38. Єгипет

Арабська Республiка Єгипет (АРС) — держава, що знаходиться майже повнiстю на пiвнiчному сходi Африки, а Синайський пiвострiв формус сухопутний мiст в ПiвденноЗахiдну Азiю (близько 6% території). Єгипту належать також кiлька невеликих островiв у Суецькiй затоцi та Червоному морi. На пiвночi країна омивасться Середземним морем, на сходi — Червоним морем. На заходi межус з Лiвiсю, на пiвднi — з Суданом, на пiвНiчному сходi - з iзраТлем, Палестинською нацiональною адмiнiстрацiсю (сектор Газа). Назна крани походить вiд давньосгипецького «Кемет» —«чорна». Арабською назна країни звучить як «Мiср» , що означас «поселення». Незалежнiсть вiд Англії отримана в 1936. Президент генерал Негiб оголосив Єгипет республiкою в 1953; у 1956 президент Нассер заявив про нацiоналiзацiю Суецького каналу, що викликало шестиденну вiйну з IзраТлем, окупацiю Синая i сектора Газа. Переговори в Кемп девiдi з IзраТлем призвели до виключення Єгипту з Лiги арабських держав. З лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об’сднаноТ АрабськоТ Республiки (федерацiТ з Сирiсю). Пiсля виходу СирiТ з федерацiТ упродовж 10 рокiв зберiгав колишню назву. Коли Президент Садат був убитий, його мiсце зайняв Хоснi Мубарек у 1981. У 1987 Єгипет був знову прийнятий у Лiгу арабських держав, i поступово були вiдновленi дипломатичнi вiдносини з арабськими країнами. У 1991 Єгипет брав участь у вiйнi в Перськiй затоцi на сторонi США, вiдiграс головну роль у процесi мирного врегулювання на Середньому Сходi. Єгипет, таким чином, трансконтинентальна крана, i велика держава в Африцi, Середземномор’, на Близькому Сходi та iсламсъкому свiтi. Єгипет займас площу 1 млн, км2 Населения Єгипту екладас 83 млн. за даними 2009 року. Перепие вiдбувся в 2007 i за його даними в Єгипті проживало 79 млн. прирiст населення Єгипту в середньому становить 1,9 млн. тому можна припустити, що на сьогоднi населения складас 85 млн. Столиця: Каїр державною мовою в країні є арабська. Розмовляють сгиптяни на Т Єгипетському дiалектi. У великих мiстах та на курортах поширеними є англiйська та французька. Населения деяких оазисiв на заходi крани розмовляс берберською мовою. Бiлыву частину територi’i Єгипту займають З пустелi, а саме Лiвiйська (Займас захiд Єгипту на захiд вiд Нiлу, на пiвднi межус з Нубiйською пустелею по Вадi Гувар), Аравiйська(пн.-сх. частина Сахари. В Аравiйськiй пустелi розробляються поклади нафти, олова, фосфоритiв.) i Нубiйська пустелi, якi обриваються до Червоного моря i СуецькоТ затоки. На пiвднi Синайського пiвострова розташованi невисокi гори трохи бiльше 2000 м над рiвнем моря, тут знаходиться найнища точка крани гора Катерiн (2642 м). Вiтри можуть створювати пiщанi дюни, висотою бiльше ЗО м. Варто звернути увагу, що характернi фiзико-географiчнi особливостi Єгипту визначаються ше й тим, що по його території протiкас р.Нiл. Витоки Нiлу знаходяться в Екваторiальнiй Африцi, вiн прямус до Єгипту з пiвдня i, простягнувши на 1,5 тис. км, впадас на пiвночi в Середземне море. Утворене в результатi будiвництва в 1960-х роках висотноТ АсуанськоТ греблi оз. Насер займас значну частину долини Нiлу в пiвденнiй частинi країни i частково захоплюс територiю Судану. На території Єгипту початок розливу Нiлу припадас на червень або липень, в перiод розливу з дна пiднiмасться мул, який є хорошою основою для землеробiв. На дiлянцi мiж Асуаном i КаТром Нiл тече через западину у вапняковому плато, де ширина оброблюваних земель долини досягас 16 км. Цей район вiдомий пiд назвою Верхнiй Єгипет. Нижче КаТра, там де русло роЗширюсться i переходить в Дельту, починасться Нижнiй Єгипет. Родюча западина на схiд вiд русла Нiлу, вiдома як Файюмський оазис, отримус воду з каналу, що зв’язус i з рiчкою. Крiм води з Нiлу в Єгипті широко використовуються грунтовi води в оазисах. Запаси пiдземних вод у країнi досить значнi. На Синайському пiвостровi, у Лiвiйськiй i Аравiйськiй пустелях грунтовi води, що наповнюють колодязi, є сдиним джерелом водопостачання. Крiм природних водних потокiв велике мiсце в господАРСькому життi сгиптян мають зрошувальнi канали. Деякi з них навiть судноплавнi (наприклад, канал 1змалу). Але самим головним каналом крани є Суецький канал, побудований у 1869 роцi. Вiн з’сднус Середземне i Червоне моря. довжина каналу близько 161 км. Глибина — До 18 м. Для постачання Суецького каналу водою з Нiлу i був проритий канал Iзмалу. У руслi Суецького каналу знаходяться три озера: озеро Тимсах, Велике Гiрке i Мале Гiрке озера. Великим природним озером є Карун.

