- •1. Літературна мова. Форми
- •2 Норми літературної мови.
- •3. Українська мова серед інших мов світу
- •4 . Стилістична диференція
- •5. Офіційно-діловий стиль
- •6. Ділові папери. Їх класифікація
- •7. Спільні та відмінні риси ділового, наукового, публіцистичного стилів
- •8. Слово. Його структурні елементи
- •10. Семантична структура слова
- •11. Переносне значення слова як елемент мовного багатства
- •12. Омонімія
- •13. Синонімія.
- •Специфічні
- •14. Антоніми.
- •15. Фразеологія.
- •16. Фразема. Види фраз одиниць
- •17. Джерела фразеології
- •18. Лексика сучасної української мови
- •19. Активна і пасивна лексика
- •20. Іншомовні запозичення.
- •21. Діалектизми і їх різновиди
- •22. Види застарілої лексики
- •23. Діалектна карта України
- •Північно-українське наріччя
- •Півднно-західне наріччя
- •Південно-східне наріччя
- •24. Лексикографія української мови
- •25. Типи тлумачних словник
- •26. Пароніми. Важливість їх
- •28. Запозичена лексика. Латинізми
- •29. Синоніми. Специфічна синонімія
- •30. Прикметник
- •31. Синтаксис простого речення
- •32. Спрощення в групах приголосних
- •33. Фонетичні зміни і їх значення
- •34. Чергування приголосних
- •35. Типи чергувань.
- •36. Типи речень в укр мові.
- •37. Асиміляція і Дисиміляція
- •38. Звукова система української мови
- •39.Фізіологічно-акустични
- •40. Акцентуація. Наголос
- •41. Позиційне чергування
- •42. Граматичне значення
- •43. Морфологія як наука
- •44. Граматична категорія
- •46. Числівник.
- •47. Службові частини мови
- •48. Дієслівні форми.
- •49. Дієслово як частина мови
- •50. Іменник
- •51. Словосполучення.
- •52. Епентизм і протетизм.
- •53. Лексико-граматичні озн
- •54. Діалектні словники.
- •55. Види звукових змін.
46. Числівник.
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість); дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих); збірні (троє,десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.
Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.
У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Два ведмеді в однім барлозі живуть; Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бур'яне море...; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:
Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;
Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;
Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).
47. Службові частини мови
Сполучником називається службова частина мови, до складу якої входять слова, що можуть поєднувати члени речення та частини складного речення. За морфологічним складом сполучники поділяються на непохідні (прості) а похідні (складні і складені).
Непохідні – це первісне сполучники, які морфологічно не розкладаються на частини і, а, чи, або, та.
Похідні – складні і складені – це сполучники, що утворилися від слів інших частин мови мови.
Прийменником називається службова ч-на мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення іменників і які служать для зв'язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні: Ходить ніч по саду місячними кроками. Самостійно як члени речення прийменники не виступають.
За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).