28. Північноамериканська економічна інтеграція.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

У Північній Америці склався найбільший та найбагатший ринок після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). В 1988р. була підписана Угода про вільну торгівлю між Канадою і США, що вступила в силу у 1989р., в 1994р. до Угоди приєдналася і Мексика, утворився союз трьох держав Канада, Мексика і США. НАФТА є найважливішим регіональниим інтеграційним об’єднанням У Північній Америці. Головна мета – утворення зони вільної торгівлі в Північній Америці протягом 15 років від підписання угоди. Проте НАФТА має і подальшу перспективу; є підстави міркувати, що саме навколо цієї організації може згодом формуватись спільний ринок обох американських континентів.  У Північній Америці імпульси до створення господарського комплексу йшли знизу вверх, від прагнення до співробітництва на мікрорівні, між американськими та канадськими компаніями. Інтеграційні процеси в НАФТА, за задумом його організаторів, будуть іти по типу інтеграції в ЄС: створення загальних ринків товарів, капіталів, робочої сили, технологій США, Канади і Мексики, в остаточному підсумку - зрощування процесів відтворення держав-членів, формування єдиного господарського організму трьох країн. 

Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин становлять фундамент угоди.  Спільний для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об’єднаними зусилями протистояти посиленню впливу західноєвропейського інтеграційного об’єднання в особі ЄС.

29. Інтеграційні процеси країн Азії.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

Регіональна економічна інтеграція країн Азії має певні особливості. Перша з них полягає в тому, що азіатські країни контрастно відрізняються за величиною, кількістю населення, економічною потужністю, культурними та конфесійними особливостями. По-друге, на інтеграційні процеси в Азії мають вплив розвинуті держави. Це зумовлено тим, що процес утворення регіональних економічних угруповань, що розпочався після закінчення Другої світової війни, співпав із початком широкої деколонізації країн регіону. Також особливість обумовлюється надмірною залежністю країн регіону від центрів світової економіки (США та ЄС) і недосконалістю валютно-фінансових інституцій, що гальмує їхні інтеграційні устремління.

Інтеграційні процеси в Азії представлені передусім Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Складається з 10 членів: Бруней, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд. Особливістю організації є співробітни-цтво з деякими іншими країнами за ієрархічним принципом; визначаються партнери по діалогу, партнери по консультації і спостерігачі. Офіційними цілями АСЕАН проголошені:

• прискорення економічного зростання, соціального та культурного розвитку шляхом спільних дій в дусі рівноправності і партнерства;

• сприяння активному співробітництву і взаємодопомозі в економічній, соціально-культурній та науково-технічній сферах;

• надання взаємної допомоги в підготовці кадрів;

• співробітництво з метою більш ефективного використання промислового потенціалу. В АСЕАН інтеграційні процеси найбільш міцно охоплюють мікрорівень на основі діяльності ТНК.