30. Інтеграційні процеси країн Африки.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

В Африці інтеграційні процеси обумовлені її залежним становищем у системі світового господарства і низьким рівнем розвитку факторів виробництва. Це значною мірою позначається на послідовності реформ, що проводяться в країнах, формах регіональної інтеграції.

Найбільшою з африканських інтеграційних груп є ЕКОВАС (Економічне співтовариство країн Західної Африки). Входять 15 країн Африки: Бенін, Гамбія, Гана, Гвінея, Ліберія, Малі, Нігерія, Буркіна-Фасо, Кот д'Івуар, Кабо Верде, Гвінея-Бісау, Нігер, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того.

Основні зусилля співтовариства спрямовані на ліквідацію внутрішніх тарифів та встановлення єдиного зовнішнього тарифу, що повинно перетворити ЕКОВАС в митний союз. Проте надто проблематичним є вихід ЕКОВАС на подібні до ЄС форми інтеграції, оскільки в регіоні існують й інші види міждержавного співробітництва, а також у зв'язку з тим, що у країн-учасниць цієї організації відсутня зацікавленість в успішній її діяльності . Незважаючи на бідність країн та їх низьку економічну активність Африка має певний досвід розвитку різноманітних форм регіональної економічної інтеграції. Особливості інтеграційних процесів країн Африки виявляються в різнорівневій валютній інтеграції, яка полягає ось у чому: 1) двосторонні (Бурунді, Заїр, Руанда) і багатосторонні (в Економічному співтоваристві країн Західної Африки та Митному і економічному союзі Центральної Африки) клірингові та розрахункові угоди; 2) кредитні союзи, зокрема між членами Арабського валютного фонду (Алжир, Єгипет, Лівія, Маврикій, Марокко, Сомалі, Судан, Туніс) з використанням розрахункової одиниці – арабського динара, 3) валютні союзи з емісією єдиної валюти та спільним органом валютної політики.

31. Європейський союз (єс) як регіональне інтеграційне

У Європі найважливішим регіональниим інтеграційним об’єднанням є Європейський Союз. ЄС являє собою вищий рівень регіональної інтеграції. Головною метою Європейського Союзу проголошується сприяння інтегруванню Європи в єдине економічне й політичне ціле для подальшого економічного прогресу її народів. Зі змісту головної мети випливають такі основні цілі:

-досягнення високого рівня економічного розвитку й зайнятості;

-утворення єдиного простору без внутрішніх кордонів;

-створення економічного й валютного союзу;

-здійснення спільної зовнішньої політики;

-здійснення в майбутньому спільної оборонної політики;

-захист прав та інтересів народів Союзу шляхом запровадження спільного громадянства.

Діяльність ЄС ґрунтується на загальних принципах міжнародного співробітництва:

-вірність принципам свободи, демократії та поваги людських прав;

-визначення верховенства права;

-поважання національної ідентифікації держав-членів.

Головні органи ЄС: Європейська рада. Європейський парламент. Рада Європейського Союзу. Європейський суд. Європейська Комісія. Палата аудиторів. Кожен орган має чітко визначені функції.

Важливою складовою інтеграційного механізму ЄС є спільна економічна політика. Основні напрямки економічної політики: торгівля (внутрішня й зовнішня), виробництво, рух факторів виробництва, валютні відносини, соціальна політика. Серед цілей соціальної політики одне з чільних місць займає поліпшення умов праці, захист здоров’я та безпека працівників. Основними елементами валютної інтеграції є: режим спільно плаваючих валютних курсів; валютна інтервенція; утворення колективної валюти; спільні фонди взаємного кредитування країн-членів. ЄС досяг значних успіхів. Інтеграційні процеси сполучили його національні економіки в єдиний економічний простір.