Потрiбно зазначити, що у межах Синайського пiвострова розвинена мережа «вадi», яким в зимовий перiоД характерна наявнiсть водних потокiв, що пересихають, здебiльшого, в спекотний лiтнiй перiод. На Синайському пiвостровi присутнi значнi площi поверхневих вод, що створюс перспективу розвитку цього регiону. Багато районiв Єгипту взагалi позбавленi грунтового покриву, особливо захiднi, де панують рухливi i напiвзакрiпленi пiски i кам’янистi поверхнi. З найбiльш розвинених типiв грунтiв видiляють наступнi: жовто-бурi пустельнi, такировiднi сiроземи, такири, солончаки, середземноморськi пустельнi-степовi, а в дельтi Нiлу — болотнi i болотнолуговi. По берегах Нiлу розвиненi найбiльш родючi алювiальнi грунти. Клiмат египту: на пiвночi — субтропiчний, на iншiй території — тропiчний. Прохолодний сезон у районi Верхнього Єгипту продовжусться з грудня по лютий. З квiтня по жовтень зберiгасться дуже спекотна погода з температурою до 42 ° є в тiнi. У квiтнi i травнi, коли дме гарячий i сухий вiтер хамсин, нерiдко бувають пiщанi бурi. Крiм того, на територiю Єгипту, щороку, вторгаються циклоннi вiтри Сiрокко i Самум. Лiто настас в травнi i супроводжусться значним збiльшенням вологостi. Територiя Єгипту розташована в дуже посушливiй зонi, де опади рiДкi i нерегулярнi. Так, в районi Верхнього Єгипту опади часом не випадають протягом 7-10 рокiв. Середньорiчна кiлькiсть опадiв у районi Кара становить 28 мм, а в Александрi - 190 мм. Рослиннiсть i тваринний свiт Найбiльш поширенi рiзнi види зернових культур i бавовна, серед дерев особливе мiсце займас фiнiкова пальма. Лiсiв практично немас. По берегах росте очерет, який колись використовувався для виготовлення папiрусу, а нинi йде на плетiння рiзних традицiйних виробiв - кошикiв, циновок i т.д. Домашнi тварини - верблюди, осли, бики, вiвцi i конi. Дикий тваринний свiт небагатий, зрiдка зустрiчаються дикi кабани, лисицi, з гiєни i шакали. Повсюдно поширенi отруйнi змй, павуки i скорпiони. Налiчуеться понад 300 видiв пернатих. Нiл багатий рибою. У Єгиптi мало корисних копалин. Виняток становлять нафта i природний газ. Бiльша частина нафти споживаеться всерединi краiни. На 30 червня 2008 року запаси нафти в країні склали 4,189 мiлъярди барелiв. Що стосусться природного газу, то його запаси збiльшилися на 10%, досягши 2,15 трильйони кубометрiв. Нафтовi родовища приуроченi головним чином до рифтових западин Червоного моря i Суецької затоки та пiвнiчно околицi ЛiвiйськЫ пустелi (западини Каттара i Сiва i iншi пiвнiчно-захiднi райони). Поклади кам’яного вугiлля зосередженi в Файюмськiй западинi i на пiвночi Синайського п-она. Запаси бурого i кам’яного вугiлля в країні невеликi — до 190 млн т. Крана мае значнi запаси будiвельних матерiалiв — пiску, каменю i гравiю, гiпсу i вапняку. Родовища залiзних руд зосередженi в Бахарiйському (запаси понад 417 млн т), Кусейрському (80 млн т) i в Асуанському районi (150 млн т). У невеликому обсязi розробляються багатi поклади фосфоритiв (в Єгипті — 5.2% вiд свiтових, 4 позицiя в свiтi) захiдного узбережжя Червоного моря, а на територi Синайського п-ва — марганцю. Населения €гипту зосереджено головним чином в долинi Нiлу, в його дельтi i вздовж Суецького каналу, що простягнулися вiд кордону iз Суданом до Середземного моря. Площа цього найважливiшого району крани невелика — близько 40 тис. км2 (5,3% вiд загальноУ площi). Населення украй непропорцiйно розподiлене по територi країни. Найбiльша щiльнiсть населения зафiксована в Каiрi - близько 2 тисяч 136 чоловiк на квадратний кiлометр, найменша - одна людина на квадратний кiлометр - в пустельних прикордонних районах країни. Частина населения до цих пiр ще веде кочовий спосiб жиггя. В останнi десятилiття вiдбувасться вiдтiк сiльського населения в мiста. Мiське населения за даними 2010 року становить 43.4% вiд всього населення. Бiльшiсть населения Єгипту - фелахи (селяни, якi займаються землеробством). Столиця — Каїр (Саiго)(10 млн. 2009 р.). Iншi великi мiста: Александрiя (4,4 млн. осiб), Гiза (2,5 млн.), Шубра ел-Хайман — (1,0 млн. жителiв), Порт-СаТд (529 684 — осiб, Суец (500 тис.) Луксор (487 тис. осiб станом на 2010), Ель-Фаюм (306 тис.), Асуан (200 тис.чол.) Переважна бiльшiсть населения Єгипту складасться з етнiчних сгиптян — 94% населения. До етнiчних ментвини в Єгипті вiдносяться бедуТни арабських племен Синайського пiвострова та Схiдної пустелi; бербери, що мешкають в оазисi Сива (300 тие.); нубiйцi (500 тие) рiзних племiнних груп, якi живуть уздовж Нiлу в пiвденнiй чаетинi Єгипту. iенують також незначнi меншини Беджай i Дум.

