67. Види утримань із заробітної плати та їх облік.

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні утримання. Обов'язкові утримання включають: податок на доходи фізичних осіб, внески до Пенсійного фонду, збори на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

Із нарахованих сум заробітної плати здійснюються у тримання у соціальні фонди.

Суми, які утримують із заробітної плати працівників, можна умовно об’єднати у три групи:

податки, збори, обов’язкові платежі;

інші суми, що утримують у випадках, установлених законодавством;

суми, що утримують у випадках, передбачених угодою між працівником і підприємством.

На сьогодні із заробітної плати працівників утримують суми:

прибуткового податку;

збору на державне пенсійне страхування;

внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Усі ці суми визначають розрахунковим шляхом з огляду на базу, встановлену законодавством. Результати розрахунку фіксують у розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості, які в цьому випадку виконують функцію первинних документів.

Загальна сума утримань із заробітної плати не повинна перевищувати 50 % заробітної плати. Податок з доходів фізичних осіб визначається згідно із Законом [8] з 2007 р. у розмірі 15 % від нарахованої заробітної плати за вирахуванням однієї мінімальної заробітної плати, встановленої в поточний період (податкова соціальна пільга) якщо нарахована заробітна плата не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на 1,4 і закругленої до найближчих 10 грн.

Прибутковий податок утримується із зарплати, яка залишається після утримання із неї внесків на пенсійне і обов'язкове державне соціальне страхування.

Крім заробітної плати, підлягають оподаткуванню за різними ставками інші доходи — виграші (30 %), відсотки на депозит (5 %) та ін.

68. Порядок складання розрахунково-платіжної відомості.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на багатьох підприємствах здійснюють у Розрахунковій або Розрахунково-платіжній відомостях. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій. Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами ' заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів. Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо). Платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. Для одержання зведених даних нарахованої заробітної плати, а також даних про використання Фонду оплати праці за її складом і категоріями працівників у розрізі, необхідному для контролю і складання звітності, слід підсумкові дані розрахункових відомостей по цехах, відділах підсумувати в цілому по підприємству. З цією метою складаються таблиці № 3 і № 4 або № 5.