Тема 7. Інвестиційна діяльність підприємства

1. Економічна сутність, класифікація та структура інвестицій

Актуальним завданням держави є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України "Про інвестиційну діяльність". Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності а також на ефективне інвестування народного господарства України розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

1) кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

2) рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та ін¬ші матеріальні цінності);

3) майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

4) сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

5) права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спо¬рудами, обладнанням, а також інші майнові права;

6) інші цінності.

Визначення інвестицій дається також в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підля¬гають амортизації.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція — господарська операція, яка передбачає внесен¬ня коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Портфельна інвестиція — господарська операція, яка передбачає иридбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.

Під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка перед¬бачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок до¬ходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Інвестиції класифікують за різними ознаками.

Найрозширеніша та найдеталізованіша класифікація інвестицій бу¬ла запропонована І. А. Бланком (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Класифікація інвестицій підприємства

Вид інвестиції	Характеристика
За об'єктами вкладення капіталу
Реальні	характеризують вкладення капіталу у відтворення основні них засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об'єкти ін­вестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльно­сті підприємства або поліпшенням умов праці та побуту персоналу.
Фінансові	характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти (в основному в цінні папери) з метою отримання доходів у майбутньому.
За характером участі в інвестиційному процесі
Прямі	передбачають пряму участь інвестора у виборі об'єктів ін­вестування і вкладення капіталу. Вони здійснюються шля­хом безпосереднього вкладення капіталу до статутних ка­піталів інших підприємств. Пряме інвестування здійсню­ють в основному досвідчені інвестори, які достатньо поін­формовані про об'єкти інвестування і добре ознайомлені з його механізмом.
Непрямі	передбачають вкладення капіталу інвестора, опосередко­ване іншими особами (фінансовими посередниками).
За періодами інвестування
Короткострокові	характеризують вкладення капіталу на період до одного року.
Довгострокові	характеризують вкладення капіталу на період понад один рік.
	За рівнем інвестиційного ризику
Безризикові	це вкладення коштів у такі об'єкти інвестування, за якими відсутній реальний ризик втрати капіталу (очікуваного до­ходу) і практично гарантовано отримання розрахункової суми швестицшного доходу.
Низькоризикові	це вкладення капіталу в об'єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий від середньоринкового.
Середньоризикові	рівень ризику за об'єктами інвестування приблизно відпо­відає середньоринковому.
Високоризикові	рівень ризику перевищує середньоринковий.
Спекулятивні	вкладення капіталу в найризиковіші інвестиційні проекти або інструменти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвестиційного доходу.
За формами власності капіталу, що інвестується
Приватні	характеризують вкладення коштів фізичних і юридичних (недержавних форм власності) осіб
Державні	характеризують вкладення капіталу державних підприємств, а також коштів держаного бюджету різних рівнів і державних позабюджетних фондів.
За регіональною належністю інвесторів
Національні	(внутрішні)характеризують вкладення капіталу резидентами (юридичними або фізичними особами) даної країни в об'єкти інвестування на її території. Резиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідально до законодавства України з місцезнаходженням на її території.
Іноземні	передбачають вкладення капіталу нерезидентами в об'єкти (інструменти) інвестування даної країни. Нерезиденти -юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Інвестиції, що направлені у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень (виробничих інвестицій).

Співвідношення між капітальними вкладеннями, що направляються на різні цілі, характеризує їх структуру.

Розрізняють такі види структури капітальних вкладень:

1) галузеву;

2) територіальну;

3) технологічну;

4) відтворювальну;

5) за формами власності.

Галузева структура характеризує розподіл капіталовкладень за галузями і видами виробництв.

Територіальна структура - співвідношення розподілу вкладень за економічними районами та областями країни.

Технологічна структура - співвідношення між основними складовими частинами капітальних вкладень: затратами на будівельно-монтажні роботи, вартістю обладнання, машин і механізмів, іншими капітальними витратами.

Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширен¬ня, реконструкцію і технічне переоснащення, тобто форми відтворення основних фондів.

Структура капітальних витрат за формами власності характеризується співвідношенням державних інвестицій та приватного капіталу в загальному обсязі інвестицій.

.2. Характеристика капітальних вкладень підприємства

Інвестиціями, які забезпечують підприємству зміцнення і розвиток його матеріально-технічної бази, впровадження но¬вих технологій виробництва, зростання потужностей, є капітальні вкладення або виробничі інвестиції.

Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність од¬норазових витрат, що спрямовуються на просте і розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфра¬структури підприємства.

До складу капіталовкладень включають витрати на будівни¬цтво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на при¬дбання обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Велика різноманітність капітальних вкладень потребує їх правильної класифікації. З метою планування, обліку і контро¬лю капітальні вкладення класифікують за такими ознаками: відтворювальна структура, технологічна структура, призна¬чення, галузева належність, спосіб ведення робіт, джерела фі¬нансування, форми власності (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Класифікація капітальних вкладень підприємства

Відтворювальна структура капітальних вкладень відо¬бражає співвідношення довгострокових витрат підприємства на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння і підтримання потужностей діючих підпри¬ємств.