Цiкавим є той факт, що етнiчнi сгиптяни чаето ототожнюютьея з арабами, що є помилковим, а також штучно наеадженим явищем, яке етало вiдомим через Арабеький нацiоналiзм або Панарабiзм. Єгипетеькi критики арабеького нацiоналiзму етверджують, що вiн працював, аби руйнувати рiдну Єгипетеьку iдентичнiеть шляхом накладення лише одного з аепектiв культури Єгипту. Релiгiя вiдiграс центральну роль в життi бiльшоетi сгиптян, Азан (iеламеький заклик до молитви), який можна почути п’ять разiв на день, регулююс темп життя Єгипетеького еуепiлъетва, як в мiетах, так й на фермi бiдного феллаха. Майже нее пiдчинястьея цьому неофiцiйному розкладу муеульманина — нее, вiд бiзнееу до заеобiв маеовЫ iнформацi та ефери розваг. А мiето Кар елавитьея евоми чиеленними мечетями та мiнаретами i по праву називають «мiстом 1000 мiнаретiв», та й чиеленнi церковнi вежi покращують мiеький пейзаж. Єгипет є переважно муеульманеькою краною з державною релiгiсю — iелам. Телам етав державною релiгiсю в Єгипті, пiеля внееення змiн у другiй етаттi Конетитуцi Єгипту в 1980 роцi, перед тим, як Єгипет був визнаний евiтеькою державою. У релiгiйному вiдношеннi населения Єгипту однорiдне — 90% сгиптян еповiдас iелам сунiтеького напрямку. Найбiльшою пiеля муеульман конфееiональною групою є хриетияни-копти, громада яких нараховус бл. 8 млн. чоловiк 10% вiд веього наеелення.

Важливо зазначити, що в Єгипті iснуе велика кiлькiсть зiткнень мiж християнамикоптами та мусульманами. Не рiдкими є явища викрадення неповнолiтнiх християнок та насильницьке iх обернення в iслам. Для Єгипту актуальною є також проблема демографiчноi кризи, пов’язана з дуже швидким приростом населення. Рiвень народжуваностi 25,02 осiб на 1,000 (данi за 2010). Середня тривалiсть жиггя: 72,4 роки, чоловiки: 69,82 рокiв, жiнки: 75,1 роки (2010 рiк) Експерти ООН вважають, що, якщо нiчого не робити, то вже до 2050 року населення Єгипту подвоТться i досягне 160 мiльйонiв осiб. Враховуючи, що в рiк в Єгипті народжусться близько 1,9 мiльйонiв немовлят, чисельнiсть населения країни пiрамiд в недалекому 2020 роцi може перевищити 93 мiльйони чоловiк. При цьому сгиптяни вже потерпають вiд браку води, харчiв, сiльськогосподАРСьких земель. Крiм того, звернiть увагу, що згiдно з опублiкованою в 2008 роцi спiльною доповiддю ООН i Єгипетського уряду, кожен п’ятий сгиптянин живе за межею бiдностi. За Єгипетськими мiрками, бiднiстю називасться iснування на 1 долар в день. Форма правлiння Єгипту — Президентська республiка. Адмiнiстративний подiл — 26 провiнцiй (мухафаз), якi дiляться на округи (маракази), а округи на райони. У 1953 роцi Єгипет проголошений республiкою. 3 1971 року офiцiйна назна країни — Арабська Республiка Єгипет. iнститут президента- Президентом Єгипту до 11 лютого 2011 року був - Мухаммед Хоснi Мубарак, який у вереснi 2005 р. був обраний на п’ятий шестирiчний термiн. Сьогоднi Президентом є Мухаммед Хусейн Тантавi (де-факто, як голова IЗищоТ ради збройних сил Єгипту) Президентськi вибори 2005 р. вiдбулися за новою системою (на альтернативнiй основi шляхом прямого тасмного голосування). Згiдно з конституцiсю, схваленою в ходi референдуму у вереснi 1971 р. i доповненою в травнi 1980 р., Президент мае широкi повноваження (роЗпускати парламент, призначати уряд, склад судових органiв тощо). Законоданча влада — вищий законоданчий орган — двопалатний парламент, який складасться з Народнi Збори та КонсультативноТ Ради (iпга Сошiсii). Народнi збори (Меджлiс Аiп-Шааб) - нижня палата з 518 представникiв (508 обираються за мажоритарною системою, 10 призначаються президентом; є квоти для робiтникiв i селян, а також для жiнок), обираються на 5 рокiв. Головою з 1990 по 2011 роки був Фатхi Сурур. Останнi вибори вiдбулися 28 листопада (1-й тур) та 5 грудня 2010 року (2-й тур). Очолювана президентом Хоснi Мубараком Нацiонально-демократична партiя отримала за пiдсумками виборiв близько 80% мiсць. Найбiльшi опозицiйнi рухи - Брати-мусульмани (заборонена; активiсти беруть участь як незалежнi кандидати) та Новий Вафд - бойкотували другий тур виборiв. У 1954 роцi пiсля невдалого замаху членiв асоцiацi на президента Гамаля Абдель Насера дiяльнiсть еБратiв-мусульман» у Єгипті була заборонена, деякi