- •1. Визначення предмету курсу «Міжнародна економіка».
- •2. Основні риси та структура світового господарства
- •3. Структура і динаміка міжнародної торгівлі.
- •4. Роль міжнародної торгівлі в системі міжнаро економіки
- •5. Міжнародна торгівля та її специфічні риси.
- •6. Класичні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
- •7. Альтернативні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
- •8. Основні типи торговельної політики.
- •9. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •10. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •11. Сутність та форми міжнародного руху капіталу.
- •12.Сутність та відмітні ознаки прямих іноземних інвестицій
- •13. Міжнародний кредит.
- •15. Причини та форми міжнародної міграції робочої сили.
- •16. Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів для країни еміграції.
- •17. Міжнародна передача технологій.
- •18. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами.
- •20.Види валютних курсів залежно від ступеня гнучкості.
- •21. Еволюція світової валютної системи. (золото)
- •22. Еволюція світової валютної системи. Бреттон-вуд
- •23. Еволюція світової валютної системи. Ямайська
- •24. Валютні операції на умовах спот та валютні форвардні
- •25. Характеристика ф’ючерсів та валютних опціонів
- •26. Міжнародна економічна інтеграція.
- •27. Економічна інтеграція у Латинській Америці.
- •28. Північноамериканська економічна інтеграція.
- •29. Інтеграційні процеси країн Азії.
- •30. Інтеграційні процеси країн Африки.
- •31. Європейський союз (єс) як регіональне інтеграційне
- •32. Глобалізація сучасних міжнародних економічних відн
6. Класичні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівля – це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонами угоди. Оскільки такий обмін є добровільним, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, в противному випадку угода не буде укладена.
Меркантилізм був першою теорією міжнародної торгівлі. Він являє собою доктрину, в якій існуючий світ розглядається у статиці, а багатства народів як фіксоване явище в кожен момент. Тому його адепти (Т. Мен, А. Серра, А.Монкретьєн) вважали, що зростання добробуту однієї країни можливе шляхом перерозподілу наявного багатства, тобто за рахунок зубожіння іншої країни. Меркантилісти асоціювали багатство з запасами дорогоцінних металів (золота і срібла). Країна, на їхню думку, тим багатше, чим більшою кількістю шляхетних металів вона володіє. Наявність більшої кількості грошей у обігу стимулює розвиток національного виробництва і збільшує зайнятість.
Розвиток міжнародної торгівлі в період переходу провідних країн до великого машинного виробництва зумовив появу теорії абсолютних переваг. А.Сміт дотримувався поглядів, згідно з якими багатство нації залежить не стільки від накопиченого ними запасу шляхетних металів, скільки від можливостей економіки продукувати кінцеві товари і послуги. Тому найважливішим завданням уряду є не нагромадження золота і срібла, а здійснення заходів для розвитку виробництва на основі кооперації і поділу праці. Відповідно до теорії абсолютних переваг країни експортують ті товари, які вони виготовляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), й імпортують ті товари, які виготовляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їх
торговим партнерам).
Д. Рікардо розвинув теорію абсолютних переваг і довів, що в
окремо взятій країні завжди знайдеться товар, виготовлення якого більш ефективно, ніж виробництво інших при існуючому середньосвітовому рівні витрат. Відповідно до теорії порівняльних переваг країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виготовити з відносно нижчими витратами в порівнянні з іншими країнами; тоді торгівля буде взаємовигідною
для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.
Іншими словами: підставою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі може слугувати винятково різниця у відносних витратах виробництва цих товарів, незалежно від абсолютної величини цих витрат.
Дослідження чинників, що впливають на товарну номенклатуру й обсяг міжнародної торгівлі, дозволило в 20-30-х рр. XX ст. шведським ученим Е. Хекшеру і Б. Оліну уточнити і доповнити ключові положення теорії порівняльних переваг і сформулювати концепцію чинників виробництва. Теорія заснована на наступних передумовах: існує дві країни, два товари, один із яких є трудомістким, а інший - капіталомістким, і 2 чинники виробництва: праця і капітал; технології в двох країнах однакові;
кожна з країн у різному ступені наділена чинниками виробництва;
міжнародний рух чинників виробництва відсутній;
повної спеціалізації країн на виробництві якого-небудь товару бути не може. Найбільш важливим допущенням теорії співвідношення чинників виробництва є різна фактороінтенсивність окремих товарів (один товар-трудомісткий, інший—капіталомісткий) і різна факторонасиченість окремих країн (в одній країні капіталу відносно більше, в іншій — відносно менше). Теорема Хекшера-Оліна показує, що причиною порівняльних переваг є розходження в наділеності країн чинниками виробництва.