- •1. Визначення предмету курсу «Міжнародна економіка».
- •2. Основні риси та структура світового господарства
- •3. Структура і динаміка міжнародної торгівлі.
- •4. Роль міжнародної торгівлі в системі міжнаро економіки
- •5. Міжнародна торгівля та її специфічні риси.
- •6. Класичні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
- •7. Альтернативні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
- •8. Основні типи торговельної політики.
- •9. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •10. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •11. Сутність та форми міжнародного руху капіталу.
- •12.Сутність та відмітні ознаки прямих іноземних інвестицій
- •13. Міжнародний кредит.
- •15. Причини та форми міжнародної міграції робочої сили.
- •16. Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів для країни еміграції.
- •17. Міжнародна передача технологій.
- •18. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами.
- •20.Види валютних курсів залежно від ступеня гнучкості.
- •21. Еволюція світової валютної системи. (золото)
- •22. Еволюція світової валютної системи. Бреттон-вуд
- •23. Еволюція світової валютної системи. Ямайська
- •24. Валютні операції на умовах спот та валютні форвардні
- •25. Характеристика ф’ючерсів та валютних опціонів
- •26. Міжнародна економічна інтеграція.
- •27. Економічна інтеграція у Латинській Америці.
- •28. Північноамериканська економічна інтеграція.
- •29. Інтеграційні процеси країн Азії.
- •30. Інтеграційні процеси країн Африки.
- •31. Європейський союз (єс) як регіональне інтеграційне
- •32. Глобалізація сучасних міжнародних економічних відн
7. Альтернативні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівля – це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонами угоди. Оскільки такий обмін є добровільним, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, в противному випадку угода не буде укладена.
Теорія життєвого циклу продукції на світовому ринку розроблена Раймондом Верноном у 1966 р. Р. Вернон припустив, що у встановленні торговельних зв'язків між країнами важливу роль відіграють технології і дослідження. Вона говорить про те, що продаж продукції і прибуток від неї змінюються з часом. Розрізняють 4 основні стадії життєвого циклу продукції:
1.На стадії впровадження нового продукту рівень продажів низький. Через витрати по впровадженню продукту прибутки теж низькі;
2.Стадія зростання характеризується збільшенням прибутків і зростанням продажів;
3. На стадії зрілості через розвиток конкуренції і насичення ринку продаж і прибутки стабілізуються;
4. На стадії спаду рівень продажів і прибутків падає.
Теорія економії на масштабах виробництва не зв'язана з теоріями порівняльних переваг чи співвідношення чинників виробництва. Вона визнає наявність різного рівня монополізації ринків і неоптимального використання чинників виробництва.
Економія на масштабах виробництва --це розвиток виробництва, при якому зростання витрат чинників на одиницю призводить до зростання виробництва більше, ніж на одиницю.
Відповідно до даної теорії, у країнах, що мають місткий внутрішній ринок, повинні розміщуватись такі виробництва, що забезпечують зростання економічного ефекту при збільшенні масштабів виробництва. Основним у даній концепції є допущення, що розвинуті країни наділені чинниками виробництва приблизно в однакових пропорціях, і тому торгівля між ними доцільна в тому випадку, якщо вони спеціалізуються на виробництві товарів різних галузей, що дозволяє знижувати витрати за рахунок масового виробництва. Внаслідок розвитку міжнародної торгівлі кількість фірм і розмаїтість товарів, що вони виготовляють, зростають, а їх ціна падає.
Теорія представницького попиту С.Ліндера (1961 р.) бере за основу
обсяг обміну подібними товарами між країнами з порівняльним рівнем розвитку. Новий підхід спирається на наступні принципи:
умови виробництва залежать від умов попиту. Ефективність виробництва тим вища, ніж більше попит;
умови вітчизняного виробництва залежать переважно від внутрішнього попиту. Саме вітчизняний представницький попит є опорою виробництва і «необхідною, але не достатньою умовою», щоб товар можна було експортувати;
зовнішній ринок — це всього лише продовження внутрішнього ринку, а міжнародний обмін — тільки продовження міжрегіонального.
Звідси робиться висновок: чим більше країни схожі між собою, тобто подібні за рівнем розвитку, тим більше «спектр експорту ідентичний спектру імпорту або входить до нього». Обмін здійснюється між схожими країнами і порівняльними чи близькими товарами.
Наближеність країн за рівнем розвитку вимагає від них порівняльної якості товарів. На думку С. Ліндера, «нескінченне розмаїття товарів уможливлює успішну торгівлю товаром, що в принципі вважається тим самим».