активiсти були заарештованi. iз 1984 року «Брати-мусульмани» беруть участь у парламентських виборах. При цьому вiдсутнiсть легального статусу (закон 1954 року про заборону органiзацiУ досi не скасований) Змушус Тх виступати або за списками заресстрованих партiй, або як «незалежних» кандидатiв. Консультативна Рада або Рада Шура (Меджлiс Аш-Шура) - верхня палата з 264 представникiв (2 і 3 обираються прямим загальним голосуванням, а 1 і 3 призначасться президентом; половина виборних членiв повиннi бути робiтниками й селянами), обираються на б рокiв. Консультативна рада аналiзус законопроекти, полiтичнi рiшення та статтi конституцii з точки зору вiдповiдностi принципам побудови «демократично соцiалiстично держави зi змiшаною економiкою». Конституцiйний референдум проведений в Єгипті 26 березня 2007, щоб пiдтвердити конституцiйнi змiни, якi в основному, стосуються виборчого законодавства, якi дозволили введения в дiю законiв щодо припинення дiяльностi деяких опозицiйних елементiв, особливо iсламiстiв. Окрiм того, були введенi в дiю тридцять чотири конституцiйнi правки, якi забороняють особам використовувати релiгiю як основу для полiтично дiяльностi, дозволяють розробку нового антитерористичного закону замiсть чинного, давши полiцi широкi повноваження з арешту i спостереження, надають президенту право розпускати парламент. За офiцiйними даними, 75,9 вiдсотка виборцiв висловилися на користь реформи, з офiцiйною явцi 27,1 вiдсотка. Критики уряду стверджують явка була насправдi близько 5 вiдсоткiв. Виiонавча влада — виконавчий орган — уряд АРС, який очолюс прем’ср-мiнiстр — Ахмад Шафiк Ключовi полiтичнi партiт та ,х лiдери правляча Нацiонально-демократичпа партiя (ПДП) створена у 1978 р. Об’сднус верхiвку держапарату, багату земельну i торговельно-промислову буржуазiю, представникiв iнтелiгенцiТ. Голова партiї.Х.Мубарак. Iншi вiдомi партi — “Новий Вафд”, Лiберальна партiя не мають iстотного впливу в краУнi. Провiдною опозицiйною силою є заборонений рух хБрати-мусульмани» (БМ). до судово системи АРЄ входять: Касацiйний суд - вища судова iнстанцiя, 8 апеляцiйних судiв i суди першо iнстанцiТ. Державна рада очолюс систему адмiнiстративноТ юстицi. Спецiальнi суди: Верховний та нижчi суди держбезпеки, розглядають справи про порушення нацiонально сдностi. Тснус спецiальний суд, юрисдикцiя якого включас розгляд справ про порушення закону щодо захисту цiнностей iсламу. Склад всiх судових органiв визначасться Вищою радою юстицi. Нагляд за конституцiйнiстю законiв та х трактуванням здiйснюс Верховний конституцiйний суд. Револююцiя в Сгииптi серiя вуличних демонстрацiй у Єгипті в сiчнi-лютому 2011 року. Вимогу про вiдставку президента, що займав найнищу державну посаду упродовж 30 рокiв, спричинили незадоволення людей рiвнем безробiття та мiнiмальноТ заробiтно платнi, нестача житла, зростання цiн на продукти, вiдсутнiсть свободи слова та низький рiвня життя. На думку деяких аналiтикiв, органiзаторiв протесту надихнув успiх тунiсько революцi середини сiчня 2011, коли пiд тиском масових заворушень пiшов у вiдставку президент крани Бен Алi. Нагадасмо. 11 лютого 2011 Х.Мубарак, який перебував при владi з 1981 р. (власне тодi був введений надзвичайний стан), склав iз себе повноваження глави Єгипту. Вища вiйськова рада, якiй Х.Мубарак передав контроль над краною, прийняла рiшення 13 лютого про розпуск Єгипетського парламенту i призупинення дi конституцi. Вища рада збройних сил Єгипту планус залишатися при владi протягом б мiсяцiв - до строку проведения нових президентських i парламентсъких виборiв. Керувати внутрiшньою i зовнiшньою полiтикою краiни в дей час буде глава вiйськово ради, мiнiстр оборони генерал Мохаммед Тантавi. Тимчасова влада Єгипту - Вища рада вiйськового командування збройних сил крани - планус протягом двох мiсяцiв провести референдум щодо внесення змiн до конституцi, щоб пiдготувати грунт для проведення демократичних виборiв. Збройнi сили Єгипту є найбiльшими на африканському континентi i одними з найбiльших у свiтi. Крана мас регулярнi Збройнi сили чисельнiстю 443 тис. осiб i резерв 254 тис. осiб, у тому числi сухопутних вiйськ — 150 тис. осiб, вiйськово-повiтряних сил — 20 тис. осiб, вiйськово-морських