- •Предмет міжнародної економіки, сутність і структура міжнародної економічної систем.
- •Світове господарство як система
- •Світовий ринок, еволюція розвитку.
- •Світова економіка, її ресурси та потенціал розвитку.
- •Міжнародний поділ праці.
- •Форми і рівні міжнародних економічних відносин.
- •Суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •Середовище міжнародних економічних відносин, його особливості та структуризація.
- •Систематизація країн світу
- •Систематизація країн за регіональною ознакою.
- •Систематизація країн за організаційною ознакою.
- •Систематизація країн за рівнем економічного розвитку(14,15,16)
- •Економічно розвинені країни світу.
- •Країни з перехідною економікою.
- •Країни, що розвиваються.
- •Нові індустріальні країни.
- •Механізми взаємодії національних економік країн світу.
- •Принципи міжнародних економічних відносин.
- •20.ПринципиміжнароднихекономічнихвідносинУкраїни.
- •21. Сутність міжнародної економічної діяльності
- •22. Міжнародна економічна діяльність, її суб’єкти та форми.
- •23. Попит і пропозиція в міжнародній економіці
- •24. Товар в міжнародній економіці.
- •25. Графічна інтерпретація експорту й імпорту.
- •26. Міжнародний поділ факторів виробництва.
- •27. Міжнародна мобільність факторів виробництва.
- •28. Еволюція теорії міжнародної торгівлі
- •29. Теорія абсолютних переваг а. Сміта.
- •31. Теорія порівняльної наділеності е. Хекшера-б. Оліна
- •32. Парадокс Леонтьєва.
- •33. Міжнародна торгівля в моделі ефекту масштабу.
- •34. Теорія міжнародної загальної рівноваги
- •35. Неофакторні теорії міжнародної торгівлі.
- •36. Теорія конкурентних переваг м. Портера
- •38. Сутність, значення міжнародної торгівлі.
- •39. Показники міжнародної торгівлі.
- •40. Сучасна структура світового ринку товарів і послуг.
- •41. Види міжнародної торгівлі.
- •42. Інструменти аналізу міжнародної торгівлі.
- •43. Міжнародна торгівля послугами та її особливості.
- •44. Зовнішня торгівля України: географічна та товарна структура.
- •45. Методи міжнародної торгівлі.
- •46. Основні види посередницьких операцій та види посередників у міжнародній торгівлі ті їх характеристика.
- •47. Інституційне забезпечення міжнародних торгівельних відносин.
- •48. Міжнародна біржова торгівля.
- •49. Сутність та причини міжнародного руху капіталу.
- •50. Основні форми та показники руху капіталу.
- •51. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу.
- •52. Світовий фінансовий ринок та світові фінансові центри.
- •53. Міжнародна офіційна допомога розвитку
- •54. Світові фінансові потоки.
- •55. Джерела зовнішнього фінансування країн.
- •56. Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці
- •57. Принципы и факторы международного кредитования
- •58. Формы международного кредитования
- •59. Современные формы международного кредита
- •60. Кредитні інструменти фондового ринку (Єврооблігації. Іноземні облігації)
- •62. Проблема зовнішньої заборгованості та шляхи її розв’язання.
- •63. Лондонський клуб кредиторів. Паризький клуб кредиторів.
- •64. Особливості діяльності Міжнародного валютного фонду.
- •65. Група Світового Банку: принципи та напрями діяльності.
- •67. Форми іноземних інвестицій.
- •68. Міжнародний інвестиційний ринок, його структура та особливості розвитку.
- •69. Формування сприятливого інвестиційного клімату.
- •70. Мотивація та стратегія залучення іноземних інвестицій у глобальному середовищі.
- •71. Прямі іноземні інвестиції та їх причини.
- •72. Економічні та соціальні наслідки для країн - донорів та реципієнтів міжнародних інвестицій.
- •75. Особливості формування та розвитку світового ринку праці.
- •76. Міжнародна міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин. Показники міжнародної трудової міграції.
- •77. Сутність і види міжнародної економічної трудової міграції.
- •78. Етапи розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів та світові хвилі міграції.
- •79. Напрями міграції робочої сили.
- •80. Світові центри тяжіння робочої сили.
- •81. Характеристика видів міграцій.
- •82. Економічні та соціальні причини міжнародної трудової міграції.
- •83. Наслідки міжнародної міграції для мігрантів, приймаючих країн та країн донорів.
- •84. Україна у світових міграційних процесах.
- •85. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •86. Методи та рівні регулювання міграції трудових ресурсів.
- •87. Міжнароднірозрахунки, сутність та умови.
- •88. Формиміжнароднихрозрахунків та їхпорівняльна характеристика.
- •89.Платіжний баланс, основні параметри.
- •90. Структура та методика складанняплатіжного балансу.
- •93. Еволюція світової валютної системи.
- •94. Валютне регулювання. Форми валютної політики.
- •95. Світовий валютний ринок.
- •96. Основні види валютних операцій.
- •97. Передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •98. Об`єктивні основи та етапи економічної інтеграції.
