2. Поняття, значення та основні показники якості продукції

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють придатність продукції задовольняти певні потреби спо­живачів відповідно до її призначення.

Якість продукції пов'язана із споживною вартістю товару, але ці поняття не тотожні. Споживна вартість ха­рактеризує задоволення певної потреби споживачів, корис­ність речі, а якість – міру задоволення цієї потреби, яка ви­являється у споживанні.

Слід розрізняти поняття якості продукції та поняття її технічного рівня. Поняття технічного рівня виробів за зміс­том вужче від якості, оскільки охоплює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Показники техніч­ного рівня встановлюються при проектуванні нових зна­рядь праці (транспортних засобів, машин, приладів).

Необхідність поліпшення якості продукції в сучасних умовах диктується такими обставинами, як:

• потреби науково-технічного прогресу (сучасні технології вимагають кращих якісних характеристик сировини, матеріалів, обладнання тощо);

• зміна споживчих запитів населення (при кількісному наси­ченні ринку зростають вимоги до якісних характеристик товарів);

• нестача або обмеженість природних ресурсів (викорис­тання високоякісних: сировини, матеріалів, машин рівноцінне їх збереженню, економії суспільної праці);

• підвищення значення матеріального стимулювання в рин­кових умовах (кожна людина, яка краще працює, може придбати за свою платню більш високоякісний товар);

• розвиток зовнішньої торгівлі (вихід і опанування зовнішнього ринку можливі лише за умови виробництва високоякісної конку­рентоспроможної продукції).

Значення підвищення якості продукції полягає в то­му, що недостатній рівень якості має негативні економічні, соціальні та екологічні наслідки.

Економічні наслідки полягають у втратах матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виготовлення, транспор­тування і збереження недоброякісної продукції; додаткові витрати на ремонт техніки; втрати у виробничій інфраструк­турі (дороги, сховища, комунікації) тощо.

Соціальні наслідки проявляються у зниженні темпів рос­ту добробуту населення, падінні престижу вітчизняних то­варів, зменшенні прибутків підприємств та ін.

Екологічні наслідки – це додаткові втрати на очищення земельних ресурсів, водного і повітряного басейнів, на оздоровлення населення, втрати продуктивності сільсько­господарського виробництва через складну екологічну си­туацію і т. ін.

Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного, відносного, перспективного і оптимального рівнів.

Абсолютний рівень якості визначають шляхом обчис­лення певних показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Встановлення відносного рівня якості полягає у зіставленні абсолютних показників якості продукції з відповідними показниками аналогічних кращих зразків. Пріоритетні напрями розвитку науки і тех­ніки повинні відображатись у перспективному рівні якос­ті продукції. Оптимальний рівень якості відповідає мінімальній величині загальних суспільних витрат на вироб­ництво і експлуатацію продукції.

Залежно від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на:

• одиничні, що характеризують окремі властивості ви­робу;

• комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу;

• узагальнюючі, які характеризують якість усієї сукуп­ності продукції підприємства.

Одиничні показники умовно поділяються на такі групи:

1. Показники призначення (характеризують пристосова­ність виробів до використання та сфера використання);

2. Показники надійності і довговічності (відображають властивість виробу виконувати свої функції протягом пев­ного часу зі збереженням експлуатаційних характеристик; властивість виробу зберігати свою роботоздатність трива­лий час);

3. Показники технологічності (характеризують ефектив­ність конструкцій машин та технологій їх виготовлення).

4. Ергономічні показники (враховують комплекс гігієніч­них, антропометричних, фізіологічних властивостей люди­ни, вимоги техніки безпеки).

5. Естетичні показники (характеризують виразність, від­повідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність).

6. Показники стандартизації та уніфікації, що відбива­ють ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей та вузлів.

7. Економічні показники (відображають затрати на роз­робку, виготовлення й експлуатацію виробу).

8. Патентно-правові, які відображають ступінь викорис­тання нових винаходів при проектуванні виробів.

Комплексні показники характеризують кілька власти­востей продукції. Згідно з цими показниками продукцію поділяють на сорти, марки, класи.

У процесі господарської діяльності важливо не тільки правильно оцінити якість окремих виробів, але й визначити загальний рівень якості продукції підприємства. Для цього використовується система загальних показників, основними з яких є:

• коефіцієнт оновлення асортименту;

• частка сертифікованої продукції;

• частка продукції, призначеної для експорту;

• обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами під час сезонного розпродажу;

• коефіцієнт сортності;

• питома вага браку в загальному випуску товарної продукції.