3. Соціальні норми первісного суспільства

Якщо тварини підкоряються лише біологічним законам, то людина стала людиною тому, що у доповнення до біологічних законів навчилася ще й самостійно регулювати свою поведінку. Вона “винайшла” суспільні регулятори, які, хоча й не замінили біологічні закони, все ж істотно їх потіснили. Величезне значення в цьому плані мали такі найперші суспільні регулятори як магія, культові ритуали, обряди. Вони здійснили просто революційні зміни нервово-психічній діяльності людини й дозволили їй зробити стрибок у своєму розвитку.

Соціальні регулятори у первісному суспільстві виконували дві функції. Перша з них полягала в тому, що соціальні норми дозволили людям звільнити свою психічну енергію від страху перед оточуючим світом, тривоги й спрямувати її на виробничу діяльність. Друга функція соціального регулювання полягала у встановленні в суспільстві стабільних відносин, оскільки саме такі відносини виключають вплив випадкових, чисто суб’єктивних мотивів і обставин, які можуть виходити від кожного з родичів і співплемінників. Обмежуючи непомірні претензії кожної окремої людини, соціальні норми дають можливість встановити суспільний порядок, захистити слабого від утисків сильного і привчити людей до витриманої поведінки.

Людське суспільство поступово вводило до свого арсеналу один вид соціальних норм за іншим і робило це, звичайно же, по мірі необхідності. Тут прослідковується така закономірність: з розвитком суспільства соціальні норми все більше й більше ускладнюються.

Отже, в первісному суспільстві діють такі соціальні норми (викладемо їх у порядку їх послідовного виникнення):

Ритуали – це правила поведінки, в яких робиться акцент на зовнішній формі їх виконання, причому ця форма є суворо канонізованою. Ритуал можемо назвати також церемонією, демонстративною дією з її ознаками театралізованості та масовості. Метою будь-якого ритуалу виступає привнесення певних почуттів, досягнення певного психічного настрою людей.

Обряди – це правила поведінки, котрі полягають у символічних діях, але, на відміну від ритуалів, глибше проникають в психіку людини і переслідують ідеологічні (виховні) цілі.

Міфи – це розповіді про богів, духів, прирівняних до богів героїв, першопредках, які виникають у первісному суспільстві. У міфах переплетені ранні елементи релігії, філософії, науки і мистецтва. В них у наглядно-образній формі подаються явища природи і суспільного життя.

Звичаї – це правила поведінки, котрі склалися історично, протягом життя кількох поколінь, яке стало загальним внаслідок багаторазового повторення. З допомогою звичаю в первісному суспільстві розподілялася повсякденна робота, врегульовувалися ситуації пов’язані, наприклад, зі смертю глави сім’ї тощо.

Релігійні норми – це правила поведінки, котрі регулюють відносини між людьми виходячи з їх віри в існування надприродних сил. У первісному суспільстві люди вірили одночасно в багатьох богів , очевидно в стількох, скільки невідомих для них сил існувало в природі. Багатобожжя – перша стадія релігійної свідомості, поява ж монорелігії свідчить про процес утворення держави. Перші єдині релігії виникли в Стародавньому Єгипті в ХV ст. до народження Христа.

Моральні норми – це правила поведінки, які засвідчують розуміння людьми таких категорій як добро і зло. Треба мати на увазі, що моральні норми в первісному суспільстві були засновані на розподілі всіх людей на “своїх” (родичів і співплемінників) і “чужих”.