32) Сучасні вакцини поділяють на чотири групи:

а) вакцини, які виготовляють із живих збудників з ослабленою вірулентністю (проти віспи, туберкульозу, чуми, сибірки, сказу, грипу, полімієліту та ін.);

б) вакцини з убитих патогенних мікробів (холерна, черевнотифозна, коклюшна, лептоспірозна, поліомієлітна тощо);

в) анатоксини (виготовляються з екзотоксинів відповідних збудників обробкою їх 0,3-0,4 %-м розчином формаліну і витримуванням при температурі 38-40 °С протягом 3—4 тижнів). Добуті у такий спосіб дифтерійний, правцевий, стафілококовий, холер­ний та інші анатоксини знайшли широке застосування в практиці;

г) хімічні вакцини (їх виготовляють не з цілих бактеріальних клітин, а із хімічних комплексів, добутих шляхом обробки суспензії клітин спеціальними методами; наприклад, для профілактики черевного тифу і правця застосовують хімічну сорбовану вакцину з О- і Vi- антигенів черевнотифозних бактерій і очищеного концентрованого правцевого анатоксину).

Взагалі починати вакцинопрофілактику можна в будь-якому віці. Але чим раніш ми сформуємо у дитини імунітет, тим більше ймовірність того, що при випадковій зустрічі з інфекцією вона вже не захворіє.

Відповідно до сучасного календаря щеплень вакцинація проти гепатиту В робиться відразу після народження, у перші 24 години. Але можна почати вакцинування і з 3-х місяців, разом з АКДС (вакцина проти коклюшу, дифтерії і правця) і вакциною проти поліомієліту. У 12-15 місяців - щеплення проти кору, епідемічного паротиту і краснухи (повторно - у 6 років). Докладний календар профілактичних щеплень можна одержати в будь-якого дитячого інфекціоніста.

31 Етіотропне лікування спрямоване на зниження, нейтралізацію і видалення з організму збудника та продуктів його життєдіяльності . це один із ………..

22) І. Загальні положення

1. Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. 2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. 3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби. 4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, для яких є медичні імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні, можуть зробити щеплення за направленням лікаря. 5. У цьому Календарі терміни вживаються в такому значенні: вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи анатоксину; ревакцинація — повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб; первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб. 6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.

29) а) Основою дієтотерапії є принципи раціонального харчування з різними змінами і доповненнями.

б) Забезпечення організму хворої людини в кількості енергії, адекватному його стану. Проте при визначенні калорійності дієтичного раціону окрім обліку віку, підлоги треба враховувати:

— характер захворювання (наприклад, при ожирінні обмежувати прийом висококалорійних продуктів — тваринних жирів і легкозасвоюваних вуглеводів, а при туберкульозі легенів, навпаки, рекомендуються висококалорійні продукти;

— тягар стану хворого;

— режим хворого (постільний, напівпостільний, активний і ін.)

в) Збалансованість живлення і всестороння його повноцінність з врахуванням потреб організму хворої людини в основних живильних речовинах. Слід обов'язково враховувати наступні обставини:

—однобічна строга дієта не має бути тривалою, оскільки може виникнути дефіцит живильних речовин в організмі хворого, що, у свою чергу, негативно позначається на перебіг хворобливого процесу, дієту слід поступово розширювати;

—хворі потребують підвищеної кількості вітамінів, оскільки їх дефіцит утворюється в організмі хворого унаслідок поганого всмоктування і підвищеного розпаду їх;

—дефіцит живильних речовин в організмі хворого, що виникає із-за несприятливої дії лікарського лікування (особливо антибіотиками).

г) Вибір дієти з врахуванням стану органів травлення, функція яких порушується при найрізноманітніших захворюваннях.