- •Опорний конспект лекцій
- •Викладач: м.А.Духнич
- •Тема I. Предмет і значення логіки План лекції:
- •Основні поняття:
- •I. Поняття про мислення. Мислення і мова.
- •II. Логічна форма мислення.
- •III. Істинність і правильність міркування.
- •Міркування – це розумовий процес, у ході якого на основі вже наявних знань отримують нове знання.
- •Правильні міркування
- •IV. Основні етапи розвитку науки логіки.
- •Закони логіки:
- •Ф.Бекон (1561 – 1626) – індуктивний метод.
- •V. Особливості формальної логіки
- •VI.Теоретичне і практичне значення логіки.
- •Тема II. Поняття
- •II.Види понять
- •III. Відношення між поняттями.
- •IV. Узагальнення і обмеження понять.
- •V. Визначення понять.
- •VI. Поділ понять та їх класифікація.
- •Контрольні запитання.
- •Тема III. Судження
- •Іі. Просте судження, види і структура
- •Ііі. Категоричні судження та їх види
- •IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
- •V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)
- •VI. Поняття модального судження
- •VII. Складні судження та їх види
- •VIII. Логічна структура питання.
- •Тема IV. Закони формальної логіки
- •Іі. Закон тотожності
- •Ііі. Закон суперечності
- •IV. Закон виключеного третього
- •V. Закон достатньої підстави.
- •Контрольні запитання:
- •Тема V. Умовиводи План лекції:
- •Основні поняття:
- •І. Загальне поняття про умовивід
- •Іі. Безпосередні умовиводи
- •Ііі. Простий категоричний силогізм
- •IV. Скорочений категоричний силогізм
- •V. Складні та складноскорочені силогізми.
- •VI. Умовні умовиводи
- •VII. Розділові умовиводи
- •VIII. Індуктивні умовиводи
- •Індуктивні умовиводи
- •IX. Умовиводи за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Тема vі. Гіпотеза
- •Іі. Види гіпотез
- •Ііі. Версія в судовому дослідженні
- •Іv. Висування версій
- •V. Перевірка версій
- •Тема vіі. Доведення і спростування
- •Іі. Види доведення
- •Ііі. Спростування і його види
- •Іv. Правила доведення і спростування
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
Тема vіі. Доведення і спростування
План лекції:
-
Загальна характеристика доведення і його будова
-
Види доведення
-
Спростування і його види
-
Правила доведення і спростування
Основні поняття:
Антитеза, аргумент, аргументація, демонстрація, спростування, теза.
І. Загальна характеристика доведення
Доведення – це процес обґрунтування істинності одного положення (судження, гіпотези, концепції) з допомогою інших шляхом побудови відповідного міркування.
У структурі доведення розрізняють тезу, аргументації і демонстрацію.
Теза – положення, що обґрунтовується.
Аргумент (логічна основа, підстава, доказ) – положення з допомогою якого обґрунтовується теза.
Демонстрація – форма логічного зв’язку між тезою та аргументами.
Іі. Види доведення
Залежно від способу встановлення істинності тези розрізняють пряме і непряме доведення.
Пряме доведення – доведення в якому з аргументів, пов’язаних за певною схемою міркування, безпосередньо впливає висновок, який повністю збігається з проголошеною тезою.
Наприклад, висунуто тезу: “Ртуть електропровідна”. Якщо для доказу цієї тези ми наведемо два такі аргументи:
-
“Всі метали електропровідні”;
-
“Ртуть метал”, то такий доказ буде прямим, оскільки доказувана теза виводиться із наведених аргументів безпосередньо, у формі дедуктивного умовиводу.
Непряме доведення – доведення, в якому істинність тези обґрунтовується шляхом встановлення хибності антитези.
Непрямі доведення поділяються на апагогічні та розділові.
Апагогічне доведення – непряме доведення, в якому з антитези виводяться наслідки, що явно суперечать дійсності або відомим істинним і достовірним положенням.
Звідси робиться висновок, що антитеза є хибною, а теза – істинною.
Наприклад, необхідно довести тезу А. Аргументи, що прямо обґрунтовують цю тезу відсутні. Тоді висловлюється судження, що суперечить тезі, тобто висуваємо антитезу не-А і припускаємо її істинною. Припустивши, що антитеза не-А є істинною, ми потім мисленно виводимо з неї наслідки і перевіряємо їх. Якщо буде встановлено, що виведені з антитези наслідки насправді існують і їхнє існування взагалі немислиме, то цим буде доведено хибність антитези не-А.
Довівши хибність антитези не-А, ми потім переходимо, згідно з вимогою закону виключеного третього, до істинності тези А.
Схематично це можна записати так:
Висуваємо антитезу Виводимо наслідки Показуємо, що наслідки
із антитези відсутні
1) А Ý Ā 2) Ā 3) Якщо Ā,
то С
С1 С2 С3 Не – С
Отже, Ā
За законом включеного третього:
4) А Ý Ā
Ā____
Отже, А
Розділове доведення – непряме доведення, яке полягає в тому, що із розділового судження, до складу якого входить теза, послідовно виключаються всі альтернативи, крім однієї – тези.
Наприклад, якщо слідчому було відомо, що злочин ікс могла вчинити тільки одна із чотирьох осіб – або А, або В, або С, або Д, а пізніше послідовно було встановлено алібі В, потім – С і Д, то у такий спосіб опосередковано доведено, що злочин ікс вчинила особа А.