- •99. Європейський союз
- •100. Північноамериканська зона вільної торгівлі.
- •101. Інтеграційні процеси в країнах, що розвиваються та їх порівняльна характеристика.
- •102. Інтеграція України в сучасну світогосподарську систему.
- •103. Сутність, причини та основні ознаки процесу глобалізації.
- •104. Система міжнародних організацій, напрямки діяльності та основні функції.
- •105. Міжнародні фінансові організації.
- •106. Інтеграція України в світову економіку: проблеми інтеграції.
-
Світовий ринок, еволюція розвитку.
Мировой рынок - это закономерный результат развития внутренних и национальных рынков, которые вышли за пределы государственных границ.
Мировой рынок - это безусловно центральная категория теорий Международной экономики, поскольку мировой рынок оказывается первичным по отношению к производителю. В отношений данной категории тоже существуют разные определения.
Мировой рынок это сфера устойчивых товарно-денежных отношений между странами основанных на международном разделений труда и других факторов производства.
Мировой рынок формировался поэтапно в 15-18 веках. Его становление в целом завершилось в середине 19 века, а со второй половины 19 века он начинает бурно развиваться. Поскольку мировой рынок это закономерный результат развития, то эволюция денежных отношений естественно приводить к мировому рынку:
Внутренний рынок - это форма хозяйственного общения при которой все предназначенное для продажи сбывается самим производителем внутри страны.
Национальный рынок это внутренний рынок, но часть, которого ориентируется на иностранных покупателей и иностранных производителей.
Международный рынок это часть национальных рынков определенных товаров, которые непосредственно связанна с зарубежными рынками аналогичных товаров.
Речь идет о конкретном товаре, который производиться для других стран, который не локализован в каком либо государстве.
Следует подчеркнуть, что мировой рынок как сфера товарно-денежных отношений и сфера международного обмена это не тождественные понятия и явления.
-
Світова економіка, її ресурси та потенціал розвитку.
Существуют различные подходы к определению понятия Мировой экономики.
Наиболее типичными являются: сумма национальных доходов и национальных экономик в их взаимодействии, система национальных доходов, система международных экономических отношений.
Согласно другим точкам зрения (зарубежным) мировая экономика – универсальная связь между национальными экономиками или союзом различных международных экономических отношений (торговых, финансовых, валютных).
Кроме того, существует 2 подхода к определению мировой экономики в широком и узком смысле:
-
Мировая экономика – сумма всех национальных экономик мира – в широком смысле
-
По узкому определению – сумма только тех частей национальных экономик, которые взаимодействуют с внешним миром.
Но различия между этими двумя определениями становятся менее заметными, так как в любой стране остается все больше отраслей и подотраслей, которые не взаимодействуют с внешним миром прямо или косвенно.
В широком смысле любое определение это самое общее определение и его целевая функция нацелена на основную суть данного явления. Оно должно соответствовать методу научной абстракции (отвлечения от частности, чтобы выделить суть). Суть – это единообщее явление для всей эпохи.
В этих формулировках нет принципа развития и объективности, следовательно существуют ошибочные моменты в этих формулировках.
Учитывать эти моменты надо при определений мировой экономики.
Исходя из этих двух аргументов, под мировой экономикой в широком смысле понимается закономерно развивающуюся и усложняющуюся систему взаимодействий экономик различных стран мира.
Согласно второму подходу определение мировой экономики в узком смысле: мировая экономика - это мировое хозяйство, прежде всего мировое капиталистическое хозяйство.
В узком смысле определение должно быть более конкретным – давать представление не о сути, как таковой, а давать характеристические особенности для того или иного этапа развития, который имеет свои особенности взаимодействия национальных хозяйств.
Мировая экономика представляет собой глобальный хозяйственный механизм, сформированный различными национальными хозяйствами, связанными между собой системой международных экономических отношений (внешняя торговля, вывоз капитала, валютно-кредитные отношения, миграция рабочей силы, интеграция и т.д.).
-
Інтернаціоналізація господарського життя.
ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИЯ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ЖИЗНИ - развитие глубоких и устойчивых экономических, научно-технических и торговых связей между государствами. Связи тем интенсивнее, чем выше уровень развития производительных сил общества, глубже международное разделение труда, межгосударственная кооперация и специализация. В современных условиях связала между собой страны и ее народы. Каждая из них зависит от того, что происходит в другой стране. Обусловливает тенденцию к открытости национальных экономик, размыванию тарифных барьеров и снятию нетарифных ограничений. Если в 1947г. средний уровень ставок импортных тарифов составлял 50-60%, то в конце 90-х гг. он снизился до 9,6%, а в дальнейшем по расчетам экспертов он может понизиться до 3%. Тенденции к интернационализации противостоит тенденция к сохранению самобытности и национальной уникальности экономик различных стран мира. Борьба этих начал иногда порождает противоречия. Мировое сообщество стремится к поиску таких форм взаимодействия между странами, чтобы минимизировать возникающие противоречия, ослабить негативное воздействие глобализации на страны с низким уровнем развития производительных сил.