IV. Узагальнення і обмеження понять.
Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.
Обмеження – логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.
Узагальнення – логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового), шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.
Обмеження й узагальнення понять.
А Держава А а
Евр. держ А а в
Україна
V. Визначення понять.
Визначення понять (дефініція) – є логічна операція, котра розкриває зміст поняття або встановлює значення терміну.
Види визначення понять:
-
реальні і номінальні визначення;
-
явні і неявні визначення.
Реальне визначення – визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.
Номінальне визначення – визначення, завдяки якому з’ясовується ім’я, яким позначається відповідне поняття.
Явне визначення – визначення, яке у своїй структурі містить як дефінієндум (визначуване поняття), так і дефінієнс (визначаюче). Його структура: А = Вс.
Види реальних визначень:
-
Визначення через найближчий рід і видову ознаку.
А = Вс, де
А – визначуване поняття,
Вс – визначаюче,
В – найближчий рід,
с – видова ознака.
-
Генетичні визначення.
Неявне визначення – визначення, в якому відсутні чітко окреслені ліва та права частини визначення, які в явних визначеннях перебувають у відношенні тотожності.
Види неявних визначень:
-
Контекстуальне визначення – визначення, в якому контекстом виступає звичайний уривок будь – якого тексту.
-
Аксіоматичне визначення – визначення, в якому контекстом виступає сукупність положень якої – не будь теорії, які не потребують обґрунтування, оскільки достовірність їх вважається само собою зрозумілою і прийнятною (визначення понять точки, прямої лінії в геометрії, тощо).
-
Визначення через перелік предметів або явищ до яких застосоване дане поняття.
Приклад: “Близькі родичі” – батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина.
Правила визначення понять
1 .Права і ліва частини визначення повинні бути співмірними,тобто однаковими
за обсягом.Порушення цього правила спричиняє помилки:
а) широке визначення
б) вузьке визначення.
2.Визначення не повинно містити в собі кола. Різновидом кола є тавтологія.
3.Визначення має бути ясним за містом.
4.Визначення, як правило, має бути стверджувальним.