Лекція 3-в. Інформаційна конфігурація сучасного світу

11.1. Проблеми інформатизації при становленні інформаційного суспільства

Зараз вже багато хто розділяє точку зору, що інформатизація суспільства — це загальний і неминучий процес в розвитку людської цивілізації, що альтернативи інформатизації немає, інформатизація — це прорив в майбутнє. Сформулюємо базові визначення, що використовуються в дальшому викладі.

Інформатизація — це процес широкомасштабного вико­ристання ІКТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підви­щення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави і створення передумов переходу країни до інформаційного суспільства.

Інформатизація суспільства — це створення високо організованого інформаційного середовища, яке обумовлює вирішення всього комплексу завдання, що висуваються суспільством.

Інформаційне середовище — сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

З інформатизацією пов’язують рішення проблем ефективності державного управління, прискорення темпів науково-технічного прогресу, розвитку наукомістких виробництв і високих технологій, якісного поліпшення системи освіти, зростання продуктивності праці, вдосконалення соціально-економічних відносин, духовного життя, поліпшення життєвого рівня і демократизації суспільного життя. Відбувається осмислення суті нинішньої технологічної трансформації в її взаємодіях з економікою і суспільством, отримані важливі результати в створенні і використанні електронних технологій.

Даючи загальну оцінку процесам інформатизації, що відбуваються в світі, можна стверджувати, що сьогодні в основному реалізуються традиційні підходи до інформатизації, що полягають в:

– розвитку національних і корпоративних комп’ютерних мереж;

– створенні інформаційних порталів, баз даних і баз знань;

– вдосконаленні телекомунікаційної інфраструктури;

– розширенні сфери використання Веб-технологій.

Розвиваючи процеси інформатизації в такому напрямі, суспільство прийде до того, що з’являться величезні труднощі в забезпеченні інформаційних процесів, у тому числі в науково-технологічній і освітній сферах. Наочний приклад тому — глобальна мережа Інтернет. Вже зараз важко здійснювати запити без вказівки прямої адреси звертання. Неможливо здійснювати складні запити, для задоволення яки: необхідні аналітичні процедури пошуку. Можна припускати виникнення труднощів, коли в найближчому майбутньому кількість серверів глобальної мережі Інтернет перевищить мільярд. Іншими словами, вже в осяжному майбутньому суспільство зіткнеться з проблемами недосконалості:

– комп’ютерних мереж (переважання ідеології корпоративних мереж замість зваженої концепції розвитку єдиної Національної комп'ютерної мережі);

– інформаційної взаємодії при пошуку і доступі до інформації;¹

– існуючих інформаційних технологій, які об’єктивно недоступні широким верствам населення;

– мовного середовища для взаємодії людини з інформаційним простором в умовах багатомовності.

Для вирішення вказаних вище проблем необхідно розвивати нетрадиційні підходи² до створення Національного інформаційного простору. До таких підходів належить:

1. Створення в глобальних інформаційних просторах центрів інформаційно-аналітичної підтримки з функціями інтеграторів, концентраторів і навігаторів інформації з універсальними і спеціалізованими модулями і блоками, що використовують сучасні високоефективні методи і засоби аналітики, системного аналізу, моделювання і оптимізації з процесах обробки інформації.

2. Формування в моделях інформаційного простору нанаціональному, регіональному і міжрегіональному рівнях проблемно-орієнтованих інформаційних просторів (фінансово-економічного, освіти, науки, культури, медичного і т. ін.).

Такі простори є високоорганізованою і високо динамічною інфраструктурою, яка впорядкована за технологічними параметрами та правовими питаннями. Виділення проблемно-орієнтованих інформаційних просторів в моделях інформаційного суспільства (як віртуальних, так і фізичних) дозволить створити винятково благотворні умови для досягнення багатоцільової інтеграції його суб’єктів.

3. Розвиток в моделях інформаційного простору мультилінгвистичних середовищ, як засіб забезпечення багатомовності. Створення таких середовищ є винятково складним завданням, але воно вирішується у ряді країн, у тому числі й в Україні, та необхідно чекати появи нових технологій для його вирішення.

4. Використовування інтелектуальних інформаційних технологій³ для зручності діяльності людини в інформаційному просторі, оптимізації пошуку необхідної інформації і ухвалення рішень.

Інтелектуальні інформаційні технологи — це різноманітність методів, способів і алгоритмів зберігання, обробки, передачі інформації і її представлення на мові та в образах, зручних для сприйняття користувача; це технології, в яких були зафіксовані усвідомлені дії людини як відображення його інтелекту при вирішенні завдань.

Інтелектуальні інформаційні технології надзвичайно складні в розробці та прості у використанні, а значить, широко доступні кожному індивіду в суспільстві. На сьогоднішній день розрізняють три типи інтелектуальних технологій: „бачу і розумію, що бачу”; „чую і розумію, що чую”; „сприймаю знання, накопичую їх і використовую для вирішення завдань і прийняття рішень”. Ці технології забезпечують якісно новий рівень взаємодії людини з комп’ютерними системами та засобами інформатизації, наближаючи його до природного людського спілкування. Український уряд, розуміючи виняткову важливість створення таких технологій, прийняв Державну науково-технічну програму „Образний комп’ютер”⁴. Розвиваючи підходи, визначені в програмі, вчені і фахівці України переконані, що таким чином можна вирішити ряд проблем на шляху побудови інформаційного суспільства.

Отже, були сформульовані деякі вимоги і умови, яким повинне задовольняти інформаційне суспільство для ефективного вирішення всього комплексу завдань, що висуваються його суб’єктами, з використанням перспективних ІКТ.

5. Можна з упевненістю говорити, що сучасні інформаційні технології об'єктивно недоступні широким верствам населення: вони вимагають спеціальної підготовки, кваліфікації навіть на фоні високого освітнього рівня населення. За даними ЮНЕСКО тільки 6% населення використовують Інтернет в професійній діяльності або в особистих цілях.

6. Образний комп’ютер — це інтелектуальна система комп’ютерного представлення моделей образного сприйняття світу. Основна мета програми „Образний комп’ютер” — створити інтелектуальні інформаційні технології, якими можна озброїти вже існуючі комп’ютери, забезпечивши при цьому якісно новий рівень спілкування людини з комп’ютерними системами.