До нового будівництва належить спорудження на нових майданчиках об'єктів основного, допоміжного і невиробничо¬го призначення новостворюваних підприємств, а також філіа¬лів та окремих виробництв, що здійснюються з метою ство¬рення нової виробничої потужності і які після введення в екс¬плуатацію знаходитимуться на самостійному балансі.

Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також бу¬дівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об'єктів основних фондів на території діючих підпри¬ємств та прилеглих до них майданчиках. Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення в експлу¬атацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

Під реконструкцією діючих підприємств розуміють пере¬будову існуючих цехів та об'єктів основних фондів, пов'язану з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.

Технічне переозброєння діючих підприємств - це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих ви¬робництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації таавтоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, продуктивнішим.

Підтримання потужностей діючого підприємства перед¬бачає проведення робіт з відновлення основних фондів, що ви¬бувають у процесі виробничої діяльності.

За технологічною структурою капіталовкладення поді¬ляються на витрати, пов'язані з будівельними і монтажними роботами, придбанням усіх видів устаткування, інструменту та інвентарю, іншими капітальними роботами та послугами.

До будівельних належать роботи зі спорудження, перебудо¬ви, розширення і відновлення існуючих будівель та споруд або їх окремих частин і пов'язані з ними роботи з монтажу збірних залізобетонних, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, що входять до складу будівель і споруд, а також спеціальні (електромонтажні, сантехнічні, меліоративні тощо) та інші роботи, які відносять до будівництва будівель і споруд.

Монтажними є роботи, пов'язані зі складанням та встано¬вленням технологічного, енергетичного, підйомно-транспорт¬ного та іншого устаткування, що може експлуатуватись лише після його встановлення на фундамент.

До витрат на обладнання, інструмент, інвентар нале¬жать: вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транс¬портного та всіх інших видів устаткування (верстатів, пресів, двигунів, генераторів, насосів тощо); транспортних засобів, технологічно пов'язаних з процесом виробництва (борошновозів, панелевозів, електрокарів тощо); обладнання для лабора¬торій, майстерень, дослідницьких установок тощо; вартість виробничого інструменту та інвентарю, у тому числі малоцін¬ного і швидкозношуваного, яке включається до кошторисів на будівництво як перший комплект для підприємств та об'єктів, що будуються.

Устаткування поділяють на таке, що потребує і не потребує монтажу.

До складу устаткування, що потребує монтажу, нале¬жить устаткування, яке може бути введене у дію лише після складання його частин і прикріплення до фундаменту чи ін¬ших конструкцій будівель і споруд (конвеєрні лінії тощо).

До устаткування, що не потребує монтажу, відносять вер¬стати та машини, які не потребують витрат на установку та прикріплення до фундаменту або інших конструкцій будівель і споруд (автомобілі, тепловози, інші транспортні засоби, вер¬стати, що стоять вільно, обчислювальна техніка тощо).

До складу інших капітальних робіт і витрат включають проектно-пошукові роботи, які проводяться за рахунок капіталь¬них вкладень, а також витрати на утримання дирекції підпри¬ємств, що будуються, витрати, пов'язані з формуванням штату робітників, інші роботи і витрати, передбачені в кошторисі бу¬дівництва.

За призначенням капітальні вкладення поділяються на та¬кі, що спрямовані для виробничого і невиробничого викорис¬тання.

До капіталовкладень виробничого призначення включають вкладення капіталу в об'єкти, які після завершення їх будівни¬цтва будуть функціонувати у сфері матеріального та нематері¬ального виробництва: у промисловості, сільському господарс¬тві, будівництві, на транспорті, зв'язку тощо.

До капіталовкладень невиробничого призначення відносять вкладення капіталу в об'єкти житлового та комунального гос¬подарства, установи охорони здоров'я, фізичної культури, со¬ціального забезпечення, освіти тощо.

За галузевою належністю капітальні вкладення поділяють на такі, що здійснюються у промисловості, сільському госпо¬дарстві, транспорті, будівництві та інших галузях господарства країни.

За способом здійснення будівельно-монтажних робіт (БМР) капіталовкладення поділяють на такі, що виконуються підрядним і господарським способами.

Підрядний спосіб ведення будівельно-монтажних робіт пе¬редбачає виконання їх постійно діючими спеціалізованими під¬рядними будівельно-монтажними організаціями. Підприємст¬ва, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього певні вкладення капіталу, називаються забудовниками.

При господарському способі будівництво здійснюється са¬мим підприємством-забудовником. При цьому роботи на об'єкті будівництва ведуться власними силами та засобами підприємства нарівні з основною виробничою діяльністю.

При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва, яка об¬числюється згідно зі встановленими цінами, тарифами і розцін¬ками на БМР і є ціною на спорудження об'єкта.

За формою власності розрізняють державні та приватні капітальні вкладення. Державні капіталовкладення здійсню¬ються за рахунок державних коштів і призначені для виконан¬ня державних програм розвитку окремих галузей господарства і підприємств. Приватні капіталовкладення фінансуються за рахунок як власних коштів підприємств, організацій, так і з залученням зовнішніх джерел (позики, кредити). Метою здійснення при¬ватних капіталовкладень є зміцнення підприємствами своєї позиції на ринку.