5) 2) До відмінних ознак неінф хвороб належить: 1)наявність специфі збудника; 2)заразливість, коли хворий організм сам стає дж. інфекції; 3) імунні процеси, внаслідок яких організм стає несприятливим до повторного зараження; 4) циклічність перебігу з чіткими періодами. Наявність спец збудника інф хвороби. Збудник хвороби –це живий агент, який має свої «інтереси», пристосовується до мінливих умов, змінюється сам. Внаслідок мінливості мікро- і макроорганізму виникають більш різноманітні комбінації і поєднання процесів. Збудник внаслідок його життєдіяльності , обмінних і видільних процесів є надзвичайним подразником і викликає відповідну реакцію. Заразливість –друга відмітна ознака інф хвороб. При цьому організм хворого стає дж. інф. для здор осіб, з чим пов’язана можливість широкого, епідемічного поширення інф хв. Заразливість тієї чи іншої інф хв характеризується індексом контагіозності. Імунні процеси, внаслідок яких організм стає на певний період несприятливим до повторного захв. При дії того самого етіологічного фактора. Однак немає інф хв., якими людина не могла б захв повторно. Формування специф імунітету -більш важливий, а іноді і вирішальний механізм захисту макроорганізму від інф агентів. Циклічність перебігу з вираженими періодами- 4 ознака інф хвороб. Основні періоди інф хв: 1) інкуб (прихований) –триває від моменту проникнення збуд в організм до появи перших ознак хв.. інкуб період кожної інф хв. має певну тривалість з більшим чи меншим коливанням.. 2) початковий (продромальний, період провісників) починається з появою перших ознак захв. Взагалі в цьому періоді спостерігаються загальноінф симптоми –нездужання, гол біль, підв темпер. тіла, легкий озноб, розлади сну. Крім того, вже можуть з’являтися патогномонічні ознаки хв, які вже дозволяють встановити прав діагноз. 3) період основних проявів хв, або стаціонарний. У цей період у повній мірі виявляють та симптоми та типові для кожної інф хвороби ознак, які часто з’являються і розвиваються в певній послідовності. 4) зганяння клінічних прояві хв інтенсивність патологічних процесів зменшується. Цей період переходить в період одужання, іноді деякі інф хв можуть набувати хрон перебігу.

6) успіх у лікув інф хв. у значній мірі залежить від прав вибору адекватних методів патогенетичного лікув. Основний напрямок патогенетичної терапії –інтернозологічний, він передбачає застосування засобів протизапальної, десенсиб, дезінтоксик дії, відновлення гомеостазу, усунення порушень функц внут органів. До протизапал засобів належить перш за все глікортикостероїди, а також нестероїдні преп. протизапал дії –ацетилсаліцилова кислота, амідопірин, анальгін, бутадіон, індометацин. До денсибілізуючих : також глікокортикостероїди, димедрол, фенкарол, дипразин, супрастин, тавегіл. Дезінтоксикаційні засоби –кристалоїдні розчини, реополіглюкін, реоглюман, альбумін, полідез. Вони мають замісну дію, сприяють корекції порушень мікроцирк, білкового дефіциту, створюють протишоковий ефект. Такі розчини як «квартасіль», «ттрисіль», «кисіль», «ацесіль», «хлор сіль». Для корекції розладів гемостазу використ гепарин, етамзилат, амінокапронову кислоту, амбен. Патогенетична терапія набуває провідного значення при лікув хворих на холеру, харч токсикоінф, вірусний гепатиті ін..

27),14)анамнез. розпитування треба вести докладно і повно. Розпитування слід проводити за певною схемою. Розпитування хворого починають з питання: «що вас турбує?». Під час збирання анамнезу хвороби з’ясовують, коли і як почалася хв. (поступово, гостро), характер і ступінь підв темпер, наявність слаб, безсоння, ознак диспепсії (блювання, пронос), локалізацію та інтенс болю, наявність кашлю, серцебиття, задишки тощо. Слід з’ясувати особлив розв і перебігу хв., провідний синдром, час і послідовність появи окремих симптомів, ускладнень. Епід. анамнез. Мета лікаря з’ясувати, де, як, коли і від кого міг заразитися хворий. Починати розпитування треба з питання, з чим хв. пов’язує своє захв. З’ясовують, чи не спілк хв. з інф хворими, чи немає хворих на побідну хв. серед членів родини, на роботі в колективі, чи не перебував в осередку інф хвороби. Чи не був в контакті з інф тваринами. Важливими можуть бути відомості про поранення, операції, гемотрансфузії, та інші мед втручання, про укуси дом або диких тварин, комах. Потрібну інф можна отримати, розпитуючи хв. про умови харчування побуту праці, дотримання правил особ гігієни. Певне значення має професія. Питають чи немає умов для зараження інф хв. на роботі. Розпитують також про перенесені інф хвороби, та проф. щеплення.

