- •Лекція 3-в. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11.1. Проблеми інформатизації при становленні інформаційного суспільства
- •11.2. Національна програма інформатизації суспільства
- •11.3. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки
- •11.4. Програма юнеско в галузі інформації і комунікації
- •11.4.1. Цілі програми „Інформація для всіх”
- •11. 4.2. Напрямки діяльності програми „Інформація для всіх”
- •1. Розробка інформаційної політики на міжнародному, регіональному і національному рівнях:
- •2. Розвиток людських ресурсів і можливостей, відповідно до вимог інформаційної ери:
- •4. Розвиток механізмів і систем обробки та управління інформацією:
- •5. Інформаційна технологія на службі освіти, науки, культури і комунікації:
- •11.5. Інформаційні сервери у глобальній інформаційній мережі Інтернет
- •11. 6. Основні європейські інформаційні сервери europa сервер
- •11.7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11.7.3. Система правової підтримки лоцман
- •11.7.4. Інформаційний сервер Міністерства юстиції України
- •11. 8. Джерела фінансової інформації в Інтернеті
Лекція 3-в. Інформаційна конфігурація сучасного світу
11.1. Проблеми інформатизації при становленні інформаційного суспільства
Зараз вже багато хто розділяє точку зору, що інформатизація суспільства — це загальний і неминучий процес в розвитку людської цивілізації, що альтернативи інформатизації немає, інформатизація — це прорив в майбутнє. Сформулюємо базові визначення, що використовуються в дальшому викладі.
Інформатизація — це процес широкомасштабного використання ІКТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави і створення передумов переходу країни до інформаційного суспільства.
Інформатизація суспільства — це створення високо організованого інформаційного середовища, яке обумовлює вирішення всього комплексу завдання, що висуваються суспільством.
Інформаційне середовище — сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.
З інформатизацією пов’язують рішення проблем ефективності державного управління, прискорення темпів науково-технічного прогресу, розвитку наукомістких виробництв і високих технологій, якісного поліпшення системи освіти, зростання продуктивності праці, вдосконалення соціально-економічних відносин, духовного життя, поліпшення життєвого рівня і демократизації суспільного життя. Відбувається осмислення суті нинішньої технологічної трансформації в її взаємодіях з економікою і суспільством, отримані важливі результати в створенні і використанні електронних технологій.
Даючи загальну оцінку процесам інформатизації, що відбуваються в світі, можна стверджувати, що сьогодні в основному реалізуються традиційні підходи до інформатизації, що полягають в:
– розвитку національних і корпоративних комп’ютерних мереж;
– створенні інформаційних порталів, баз даних і баз знань;
– вдосконаленні телекомунікаційної інфраструктури;
– розширенні сфери використання Веб-технологій.
Розвиваючи процеси інформатизації в такому напрямі, суспільство прийде до того, що з’являться величезні труднощі в забезпеченні інформаційних процесів, у тому числі в науково-технологічній і освітній сферах. Наочний приклад тому — глобальна мережа Інтернет. Вже зараз важко здійснювати запити без вказівки прямої адреси звертання. Неможливо здійснювати складні запити, для задоволення яки: необхідні аналітичні процедури пошуку. Можна припускати виникнення труднощів, коли в найближчому майбутньому кількість серверів глобальної мережі Інтернет перевищить мільярд. Іншими словами, вже в осяжному майбутньому суспільство зіткнеться з проблемами недосконалості:
– комп’ютерних мереж (переважання ідеології корпоративних мереж замість зваженої концепції розвитку єдиної Національної комп'ютерної мережі);
– інформаційної взаємодії при пошуку і доступі до інформації;1
– існуючих інформаційних технологій, які об’єктивно недоступні широким верствам населення;
– мовного середовища для взаємодії людини з інформаційним простором в умовах багатомовності.
Для вирішення вказаних вище проблем необхідно розвивати нетрадиційні підходи2 до створення Національного інформаційного простору. До таких підходів належить:
1. Створення в глобальних інформаційних просторах центрів інформаційно-аналітичної підтримки з функціями інтеграторів, концентраторів і навігаторів інформації з універсальними і спеціалізованими модулями і блоками, що використовують сучасні високоефективні методи і засоби аналітики, системного аналізу, моделювання і оптимізації з процесах обробки інформації.
2. Формування в моделях інформаційного простору нанаціональному, регіональному і міжрегіональному рівнях проблемно-орієнтованих інформаційних просторів (фінансово-економічного, освіти, науки, культури, медичного і т. ін.).
Такі простори є високоорганізованою і високо динамічною інфраструктурою, яка впорядкована за технологічними параметрами та правовими питаннями. Виділення проблемно-орієнтованих інформаційних просторів в моделях інформаційного суспільства (як віртуальних, так і фізичних) дозволить створити винятково благотворні умови для досягнення багатоцільової інтеграції його суб’єктів.
3. Розвиток в моделях інформаційного простору мультилінгвистичних середовищ, як засіб забезпечення багатомовності. Створення таких середовищ є винятково складним завданням, але воно вирішується у ряді країн, у тому числі й в Україні, та необхідно чекати появи нових технологій для його вирішення.
4. Використовування інтелектуальних інформаційних технологій3 для зручності діяльності людини в інформаційному просторі, оптимізації пошуку необхідної інформації і ухвалення рішень.
Інтелектуальні інформаційні технологи — це різноманітність методів, способів і алгоритмів зберігання, обробки, передачі інформації і її представлення на мові та в образах, зручних для сприйняття користувача; це технології, в яких були зафіксовані усвідомлені дії людини як відображення його інтелекту при вирішенні завдань.
Інтелектуальні інформаційні технології надзвичайно складні в розробці та прості у використанні, а значить, широко доступні кожному індивіду в суспільстві. На сьогоднішній день розрізняють три типи інтелектуальних технологій: „бачу і розумію, що бачу”; „чую і розумію, що чую”; „сприймаю знання, накопичую їх і використовую для вирішення завдань і прийняття рішень”. Ці технології забезпечують якісно новий рівень взаємодії людини з комп’ютерними системами та засобами інформатизації, наближаючи його до природного людського спілкування. Український уряд, розуміючи виняткову важливість створення таких технологій, прийняв Державну науково-технічну програму „Образний комп’ютер”4. Розвиваючи підходи, визначені в програмі, вчені і фахівці України переконані, що таким чином можна вирішити ряд проблем на шляху побудови інформаційного суспільства.
Отже, були сформульовані деякі вимоги і умови, яким повинне задовольняти інформаційне суспільство для ефективного вирішення всього комплексу завдань, що висуваються його суб’єктами, з використанням перспективних ІКТ.
5. Можна з упевненістю говорити, що сучасні інформаційні технології об'єктивно недоступні широким верствам населення: вони вимагають спеціальної підготовки, кваліфікації навіть на фоні високого освітнього рівня населення. За даними ЮНЕСКО тільки 6% населення використовують Інтернет в професійній діяльності або в особистих цілях.
6. Образний комп’ютер — це інтелектуальна система комп’ютерного представлення моделей образного сприйняття світу. Основна мета програми „Образний комп’ютер” — створити інтелектуальні інформаційні технології, якими можна озброїти вже існуючі комп’ютери, забезпечивши при цьому якісно новий рівень спілкування людини з комп’ютерними системами.