сил — 14 тис. осiб, вiйськ протиповiтряно оборони — 70 тис. осiб. Воснiзованi формування — 325 тис. осiб, у тому числi центральнi сили безпеки - 250 тис. оеiб, нацiональна гВардiя — 60 тис. оеiб, прикордоннi вiйеька 15 тис. оеiб, берегова охорона — 2 тис. оеiб. Збройнi еили комплектуютьея за призовом. Термiн елужби - вiд 18 до 36 мiеяцiв. Мобiлiзацiйнi рееуреи крани оцiнюютьея в 19,8 млн. оеiб, у тому чиелi 14,1 млн. оеiб придатних до вiйеъково елужби. Збройнi еили Арабеько Реепублiки Єгипет чотиривидового екладу. Включають: еухопутнi вiйеька, вiйеьково-повiтрянi еили, вiйеька протиповiтряНо оборони та вiйеьково-мореькi еили. для змiцнення етабiльноетi i миру в регiонi, Єгипет надавав вiйеькову допомогу i пiдготовку кадрiв для деяких африканеьких i арабеьких держав. Не будучи членом НАТО, Єгипет залитваетьея еильним вiйеьковим i етратегiчним партнером цiе вiйеьково-полiтично органiзацi i є учаеником Середземномореького ф оруму-дiалогу НАТО. Єгипет є единою арабеькою краною, що мае евого еупутникашпигуна, якого запуетили в 2007 роцi. Вiйеьковi витрати Єгипту етановили 2,3 % ВВП на 2008 рiк. Зовнiшня полiтика Єгипту

Головним завданням еучаено египетеько зовнiшньо полiтики залишаетьея затвердження крани головною регiональною державою на Близькому Сходi. Баланеуючи мiж вiдетоюванням загальноарабеьких iнтерееiв i влаених планiв по змiцненню лiдируючих позицiй в регiонi, Єгипет активно взасмодiс з уеiма регiональними i евiтовими «центрами еили». Обеяги торгiвлi мiж ЄС i АРЄ щорiчно Зроетають на 20%, екепорт Єгипту до краiн ЄС еягнув $3 млрд. Крiм того, Свроеоюз вийшов на перше мiеце ееред iнвееторiв до египетеько економiки (понад 50% вiд загально еуми iнвеетицiй). Не бажаючи залежати тiльки вiд американських поетачань, Єгипет прагне дивереифiкувати джерела озброень за рахунок Роеi, Китаю i деяких країн Свропи. Єгипет пiдтримуе тiенi торговельно-економiчнi етоеунки з Роеiею (близько $ З млрд.), Китаем (близько $ 5 млрд.), Японiею (близько $ 4 млрд. торговельний оборот у 2007 роцi). 2007 року вперше в iеторiТ двоетороннiх вiдноеин торговельний оборот мiж Сгиптом та Украною перевищив «знакову вiху» у $ Iмлрд., при цьому укранеький екепорт еклав бiльше 80%.

Активна полiтика Єгипту на Арабеькому Сходi проголошуетьея як головний прiоритет дiяльноетi держави на мiжнароднiй аренi. Вiдродивши етоеунки з арабеькими країнами, перерванi в результатi пiдпиеання еепаратного мирного договору з ТзраТлем в 1979 р. Єгипет прагне грати роль регiонального спонсора в процесi близькосхiдного врегулювання, заявляючи, що на ньому лежить iеторична вiдповiдальнiеть перед палеетинеькою проблемою. Зоною життево важливих iнтерееiв КаТра є район ПереькоТ затоки. Єгипет зацiкавлений в пiдтримцi стабiльностi i безнеки в нафтовидобувних аравiйських монархiях, розглядаючи iх як одного з важливих джерел отримання ф iнансово-економiчно допомоги i масштабного споживача ЄгипетськоТ робочоТ сили. Згiдно заявленоТ ще в 1 980-i рр. президентом Хосни Мубараком позицiТ, безпека країн ПерськоТ затоки i Єгипту неподiльна. Єгипет намагасться впливати на складну обстановку в Iраку, що склалася пiсля вторгнення в цю країну в 2003 р. збройних сил США i Iх союзникiв. Єгипет, не зумiвши запобiгги вiйськовому втручанню в Iрак, направив дипломатичнi i економiчнi зусилля на швидке подолання його наслiдкiв. Зусилля ЄгипетськоТ дипломатiТ вiдносно пiвденного сусiда Судану спрямованi на недопущения роздiлу цiсТ країни на пiвнiчну i пiвденну частинi, а також запобiгання iнтернацiоналiзацiТ кризи в регiонi Дарфур. Велику ставку в справi змiцнення i розвитку стосункiв на Арабському Сходi в Каїрі роблять на ЛАД, яку Каїр вважас головною мiжарабською органiзацiсю i зв’язус з нею змiцнення мiждержавних вiдносин в регiонi i здiйснення iнтеграцiйних проектiв. Згiдно кондепцiТ Єгипту, створення сдиного економiчного простору повинне стати базою для об’сднання арабських кран. У липнi 2003 р. була запущена перша гiлка панарабського газопроводу, по якому Єгипетський газ поступас в низку країн Арабського Сходу з подальшим роЗширенням проекту на Свропу. Стосунки Єгипту i Ізраїлю є однiсю з головних складових усiсТ близькосхiдноТ полiтики. Пiсля ув’язнення в 1979 р. мирного