30. Голодомор в Україні 1932—1933

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Голодомор.

Жертви голоду. Харківщина, 1933 рік

Голодомо́р 1932—1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932—1933 років, що призвів до багатомільйоних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) таКубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян^[1].

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому^[2] визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом^[3]. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.^[4][5]

Зміст

  [сховати] 

• 1 Термінологія

• 2 Причини і організація Голодомору

  • 2.1 Передумови

  • 2.2 Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»

  • 2.3 Запровадження натуральних штрафів і чорних дошок, блокада УРСР

  • 2.4 Пік Голодомору

• 3 Кількість загиблих

• 4 Дослідження та опублікування фактів про Голодомор

• 5 Полеміка стосовно Голодомору

• 6 Відповідальність за Голодомор

• 7 Голодомор у мистецтві

• 8 Вшанування пам'яті жертв

  • 8.1 Визнання голодомору геноцидом

  • 8.2 Галерея

• 9 Виноски

• 10 Посилання та література

  • 10.1 Сайти та книги

  • 10.2 Статті та окремі дослідження

  • 10.3 Англійською мовою

  • 10.4 Іншими мовами

Термінологія

Щоб дати означення масовому голоду 1930-х років, очевидці і дослідники використовували різні назви. Роберт Конквест назвав свою книгу «Жнива скорботи». Семен Старів назвав свої спогади «Страта голодом». Широко вживалося поняття «штучний голод», а також «навмисно організований голод».

У СРСР сам факт масових смертей від голоду замовчувався комуністичним режимом і навіть старанно приховувався. Під час скорботних заходів пам'яті в США і Канаді на відзнаку 50-х роковин трагедії в компартійній інструкції говорилося: «нам невыгодно по данному вопросу вступать в открытую полемику с зарубежными националистическими писаками».^[6] 1986 року Іван Драч перший в Україні публічно вжив запозичене в діаспори слово «голодомор»^[7] зі зрозумілою всім етимологією: голод і мор. В Україні вперше голод 1932—1933 років почали визнавати лише в 1988. Того року письменник Олекса Мусієнко вжив слово «Голодомор», яке швидко стало загальноприйнятим в українській публіцистиці, а з неї перейшло і до наукової історичної літератури.^[8]