7.9. Що таке модуль?

Модуль (від лат. modulus — міра): 1) назва важливого коефіцієнта чи величини; 2) частина будови, що слугує одиницею вимірювання; 3) уніфікований функціональний вузол у вигляді пакета деталей (модуль у комп'ютерних системах, у космічному кораблі тощо).

Модуль у педагогіці — це функціональний, логічно зумовлений вузол навчально-виховного процесу, завершений блок дидактично адаптованої інформації.

Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психолого-соціальний розвиток учня і вчителя. Психолого-дидантичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно-адаптована система понять у вигляді системи знань, духовних цінностей.

7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?

В основу проблемного навчання покладено такі об'єктивні чинники:

1) соціологічні — особливості соціально-економічного розвитку потребують формування інтелектуального багатства кожної особистості зокрема та людської спільноти в цілому;

2) гносеологічні — цілеспрямоване пізнання відбувається в процесі активного пошуку, внаслідок дослідження пізнавального об'єкта в процесі перетворювальної діяльності;

3) психологічні — мислення реально здійснюється лише як розв'язання пізнавального завдання. Психолог С.Л. Рубінштейн зазначав, що мислити людина починає тоді, коли перед нею є завдання, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти, а вирішення завдання є природним завершенням мисленнєвого процесу;

4) діалектичні — оскільки навчання є процесом, то воно має рушійну силу як результат суперечностей між пізнавальними та практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок — з другого.

7.11. Яка структура проблемного навчання?

Проблемне навчання як процес включає в себе низку таких структурних компонентів:

• виявлення суперечностей, усвідомлення їх як певних утруднень — створення проблемної ситуації;

• осмислення проблемної задачі та прийняття її учнями, усвідомлення установки;

• аналіз умов пізнавальної задачі, встановлення залежності між її компонентами;

. • членування основної проблемної задачі на мікрозадачі, визначення плану (програми) розв'язання;

• висунення й усвідомлення гіпотези;

• мобілізація резерву знань, умінь та навичок відповідно до умови задачі;

• добір методів і засобів розв'язання задачі;

• виконання системи дій та операцій, спрямованих на розв'язання задачі;

• перевірка отриманих результатів, порівняння їх з гіпотезою, встановлення логічного зв'язку між набутими раніше і тепер знаннями.

Схематично структуру цього процесу можна побачити на запропонованій схемі (рис. 18).

Рис. 18. Структура процесу проблемного навчання

7.12. Що таке дидактична задача?

Задача — це будь-яке питання, яке потребує розв'язання.

Задача в навчанні — сукупність вимог та умов, за яких їх можна задовольнити.

Проблемною (пізнавальною) є така задача, для розв'язання якої необхідно попередньо оволодіти відповідною сумою знань, умінь та навичок.

Навчальною є така задача, для розв'язання якої необхідно скористатися раніше набутими знаннями, уміннями і навичками.

7.13. Що таке мотиви навчання?

Мотив навчання (від фр. motif — рухаю) — внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до активної пізнавальної діяльності. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності. Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і результативність учіння.