9) 8)Алергологічний метод ґрунтується на виявленні підвищеної чутливості (алергія, гіперсенсибілізація) при введенні в організм специфічних алергенів. Для постановки внутрішньо шкірної проби тонкою голкою інсулінового шприца вводять 0,1мл алергену в шкіру внутрішньої поверхні передпліччя. На місці введення утворюється невеликий білуватий щільний пухирчик, що нагадує лимонну кірку. він зникає через 15 хв. При захворюванні (позитивній пробі) через 24-72 год на місці введення алергену виникає реакція у вигляді інфільтрації з гіперемією. Алергічні реакції стають позитивними з 8-10-го дня захворювання. Використовують для діагностики туберкульозу (р. Манту), бруцельозу (р. Бюрне) , сибірки, токсоплазмозу та ін..

Молекулярно-біологічний метод є надзвичайно чутливим і високо специфічним. Полягає у виявленні в досліджуваному матеріалі генетичного матеріалу збудника – ДНК чи РНК. Найчастіше застосовують полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), яка дозволяє як констатувати присутність збудника в мізерній кількості та й встановити його концентрацію.

25) 7)Висип. Екзантема - висипання на шкірі. Енантема –висипання на слизових оболонках.Розеола –маленька 1-3мм діаметром, цяточка рожевого кольору при натисканні зникає, сама по собі проходить через 5 днів. Петехія –точковий крововилив у шкіру коли натискаємо не зникає. Папула –ущільнення шкіри овальної форми може бути різних розмірів і кольору. Везикула –пухирець заповнений прозорою рідиною. Булла –більше 1 см діаметр великий пухирець. Пустула –пухирець заповнений гноєм. Еритема –обширне почервоніння шкіри. Уртикарний висип –…………

30)Колапс - гостровиникаюча судинна недостатність, яка характеризується падінням судинного тонусу та зменшенням об'єму циркулюючої крові і проявляється різким зниженням артеріального та венозного тиску, ознаками гіпоксії головного мозку і пригніченням життєвоважливих функцій. Причини: гіповолемія (кровотеча, депонування крові), наднирникова недостатність, больовий синдром, інфекційні захворювання, часто серцева слабість. Клініка: характерно раптове погіршення стану дитини: виникає різка блідість шкіри з мармуровим відтінком, тіло вкривається холодним потом, з'являєтьсяціаноз губ. Температура знижена, свідомість затьмарена або відсутня. Дихання часте, поверхневе, відзначається тахікардія. Тони серця гучні, хлопаючі, вени спадаються. Тяжкість стану відповідає ступеню зниження артеріального тиску.Невідкладна допомога на догоспітальному етапі

1. Надати хворому зручне горизонтальне положення,

піднявши нижні кінцівки під кутом 30-45°. 2. Забезпечити вільне дихання - розстебнути комір, пояс, зняти стискаючий одяг, провітрити приміщення. 3. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи (нашатирний спирт, ефір, оцет) , збризнути обличчя і груди холодною водою, поплескати по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником. 4. Руки і ноги розтерти шматком суконної тканини або легко помасажувати. Прикласти грілки до кінцівок і накрити хворого ковдрою. 5. Ввести під шкіру 0.1-0.5 мл кордіаміну або 0.25-1 мл 10% розчину кофеїну бензоату натрію, або 0.1-0.5 мл 5% розчину ефедрину гідрохлориду.

24) 19) Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є:

визнання захисту населення від інфекційних хвороб одним із пріоритетних напрямів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних

та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності;

комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов'язковість їх фінансування; безоплатність надання медичної допомоги особам, хворим на

інфекційні хвороби, у державних і комунальних закладах охорони здоров'я та в державних наукових установах; соціальний захист осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи

є бактеріоносіями; державна підтримка відповідних наукових розробок і вітчизняних виробників медичних імунобіологічних препаратів, лікарських і дезінфекційних засобів та виробів медичного призначення, що застосовуються для профілактики, діагностики та

лікування інфекційних хвороб.

Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів зокрема щодо санітарної охорони території України,обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров'я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Проведення профілактичних щеплень забезпечують спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

24) Типи механізмів передачі:

І. Фекально-оральний при кишкових інфекціях. Збудник виділяється з фекаліями,блювотними масами( при генералізації процесу – з сечею) і потрапляє через рот. Реалізується водним,харчовим, контактно-побутовим шляхами, розповсюджується побутовими ектопаразитами(мухами, тарганами)

а) водний шлях. Вода забруднюється з грунту, при купанні людей, тварин. У систему водопостачання збудники проникають при пошкодженні труб, аварій, перебоїв води.

Розрізняють гострі епідемії (коли збудник потрапив у воду одноразово) і хронічні (при повторних забрудненнях). Трапляються спалахи за тічією води.

б)харчовий (аліментарний)

Терміни перебування м/о залежать від властивостей самого м/о, а також від продукту, умов його зберігання та способів приготування. Добре розмножуються м/о у молоці, м'ясі,. Найбільше значення мають продукти ( молоко, сметана, йогурт), які перед вживанням не проходять термічну обробку. У рідкому середовищі (молоці) збудник равномірно розподіляється по всьому об'єму продукту. Для " молочних " спалахів характерний (як і для гострих водних) раптовий підйом захворюваності зі швидким зниженням, ураженням населення території, що постачається молоком з певного господарства чи магазину. Хворіють переважно ті, що споживали непряжене молоко, часто діти. Велика концентрація збудників у молоці призводить до важких форм захворювання.

Продукти тваринного походження можуть забруднюватися як за життя інфікованої тварини, так і посмертно (через забруднені руки, інвентар при розробці туші, транспортуванні).

Певну епіднебезпеку несуть овочі, кондитерські вироби.

в) можливий контактно-побутовий шлях через брудні руки, іграшки, посуд, білизну тощо.

ІІ. Крапельний механізм

Повітря, яке видихує хворий захоплює частинки слизу з мікроорганізмами і виводить їх назовні у вигляді аерозолю. Найбільша кількість частинок аерозолю утворюється при чханні, кашлю, менше – при розмові. Чим дрібніша аерозоль, тим глибше вона проникає у органи дихання і тим довше утримується у повітрі. Крім того, тривалість утримування залежить від стану повітря (у нерухомому повітрі крапельки падають швидше), а також від вологості та електричного заряду, дії сонячної радіації. Передача інфекції можлива на відстані 2-3м, тобто в межах кімнати. Лише віруси вітрянки й кору можуть поширюватися з потоком повітря в сусідні приміщення.

Особливості інфекцій, які поширюються крапельно:Короткий інкубаційний період.Антропонози.

Частіше реєструються в холодну пору року (скученність людей, відсутність провітрювання, при низькій Т м/о краще зберігаються, зниження рівня імунітету)

Пиловий шлях –продовження крапельного (для стійких збудників – туберкульоз, дифтерія ). М/о осідають на різних предметах, перетворюються на пил. При підмітанні підлоги, струшуванні одягу м/о з пилом піднімаються у повітря.

ІІІ. Трансмісивний

здійснюється з участю кровосисних членистоногих тому, що збудники кровяних інфекцій локалізуються у закритій кровоносній та лімфатичній системах.

Специфічні переносники, в організмі яких збудник накопичується, а іноді й проходить певний цикл розвитку передає інфекцію під час кровососання (мал. комар), з фекаліями (воші висипний тиф), через гемолімфу (кліщі енцефаліт). Крім того кліщі передають інфекцію трансоваріально своєму потомству і стають резервуаром тривалого зберігання інфекції у природі.

Для кровяних інфекцій характерно: чітка сезонність, пов’язана з активністю членистоногих та природна осередковість (реєструються в певній місцевості).

ІУ. Контактний механізм

властивий для інфекцій зовнішніх покривів і здійснюється

а) прямим контактом (У тому числі статевим)- венеричні хвороби, сказ. б) непрямим (контактно-побутовим) уможливлює перенесення стійких збудників. З джерела вони потрапляють на різноманітні предмети вжитку (білизну, одяг, дверні ркчки, ванну, взуття тощо), де довго зберігаються. При корості, дерматомікозах.

ВЕРТИКАЛЬНИЙ – різновид контактного, забезпечує перехід збудників від матері до плода через плаценту, а також під час пологів (вірусні гепатити В,С, ВІЛ)

ПАРЕНТЕРАЛЬНИЙ шлях теж характерний для вірусних гепатитів В,С та ВІЛ – передається під час парентеральних втручань, операцій, обстежень нестерильним мед інструментарієм.