- •1.Основні етапи становлення соціології
- •2.Соціальна мобільність та її види
- •3.Структура соціологічного знання
- •4.Мікросоціологічні концепції особистості
- •5.Обєкт соціології
- •6.Макросоціологічні концепції особистості
- •7.Основні трактування предмета соціології
- •8.Соціальний статус і соціальна роль
- •9.Функції соціології
- •10.Соціалізація становлення соціального «я»
- •11.Методи соціології
- •14.Основні види культури
- •12.Культура як соціологічна категорія
- •13.О.Конт – основоположник соціології
- •15.Соціологія г. Спенсера
- •16.Проблеми шлюбно-сімейних відносин в Україні
- •17.Натуралістичний напрям у соціології
- •18.Основні теорії мотивації праці
- •19.Психологічний напрям (пн) у соціології
- •20.Соціологія релігії
- •21. Соціологія е. Дюркгайма
- •22. Соціологія конфлікту
- •24.Девіантні субкультури
- •25.Соціологія к.Маркса
- •27.Глобалізаця як соціальний процес
- •28.Соціологія в. Парето
- •29.Порівняйте первинну і вторинну групу
- •30. Структурний функціоналізм
- •31.Соціологія п.Сорокіна
- •32.Конфліктологія
- •33. Соціальна структура та її основні компоненти
- •34.Соціальний біхевіоризм
- •35. Етноцентризм і Культурний релятивізм
- •36.Теорія обміну
- •37.Передумови виникнення соціології як самостійної дисципліни.
- •38.Символічний інтеракціонізм
- •39.Структура соціальної дії, за т.Парсонсом
- •39.М.Грушевський як соціолог
- •40.Основні різновиди системних уявлень про суспільство
- •41.Поняття суспільства
- •42.Циклічні і лінійні концепції сус-ва
- •43.Основні теорії походження сус-ва
- •44.Вклад з.Фройда у соціологічну теорію
- •45.Розвиток суспільства
- •46.Теорії потреб Маслоу-Альдерфера. Руйнування суспільства.Аномія
- •47.Теорія соціальної установки
- •48.Квазі – групи
- •49.Стилі лідерства, за к.Левіним
- •50.Соціальні групи та їх типи
- •51.Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні
- •53.Основні етапи процесу інституціоналізму
- •54.Соціальні інститути
- •55.Соціальні функції культури
- •56.Соціальні типи суспільств
- •57.Соціальна роль і соціальний статус
- •58.Феноменологічна соціологія
- •59.Основні етапи процесу соціологізації.
13.О.Конт – основоположник соціології
Огюст Конт (1798-1857) найбільш яскраво обгрунтував необхідність соціології і саме цей французький вчений вважається її засновником. У Ш томі своєї 5- томної праці «Курс позитивної філософії», опублікованому у 1839 році він вперше вжив термін «соціологя» і висунув завдання вивчати суспільство на науковому грунті. Він вважав, що з допомогою науки можна виявити приховані закони, за якими розвивається суспільство, так само, як вивчивши закони фізики, можна передбачити протікання різних фізичних процесів.
Конт спочатку разробляв "соціальну фізику", вважаючи, що справжня наука повинна переймати у природничих наук їх об’єктивність, яка грунтується на методиці спостереження і експерименту. Ті проблеми, які неможливо ні підтвердити, ні заперечити, опираючись на факти, не повинні вивчатися соціологією.
Огюст Конт поділяв соціологію на:
- соціальну статику – вивчає умови і закони функціонування суспільної системи. В цьому розділі досліджуються основні суспільні інститути – сім’я, держава, релігія з точки зору їх ролі в установленні суспільної згоди і солідарності, т. зв. консенсусу.
- соціальну динаміку – розглядає теорію суспільного прогресу, вирішальним фактором якого, на думку Конта, виступає розумовий розвиток людства.
Конт вважав, що людство у своєму інтелектуальному розвитку проходить три стадії: теологічну, метафізичну і позитивну.
На теологічній стадії люди пояснюють усі явища, виходячи із релігійних уявлень.
На метафізичній стадії – послуговуючись філософськими абстракціями і умоглядними конструкціями.
На позитивній стадії – людина перестає оперувати абстрактними сутностями, відмовляється від з`ясування першопричини явищ і обмежується спостереженням за ними, фіксуванням постійних взаємозв`язків між явищами.
Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється в різних науках послідовно, але не одночасно. Чим простішим є об’єкт вивчення – тим швидше там встановлюється позитивне мислення Огюст Конт вважав, що позитивне мислення послідовно встановлювалося спершу у математиці, потім – у фізиці, далі – в астрономії – хімії – біології, і врешті-решт – у соціології. Позитивізм у соціології Конт пов’язував не лише із методами вивчення суспільства, але й методами його перебудови. Соціологія повинна протиставити теоріям революцій соціологічну теорію, яка дозволяє проводити зміни в суспільстві еволюційним шляхом, із врахуванням інтересів усіх суспільних груп.
Виходячи їз своєї концепції про те, що соціологія є теоретичною основою практичного впливу на суспільство, Огюст Конт в пізніший період свого життя багато уваги приділяв формуванню суспільного ідеалу. Це, без сумніву, суперечило його ж теорії про те, що вчений повинен спиратися тільки на досвід і спостереження. Його соціологія в цей період стає все менш подібна на об’єктивну науку, “позитивну фізику”, все більше перетворюючись на “позитивну віру”.
.