зацікавленості селянина в своїй праці. З цією метою в країні запроваджувався натуральний податок, значно менший від продрозверстки, розміри якого доводилися до селянина навесні, хоча ці розміри протягом року могли збільшуватися. Всі надлишки зерна після внесення податку залишалися селянинові, він міг ними вільно розпоряджатися.
Натуральний податок розглядався як частина відрахувань від виробленої продукції з урахуванням розмірів урожаю, матеріального становища, кількості членів сім'ї та інших показників, що характеризували господарство. Бідні селяни повністю звільнялися від податку. На 1923—1924 рр. і на наступні роки був запроваджений єдиний сільськогосподарський податок, який замінив численні натуральні податки. Після проведення грошової реформи (1924 р.), яка зміцнила грошову систему, податок сплачували в основному грошима.
Для реалізації надлишкової продукції, що залишалась у селян, необхідно було відновити вільну торгівлю, яка була заборонена в період "воєнного комунізму". Перехід до свободи "обороту" було зроблено, хоча командні важелі економіки (важка промисловість, банки, транспорт, зовнішня торгівля) залишались під контролем держави. Відновлення торгівлі в країні давало змогу оживити господарство, забезпечити продуктами харчування і сировиною, необхідною для відбудови промисловості. Щоб зберегти владу в своїх руках, більшовики змушені були піти на поступки селянству, відмовитися від продрозверстки і перейти до натурального, а згодом до грошового податку, дозволивши вільну роздрібну торгівлю, дати змогу громадянам виявити певну особисту ініціативу. Здійснення нової економічної політики почалося в надзвичайно несприятливих умовах. Нестача палива призводила до загострення транспортної кризи, викликаної цілковитою зношеністю вагонів і паровозів. У містах з'явилося багато безробітних. У країні панував голод.
Рішення про перехід до нової економічної політики дали ефект не відразу. Проте країна повільно почала виходити з економічної кризи.
НЕП сприяв розвитку кооперації. Вона почала відроджуватися як розгалужена система самоврядних господарських організацій. Поширився добровільний кооперативний рух, розгорталася діяльність промислової, споживчої, сільськогосподарської, кредитної кооперації. В Україні формувалась єдина система кооперації, яка об'єднувала всі споживчі товариства в містах і селах. Великих успіхів досягла кооперація в справі заготівлі та збуту продукції.
Важливе значення для відбудови народного господарства, оздоровлення фінансів і ліквідації бюджетного дефіциту мала грошова реформа, проведена в 1922 р. Суть її полягала в тому, що в країні були випущені десятикарбованцеві банкноти-червінці, які прирівнювалися до десятикарбованцевої старої золотої монети.
Наприкінці 20-х років Сталін поклав край новій економічній політиці. Безпосереднім приводом до відміни НЕПу стала хлібозаготівельна криза 1927— 1928 рр. У січні 1928 р. почали застосовувати адміністративний тиск на тих селян, які не бажали продавати надлишки зерна державі за низькими закупівельними цінами, їх оголошували куркулями, притягували до суду, звинувачуючи в спекуляції, а хліб конфісковували. Це нагадувало продрозверстку. НЕП було остаточно відкинуто. Зміна політики потребувала застосування інших методів управління економікою. НЕП з його спрямованістю на госпрозрахунок, матеріальні стимули, розвиток ініціативи й ентузіазму людей замінили командно-адміністративною системою керівництва.