Ііі. Категоричні судження та їх види

Категоричні – це судження в яких щось стверджується або заперечується у безумовній формі (безвідносно до будь-яких умов).

Поділяються на стверджувальні і заперечні (за якістю зв’язки – “є” або “не є”).

У свою чергу вони поділяються на:

• загальні – структура “Всі S є (не є) Р”,

• часткові – структура “Деякі S є (не є) Р,

• одиничні – структура “Це S є (не є) Р.

Загальне – це судження, в суб’єкті якого мисляться всі предмети сукупності (множини).

Часткове – це судження, в суб’єкті якого мислиться частина предметів.

Одиничне – це судження, в суб’єкті якого мислиться один предмет.

Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за кількістю та якістю.

Типи суджень:

А – загально стверджувальне судження. Структура: “Всі S є Р”.

Е – загально заперечне судження. Структура: “Жодне S не є Р”.

І – частково стверджувальне судження. Структура: “Деякі S є Р”.

О – частково заперечні судження. Структура: “Деякі Sне є Р”.

А’ – одиничностверджувальні судження. Структура: “Це S є Р”.

Е’ – одиничнозаперечні судження. Структура: “Це S не є Р”.

IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

Розподілений термін – термін, який мислиться в повному обсязі.

Нерозподілений термін – термін, який мислиться не в повному обсязі (частково).

Розподіл термінів в категоричних судженнях дає можливість перевірити, чи правильно побудований умовивід.

Розподіленість термінів

Вид судження	Розподіленність термінів		Відношення між S і Р в кругах Ейлера
	S	P	Як правило	Буває
А	+	(+)	S+ Р-	S+P+
Е	+	+	S+ P+
І	-	(+)	S- P-	S- P+
О	-	+	S- P+	S- P+

V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)

Судження поділяються на порівнянні (мають спільний суб’єкт або предикат) і непорівнянні.

Порівнянні судження поділяються на сумісні і несумісні.

Прості сумісні судження виражають одну і ту ж думку повністю або лише в деякій частині.

Відношення сумісності:

• еквівалентність,

• логічна підлеглість,

• часткове спів падання (підконтрарність).

Відношення між судженнями за істинністю зображується у вигляді “Логічного квадрата”.

“Логічний квадрат” – штучна наочна схема, яка полегшує запам’ятовування характеру відношень між судженнями типу А. Е. І. О., в яких йдеться про одне і те саме, у той же час і в тому ж відношенні.

Протилежність (контрарність)

П П

І І

Д Д

Л Л

Е Е

Г Г

Л Л

І І

С С

Т Т

Ь Ь

Підконтрарність

Знати відношення між переліченими судженнями – означає бути здатним визначити логічне значення (істинність чи хибність) одного судження стосовно інших.

Залежність істинного значення суджень типу А, І, Е, О в яких йдеться про одне і те саме, можна передати за допомогою такої схеми:

Дано:	А	Е	І	О
А^і	-	х	і	х
А^х	-	н	н	і
Е^і	х	-	х	і
Е^х	н	-	і	н
І^і	н	х	-	н
І^х	х	і	-	і
О^і	х	н	н	-
О^х	і	х	і	-