15.Соціологія г. Спенсера

Герберт Спенсер (1820-1903), англійський вчений – продовжив позитивістську лінію в соціології. Він, так само як і Конт, поклав в основу свого світорозуміння принцип еволюційності в розвитку суспільства і природи. Він говорив, що всі його теорії з’явилися на світ завдяки інтуїції і натхненню.

Г. Спенсер вважається основоположником органічної школи в соціології. В своїй головній праці "Основи соціології" (1877 р.) Спенсер проводив аналогії між біологічною і соціальною еволюцією, між живим організмом і суспільством, наприклад: 1) суспільство як біологічний організм протягом більшого періоду свого існування росте, збільшується в об’ємі (перетворення малих держав в імперії); 2) в процесі зростання супільства його структура ускладнюється так само як ускладнюється структура організму в процесі біологічної еволюції; 3) ускладнення структури супроводжується диференціацією функцій, що приводить до посилення взаємозалежності і взаємодії частин цілого. Принципову відмінність суспільства від біологічного організму Спенсер вбачав у тому, що в живому організмі елементи існують заради цілого, а в суспільстві – навпаки..

Зацікавившись теорією природнього відбору Ч. Дарвіна, Г.Спенсер застосував концепцію виживання найсильніших до соціального світу. Цей підхід отримав назву соціальний дарвінізм. Спенсер доказував, що уряд не повинен втручатися у природні процеси, які протікають у суспільстві. Тільки у цьому випадку „пристосовані” люди виживатимуть, а „непристосовані”, „баласт” – вимиратиме.

Спенсер вважав, що існує два типи суспільств: військове та індустріальне. Еволюція іде від військового до промислового типу супільства. Військовий тип характеризується сильним централізованим контролем та ієрархічним порядком влади. Все життя тут перш за все підпорядковане дисципліні, індивід у такому суспільстві примусово підпорядкований соціальному цілому. В індустріальному суспільстві переважаючими є промисловість і торгівля, в ньому з’являється політична свобода, а соціальна організація стає гнучкішою. А найголовніше – влада розглядається в індустріальному суспільстві як вираз волі індивідів, а об’єднання індивідів стає добровільним.

Соціальні революції, на думку Спенсера – це хвороби суспільства, вони протистоять органічній єдності соціальної системи і еволюційному прогресові.

Аналізуючи соціално-політичну ситуацію кінця ХІХ ст. в роботі “Від свободи до рабства” (1891р.) Г. Спенсер з гіркотою і відчуттям власного безсилля визнавав, що “соціалізму уникнути не вдасться, але він буде найбільшим нещастям, яке будь-коли переживав світ, позаяк завершиться найрізкішою формою деспотизму”.

16.Проблеми шлюбно-сімейних відносин в Україні

Українська сімя є моногамною. Сьогодні в Україні все більшого поширення набуває симетрична сімя, для якої характерною є відсутність жорсткого розподілу ролей за статевою ознакою. Сьогодні кількість сімей в нашій країні зменшується постійно. Головною причиною цього є економічна нестабільність. В Україні постійно зростає кількість неповних сімей, а також % дітей, народжених поза шлюбом. Для цього є ряд причин:1)чоловіків в Україні менше ніж жінок;2)зростає економічна самостійність жінок. Також зростає кількість розлучень в нашій країні. Найвища їх кількість зареєстрована серед невіруючих. Проте, релігійний фактор тут не головний. Головними причинами розлучень називають зловживання алкогольними напоями, різниця в характерах та інтересах і пов’язані з цим сімейні сварки, передчасне, непродумане одруження, подружня зрада, фінансові труднощі тощо. За спостере5женнями вітчизняних соціологів, тенденція до розлучення є вищою серед людей, які:-живуть у містах;-одружуються у віці до 20р.;-недовго зустрічалися до одруження;-не відвідують регулярно церкву;-мають батьків, які були нещасливі у шлюбі;-мають друзів, нещасливих у шлюбі;-мають різні поняття щодо обов’язків чоловіка і дружини.