договору Єгипет пов’язував перспективу подальшоТ спiвпрацi з сврейською державою з розвитком ситуацiТ в зонi арабоІзраїльського конфлiкту. Початок близькосхiдного мирного процесу, пiдписання Ізраїльтянами i палестинцями ряду угод в першiй половинi 1990-х рр. помiтно полiшлили Єгипетсько-Ізраїльськi стосунки, якi пiсля початку Iнтифади Аль-Акса у вереснi 2000 р. знову були практично повнiстю згорнутi. Основнi Єгипетсько-Ізраїльськi протирiччя торкаються вiдмiнностей в пiдходах до рiшення близъкосхiдноТ проблеми i гегемонiстських спрямувань Ізраїлю в регiонi. АРЕ розглядас Ізраїль як природного економiчного партнера в майбутньому, великого споживача ЄгипетськоТ вуглеводневоТ сировини. В той же час Єгипет виступас категорично проти якоТ-небудь переваги Ізраїлю над країнами регiону в тiй або iншiй областi, i украй негативно вiдноситься до спроб сврейськоУ держави стати економiчним i вiйськовим гегемоном на Близькому Сходi. Небажання Єгипту загострювати вiдносини з сврейською державою проявилося пiд час вiйськового вторгнення Ізраїлю в Лiван лiтом 2006 р., коли офiцiйний Каїр обмежився 11)

засудженням дiй Ізраїльськоi держави i пiдкресливши при цьому, що Єгипет не стане воювати з Iзралем за Лiван. Однiй з головних цiлей египетськоТ зовнiiвньоТ полiтики на рубежi ХХ- ХХI ст. було i залишасться збереження i розвиток привiлейованих стосункiв з США, основою яких є спiвпраця в економiчнiй i вiйськово-технiчнiй областях. Щорiчно Єгипет отримус вiд США 1,3 млрд, дол. безвiдплатноТ вiйськовоТ допомоги, займаючи по цьому показнику друге мiсце у свiтi пiсля Ізраїлю, мае з 1988 р. статус союзника США з числа країн, що не входятъ в НАТО, що дозволяс користуватися пiльговим режимом експортного контролю при закупiвлях бойовоТ технiки. Останнiми роками в египетсько-американських стосунках спостерiгаеться деяке «охолодження». На думку КаТра, Вашингтон здiйснюе тиск на египетське керiвництво з питания прискорення полiтичних реформ i прав людини, i в той же час не бажае надавати торговельнi преференцiТ.

Єгипет пов’язуе успiх евро-середземноморськоТ спiвпрацi iз закiнченням арабоІзраїльського конфлiкту i закликае ЄС грати активну роль в мирному процесi. На початку ХХI ст. двостороння торговельно-економiчна спiвпраця розвиваеться швидкими темпами. ЄС є головним торговельним партнером АРЕ (у 2005 р. товарообiг склав 17 млрд. дол.) i головним iнвестором в Тi економiку. Свропа розглядасться КаТром як один з основних iмпортерiв египетського природного газу. Стосунки з Росiсю пiсля тривалого застiйного перiоду поступово виходять на якiсно новий рiвень. Єгипет, що був свого часу форпостом радянського впливу на Арабському Сходi, на завершуючому етапi холодноТ вiйни переорiентовувався у бiк тiсноТ спiвпрацi iз Заходом, що привело до погiршення стосункiв з Москвою. В 2001 р. пiдписана Довгострокова програма розвитку торгiвлi, економiчного, промислового i Науковотехнiчного спiвробiтництва, розрахована на 10 рокiв, а також Декларацiю про принципи дружнiх стосункiв i спiвпрацi. На рубежi ХХ - ХХI рр. Єгипет активiзував свою полiтику на африканському континентi, У червнi 1998 р. Єгипет вступив в Асоцiацiю спiльного ринку СхiдноТ i ПiвденноТ Африки (КОМЕСА), що є потенцiйним ринком в 380 млн. чел.28 i що мае сукупний об’ем ВВП в 182 млрд. дол. Участь в КОМЕСА дозволяе Єгипту розвивати африканський напрям своеТ зовнiшньоТ торгiвлi, стимулювати дiяльнiсть компанiй, пов’язаних з африканським ринком в областi промисловостi, торгiвлi i фiнансiв, а також сiльського господАРСтва. Єгипетський експорт в країни КОМЕСА вирiс з 95 млн. дол. в 2000 р. до 372 млн. дол. в 2004 р. Причинами вступу АРЄ в КОМЕСА стали також мiркування стратегiчного характеру, зокрема бажання встановити тiснiшi торговельноекономiчнi взасмини з країнами басейну рiчки Нiл. у 2001 м. Єгипет в числi п’яти африканських держав (разом з Алжиром, Нiгерiсю, Сенегалом i ЮАР) взяв участь в розробцi довготривалоТ програми соцiальНо-екоНомiчНого розвитку Африки, що дiстала назву «Нове партнерство для розвитку Африки» (НЕПАД), яка нацiлена на забезпечення за допомогою розвинених захiдних держав економiчного пiдйому найбiльш бiдних країн «Чорного континенту». Найважливiкiою проблемою