11.3. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки

Основним інструментом підтримки Європейським Співтовариством (ЄС) досліджень в Європі є Рамкові Програми з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної активності. З 2002 по 2006 роки функціонує шоста рамкова програма (http://ip6.cordis.lu).

Головною метою шостої рамкової програми (РП6) є створення реально діючого Європейського наукового простору (ЄНП).

ЄНП — це майбутнє науки в Європі, внутрішній ринок науки та технологій. Такий підхід стимулює науковий потенціал країни, його конкурентоспроможність, інноваційну діяльність шляхом сприяння координації та співпраці всіх учасників такого ринку на всіх його рівнях (згідно рішення голів Урядів ЄС на Лісабонському Самміті, березень 2000 р.) РП6 — фінансовий інструмент для здійснення цієї мети. Європейською Комісією (ЄК) був опублікований документ „Міжнародна значимість Європейського наукового простору”, який дає повне представлення про ЄНП, практичне створення якого є наскрізним принципом реалізації Шостої Рамкової Програми ЄС з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної активності на 2002-2006 рр.

Девіз РПб: „Європейський науковий простір має бути відкритим для всього світу”. Виходячи з такого підходу, ос­новні принципи РП6 сформульовані таким чином:

- сконцентрувати зусилля на визначеній (меншій) кількості пріоритетів, зокрема, на тих сферах, співпраця на загальноєвропейському рівні в яких вже має чітко виражену вартість/прибуток;

- просуватися шляхом інтегрування діяльності всіх учасників на всіх рівнях;

- сприяти дослідницькій роботі, яка матиме довгостроковий „структуруючий” характер;

- підтримувати діяльність, що зміцнюватиме європейський науковий та технологічний базис;

- використовувати науковий потенціал країн-кандидатів для підготовки та допомоги їм у вступі до ЄС задля загальноєвропейської користі науки в Європі.

План здійснення проекту ЄНП, розроблений Європейською Комісією в січні 2000 p., був затверджений Радою Європи в березні того ж року на зустрічі глав держав і урядів країн ЄС в Лісабоні.

Завдання ЄНП — забезпечити максимально ефективне використання наукового потенціалу та матеріальних ресурсів країн ЄС, з огляду на накопичений ними досвід і наявні досягнення, на основі тісного взаємозв’язку європейської і національної наукової політики, обміну знаннями й інформацією, а також вільного пересування вчених по території країн ЄС.

Однак ЄНП не є замкнутим, його відкрито для всіх країн світу. Цей документ є свого роду докладним посібником з налагодження, відповідно до нової політики, міжнародного науково-технологічного співробітництва, спрямованого на досягнення стратегічних цілей. Особлива роль приділяється країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою.

Що стосується Росії і країн СНД, включаючи Україну, то тут переслідується подвійна мета:

- по-перше, стабілізувати науковий потенціал цих держав;

- по-друге, сприяти вирішенню проблем, що являють взаємний інтерес, в галузі енергетики, нерозповсюдження озброєнь, поліпшення охорони здоров’я й забезпечення екологічної безпеки, включаючи ядерну.

Величезне значення в ЄНП приділяється зміцненню кадрового потенціалу й поповненню його молодими вченими. ЄС вкрай заклопотаний проблемою відтоку молодих дослідників у США, де вони, здобувши науковий ступень, залишаються працювати, тим самим „знекровлюючи” Європу. Тому, відповідно до рішень, прийнятих Радою Європи на Самміті в Лісабоні в березні 2000 р. і резолюції Європейської Ради (червень 2000 р.) Європейська комісія заснувала Групу висококваліфікованих експертів (High-Level Expert Group), перед якою поставлено завдання щодо ліквідації перешкод, які заважають переїзду молодих вчених у країни Європи та їх пересуванню в межах ЄС. Група, що почала роботу влітку 2000 p., визначила чотири основних типи таких перешкод як для дослідників із країн ЄС, так і для вчених із третіх країн (до числа яких, за градацією ЄК, належать держави СНД), а саме: законодавчі й адміністративні, соціальні, культурні, міжгалузеві, пов’язані з кар’єрою.

Зауважимо, що пріоритетними напрямками в політиці інформації та комунікації Європейського співтовариства є:

- Створення інтегрованої кампанії, що покриває фундаментальні основи Європейського Співтовариства.

- Розповсюдження цілей інформаційної політики через представництва кампанії, офіси і установи інформаційних центрів у співпраці з національними і регіональними організаціями.

- Розвиток нових послуг в області мас-медіа, особливо в аудіо-відео просторі, який є готовим джерелом інформації для більшості громадян.

- Постачання інформації, інтегрованої під культуру і мову різних країн або навіть інших регіонів.

В структуру Шостої рамкової програми входять три основні блоки заходів, що відображають головні цілі РП 6 — „Інтеграційні дослідження”, „Структуризація Європейського Дослідницького Простору” і „Посилення основ Європейського Дослідницького Простору*”. Як і в попередній, П’ятій рамковій програмі, вони об’єднують пріоритетні тематичні напрями („вертикальні напрями” — thematic priorities), a також діяльність, що належите до будь-якого з тематичних напрямів („горизонтальні програми” — horizontal programs). Структура Шостої рамкової програми представлена на малюнку 11.1.