[Ред.]Відгуки істориків
-
Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні — Гетьманщині.
Михайло Грушевський, 1913;
-
Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір`я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір'ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів.
Іван Крип'якевич, 1954;
-
Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища.
Дмитро Дорошенко, 1921.
[Ред.]Постать Богдана Хмельницького в мистецтві
Постать Богдана Хмельницького знайшла відображення і в українському, і в російському, і в польському мистецтві.
[Ред.]Тарас Шевченко
Т. Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького (1836-37)
Т. Шевченко. Богданові руїни у Суботові
Великий український поет звертався до образу Б.Хмельницького неодноразово як у поетичній, так і у художній творчості. Вперше — у 1837році, в офорті «Смерть Богдана Хмельницького». Свої враження про події минулого Шевченко передав також у роботах «Дари в Чигрині 1649 року», «Богданові руїни в Суботові», «Богданова церква в Суботові», в останніх — переважає елегічний настрій.
У поетичний творчості образ Хмельницького проходить у багатьох творах, зокрема у віршах («Розрита могила», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові», «За байраком байрак», «Осії. Глава XIV», «Якби-то ти, Богдане п'яний…» та ін.), драмах («Назар Стодоля», «Никита Гайдай»), російськомовній прозі («Близнецы», «Прогулка с удовольствием и не без морали»). Оцінка Хмельницького виглядає доволі неоднозначною. У ряді творів поет називає Хмельницького «славним», «благородним», «праведним гетьманом», «козацьким розумним батьком». В той же час Шевченко негативно оцінює наслідки єднання з Московією:
-
... Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали.
Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й за труди не находять! Отак-то, Богдане! Занапастив єси вбогу Сироту Украйну! За те ж тобі така й дяка... [16]
Найвідвертішого осуду Хмельницький отримує у вірші «Якби-то ти, Богдане п'яний», що був тривалий час забороненим до друку:
-
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь.[17]
35. Пришки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Опришки (значення).
Опришки — учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів,угорських та австрійських поміщиків у XVI — 1-й половині XIX століттях.
|
Зміст [сховати]
|