сучасного Єгипту, тiсно пов’язаною з африканським вектором його зовнiшньоТ полiтики, є проблема розподiлу водних ресурсiв рiчки Нiл. Єгипет знаходиться в нижнiй течiТ Нiлу, а, отже, залежить вiд водноТ полiтики краУн, розташованих у верхнiй течiГ цiс найбiльшЫ африканськЫ рiчки. В той же час низку африканських краiн вимагають вiдмiни Єгипетсько-суданського договору 1959 р., який встановив привiлейоване право КаУра на водозабiр з Нiлу. Єгипет категорично вiдкидас можливiсть зменшення свосТ квоти нiльськоТ води, i як випливас iз заяв керiвництва країни, задовольниться тiльки такою угодою, яка не створить загрозу нацiональноТ безпеки країни, понад 95% водних ресурсiв якоТ забираються з рiчки Нiл. Протягом останнiх рокiв Єгипет, Судан, Ефiопiя, Кенiя, Руанда, Демократична Республiка Конго, Бурундi, Танзанiя i уганда шукають найбiльш оптимальнi шляхи розподiлу та рацiонального використання водних ресурсiв в умовах клiматичних змiн, екологiчних проблем, рiзкого приросту населения. Боротьба за воднi ресурси загострилася пiсля того, як п’ять держав, що знаходяться вище за течiсю Нiлу, пiдписали рамкову угоду (2010 р.) про розподiл нiльських вод без участi Судану i Єгипту - найбiльших африканських країн, розташованих нижче за течiсю. Мiнiстри водних ресурсiв Єгипту Мухаммед Наср ад-Дiн Алям i Судану Камаль Алi виступили зi спiльною заявою, яка засуджус «пiдписання низкою країн басейну Нiлу сепаратноТ угоди» й заявили, що Тхнi країни нiколи не присднаються до документу, який передбачас зниження Тхнiх квот. Проте мiнiстр водних ресурсiв ЕфiопiТ Асафа дiнажму напередоднi зустрiчi в Аддiс-Абебi заявив журналiстам, що пiдписана без Єгипту та Судану угода вже через рiк може стати законною, визнаною на мiжнародному рiвнi. «Для цього досить, щоб документ ратифiкували парламентарiТ третини країн, що присдналися до нього», - пояснив мiнiстр. При цьому вiн виключив те, що угода може спровокувати конфлiкт мiж країнами басейну Нiлу.

Єгипет зацiкавлений в розвитку спiвпрацi з Туреччиною, зокрема в питаннi експорту Єгипетського газу в Свропу транзитом через Т територiю. В цiлях збiльшення товарообiгу Єгипет i Туреччина в груднi 2005 р. пiдписали угоду про вiльну торгiвлю. Вiдбувасться поступове налагодження стосункiв мiж Сгиптом i ‘раном, що переживали серйозний кризi 1979 р., коли в Тегеранi перемогла iсламська революцiя, яку офiцiйний Каiр сприйняв негативно, оголосивши погляди нового iранського керiвництва «фанатичним iсламом».У серпнi 2004 р. була створена Єгипетсько-iранська торговельна рада з метою збiльшення об’смiв товарообiгу мiж двома кранами, функцiонус египетськоiранський банк розвитку. Єгипет пiдтриму€ право iрану на мирну атомну енергетику i виступас за дипломатичне врегулювання кризи навколо iранського «ядерного досьс», але в той же час з тривогою вiдноситься до претензiй Тегерана на лiдерство у арабомусульманському свiтi. Особливе значення для Єгипту мають вiдношення з Китаем, який на початку ХХI ст. перетворився на великого торговельного партнера Єгипту - обсм товарообiгу мiж двома кранами вже перевищив 2 млрд. дол. Спiвпрацю з Китаєм робить стимулюючий вплив на розширення Єгипетського експорту в цю найбiльшу азiатську крану. Каф зацiкавлений в капiталовкладеннях Китаю в Єгипетську економiку i бачить в нiм партнера, що не пов’язус приплив свЫх iнвестицiй в економiку АРЄ iз станом справ в ЄгипетськоiзраУльських стосунках, як це нерiдко роблять Сполученi Штати через своТ тiснi союзницькi зв’язки з IзраТлем або пiд тиском сврейського лобi США. Для Єгипту представлясться важливою позицiя Китаю, як одного з постiйних членiв СБ ООН, з проблеми близькосхiдного врегулювання. Китай також розглядасться як постачальник озброснь в АРС. У стосунках Єгипту з Японiсю в цiлому переважас економiчна складова. Токiо видiляс КаТру кредити, в тому числi i безвiдплатнi, для вирiшення насущних проблем ЄгипетськоТ економiки, будiвництва об’сктiв транспортноТ i туристичноТ iнфраструктури ВВП — сiльське господАРСтво 16% — промисловiсть 31% — сектор послуг 53%. ВнП - на душу населения (ПКС): 5900 дол США (2009 р.) Рiвень безробiття в Єгипті становить 9,4 % за даними 2009 року. За даними ЮНIСЕФ населения Єгипту у вiцi 15-29 рокiв