- •1.Основні етапи становлення соціології
- •2.Соціальна мобільність та її види
- •3.Структура соціологічного знання
- •4.Мікросоціологічні концепції особистості
- •5.Обєкт соціології
- •6.Макросоціологічні концепції особистості
- •7.Основні трактування предмета соціології
- •8.Соціальний статус і соціальна роль
- •9.Функції соціології
- •10.Соціалізація становлення соціального «я»
- •11.Методи соціології
- •14.Основні види культури
- •12.Культура як соціологічна категорія
- •13.О.Конт – основоположник соціології
- •15.Соціологія г. Спенсера
- •16.Проблеми шлюбно-сімейних відносин в Україні
- •17.Натуралістичний напрям у соціології
- •18.Основні теорії мотивації праці
- •19.Психологічний напрям (пн) у соціології
- •20.Соціологія релігії
- •21. Соціологія е. Дюркгайма
- •22. Соціологія конфлікту
- •24.Девіантні субкультури
- •25.Соціологія к.Маркса
- •27.Глобалізаця як соціальний процес
- •28.Соціологія в. Парето
- •29.Порівняйте первинну і вторинну групу
- •30. Структурний функціоналізм
- •31.Соціологія п.Сорокіна
- •32.Конфліктологія
- •33. Соціальна структура та її основні компоненти
- •34.Соціальний біхевіоризм
- •35. Етноцентризм і Культурний релятивізм
- •36.Теорія обміну
- •37.Передумови виникнення соціології як самостійної дисципліни.
- •38.Символічний інтеракціонізм
- •39.Структура соціальної дії, за т.Парсонсом
- •39.М.Грушевський як соціолог
- •40.Основні різновиди системних уявлень про суспільство
- •41.Поняття суспільства
- •42.Циклічні і лінійні концепції сус-ва
- •43.Основні теорії походження сус-ва
- •44.Вклад з.Фройда у соціологічну теорію
- •45.Розвиток суспільства
- •46.Теорії потреб Маслоу-Альдерфера. Руйнування суспільства.Аномія
- •47.Теорія соціальної установки
- •48.Квазі – групи
- •49.Стилі лідерства, за к.Левіним
- •50.Соціальні групи та їх типи
- •51.Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні
- •53.Основні етапи процесу інституціоналізму
- •54.Соціальні інститути
- •55.Соціальні функції культури
- •56.Соціальні типи суспільств
- •57.Соціальна роль і соціальний статус
- •58.Феноменологічна соціологія
- •59.Основні етапи процесу соціологізації.
29.Порівняйте первинну і вторинну групу
Первинні групи – це малі групи, що ґрунтуються на таких чинниках як шлюбно-сімейна близькість, симпатія, емоційна прив’язаність. Американський соціолог Едвард Шіллз виділяє три типи малих первинних груп. «Початкові групи» котрі мають міцні, багаторічні зв’язки і традиції. До цих груп індивід може належати незалежно від його бажань. Прикладом ткаї групи є сім я. «Особисті групи» - групи друзів. Підставою для формування таких груп є взаємна симпатія. І третя – «ідеологічні групи», які об’єднують людей зі спільними цінностями. Стосунки в первинних групах є емоційно забарвленими і, зазвичай, не мають для їх учасників утилітарної цінності. Первинні групи формують особистість, її моральні принципи, смаки.
Вторинні групи містять у собі деяку кількість первинних груп.Скажімо, академічна група чи спортивна команда. В первинних групах відносини між людьми індивідуально адресні , а вторинні групи об’єднують людей пов’язаних між собою у зв’язку з виконанням ними певних функцій, статусів, ролей, а не через симпатію. У вторинних групах соціальні контакти знеособлені і мають у утилітарний характер.
30. Структурний функціоналізм
Теорія структурного функціоналізму. Її засновником є американський вчений Толкотт Парсонс (1902 – 1979 ).
Якщо намагатися знайти якусь “точку відліку” розвитку соціологічної теорії у ХХ ст., то найбільш придатною для цього виявиться теорія Т. Парсонса..
Згідно теорії Парсонса, реальність, попри те, що є неосяжною, організована логічно і раціонально, має системний характер і завдання теорії полягає у тому, щоб побудувати несуперечливі схеми у які вкладається усе некопичене знання і встановити логічні зв`язки між усіма попередніми теоретичними побудовами соціологів. Тому основна частина робіт Парсонса прсвячена переведенню інших теорій і результатів чужих досліджень на власну термінологічну мову.
Центральне поняття соціальної структури – рівновага. Суспільство в рівновазі – суспільство без конфлікту, в якому кожен виконує свою функцію, знає свою роль. Повної рівноваги досягнути неможливо, але суспільство повинно до цього прагнути.
Роберт Мертон удосконалив і модифікував функціоналізм Парсонса. Він доказав, що організація може мати як явні функції, так і латентні (приховані). Явні – це ті, які відомі учасникам даного виду суспільної діяльності, латентні – ті, про які учасники не знають. Мертон розрізняє також дисфункції – негативні дії, які загрожують цілісності суспільства.
Мертон твердить, що не всі соціальні структури є функціональними для суспільства, деякі з них можна вилучити без шкоди для суспільної структури, наприклад, Коста-Рика не має такого елемента суспільної структури, як армія.
Соціологія, за Мертоном, повинна вивчати ступінь реальної інтегрованості суспільства, явні і приховані функції соціальних інститутів, пояснювати соціальну організацію і поведінку людей. Йому належить ідея, що суперечності у суспільстів можна подолати шляхом зміни соціальної структури і запровадження нових організацій.
Критики структурного функціоналізму звертають увагу на її слабкі сторони, наприклад, неоднозначність такого терміну як суспільна рівновага. Запозичений з біології, у якій ознаки браку рівноваги легко виміряти, наприклад зміни температури тіла чи кров’яного тиску, він є дуже неоднозначний щодо суспільства (та сама структура може бути функціональною для однієї частини суспільства і дисфункціональною для іншої, наприклад, різні релігійні конфесії в одному суспільстві). Ще однією критичною думкою щодо структурного функціоналізму є та, що дана теорія, яка трактує стабільність як щось вище і визнає суспільні зміни деструктивними, є внутрішньо консервативною. Структурний функціоналізм підтримує існуючий суспільний лад, а його критики вважають, що зміни є необхідними для суспільного розвитку.