становлять 83% безробiтних крани. За даними Центру мобiлiзацi’ i статистики Єгипту, у березнi 2010 р. iнфляцiя виросла на 0,7% i склала 12,2%. За даними Мiнiстерства iнвестицiй АРС, 74% iнвестицiй в Єгипті вкладаються сгиптянами, а 26% - арабськими та iноземними iнвесторами, з яких 90% належить малим i середнiм компанiям. Сiльське господАРСтво: землеробство (зерновi культури - пшениця, кукурудза, рис), овочi i фрукти, бавовна, цукрова тростина, цукровий буряк, Єгипетський клевер, кормовi боби; Птахiвництво, тваринництво. у 2008 р. в Єгипті було зiбрано 22,6 млн. тонн зернових, з яких 8,2 млн. тонн пшеницi, 7 млн, тонн кукурудзи (бiла i жовта), 7,2 млн. тонн рису. Крiм цъого, урожай бавовни досяг 7,25 кантара з феддана, а виробництво цукру збiльшилось з 649 тис. тонн до 1,7 млн. тонн, в результатi чого Єгипет на сьогоднi забезпечуе внутрiшнi потреби цукром власного виробництва на 87,9%. у 2008 р. вирощено 21,5 млн. тонн овочiв порiвняно з 20,1 млн. тонн у попередньому роцi та 9,96 млн. тонн фруктiв (9,8 млн. тонн у 2007 р.). Також збiльшилось удвiчi виробництво свiжо риби до 1008 тис. тонн на рiк. Зараз Єгипет самостiйно забезпечус на 7 1,5% своУ внутрiшнi потреби у червоному м’ясi, курятинi, яйцях, свiжому молоцi та рибi. Єгипетський експорт сiльськогосподАРСькоУ продукцiУ збiльшився з 9 млрд сг.ф. (1,62 млрд дол. США) у 2007 р. до 14,34 млрд сг.ф. (2,6 млрд дол. США) у 2008 р. Основу сiльськогосподАРСького експорту складають бавовна, рис, картопля, цибуля, цитрусовi, лiкАРСькi та ароматичнi трави. Промисловiсть, основнi галузi: нафтогазова, хiмiчна, металургiйна, автомобiлебудування, будiвництво, видобувна, харчова, легка, деревообробна. Виробництво електроенергiУ за джерелами: — викопне паливо: 81% ГЕС: 19% Експорт електроенергiУ: 814 млн, кВт і год. (2007 р.). Електрика - iмпорт: 251 млн, кВт і год. (2007 р.). Природний газ - експорт: 8.55 млрд. куб м (2009 р.) Нафта - експорт: 89300 барелiві день (2009 рiк). Експорт - товари: сира нафта i нафтопродукти, бавовна, текстиль, вироби з металу, хiмiкатiв, обробленi харчовi продукти. Експорт - партнери: США 7,95%, iталiя 7,26%, iспанiя 6,78%, 6,69% Iндiя, Саудiвська Аравiя 5,53%, СирiТ 5,3%, ФранцiТ 4,39%, Пiвденна Корея 4,27% (2009). Iмпорт - товари: машини i обладнання, продовольство, хiмiчнi речовини, вироби з деревини, паливо. Iмпорт - партнери: США 9,92%, Китай 9,63%, у Нiмеччинi 6,98%, Iталiя 6,88%, Туреччина 4,94% (2009). Транспорт У Єгипті iснус сама стара залiзнична мережа Африки, загальна протяжнiсть якоТ становить 4751 км. Близько 30% дорiг протяжнiстю 50 000 км асфальтовано. Найважливiшi морськi порти - Олександрiя, Порт-СаУд i Суец. Мiжнароднi аеропорти дiють в Каїрі, Луксорi та ОлександрiТ. Суецький канал зв’язус Середземне i Червоне моря. Стратегiчнi об’скти та пiдприсмства держави: Єгипетська холдiнгова компанiя “ЕОА$” — забезпечус розвiдку i видобуток природного газу, Єгипетська нафтова компанiя “ЕОС” — забезпечус розвiдку i видобуток нафти, Єгипетський алюмiнiсвий завод, Єгипетський коксохiмiчний завод, Хелуанський металургiйний комбiнат, Хелуанський цементний завод, Абу-Тартурський фосфатний комбiнат, Асуанська ГЕС. Головним завданням для Єгипту тепер буде створення робочих мiсць, причому безробiття поширене насамперед серед молодi — саме вона насамперед виступила проти президента Мубарака. У цiй країнi дуже велика прiрва мiж багатими i бiдними. Туризм Одна з найбiльш постраждалих галузей — це туризм. Туризм є одним з найбiльш важливих секторiв в економiцi Єгипту. Бiльше 12 млн. туристiв вiдвiдали Єгипет у 2009 роцi, забезпечуючи дохiд близько $ 11 мiльярдiв. У цьому секторi зайнято близько 12 вiдсоткiв робочоТ сили Єгипту. Найпопулярнiшi курорти Хургади, Шарм-Ель-Шейх, Дахаб та iн.. Тсторичнi архiтектурнi пам’ятки: Нубiйський Музей, Мавзолей Агахана, Башта Бейт Аль Сеннар, Фiлайскiй Храм, Монастир Святого Симона, Острiв Фараонiв. У Єгипті на територiУ стародавнього Мемфiса до цих пiр збереглися три самих величезних i вiдомих пiрамiди - це пiрамiди Хеопса, Мiкерiна i Хефрена. Але не тiльки iсторичнi памятки приваблюють туристiв в цю країну. Клiмат Єгипту просто iдеально пiдходить для вiдпочинку. Тут тепло цiлий рiк: вiд 16-18 градусiв