Тема 7. Аналіз витрат на виробництво продукції

Мета: вивчити методику аналізу прямих матеріальних витрат, витрат на оплату праці та витрат на обслуговування виробництва.

План:

1. Аналіз прямих.

2. Аналіз прямих витрат на оплату праці.

3. Аналіз витрат на обслуговування виробництва.

Завдання:

1) скласти конспект за питаннями плану

2) підготуватися до обговорення таких питань:

• інформаційна база для економічного аналізу витрати підприємств;

- види аналізу витрат підприємств;

- особливості аналізу прямих і непрямих витрат.

3) виконати домашню роботу № 5.

Завдання 1. Розрахувати вплив фактору “норм” і фактору “цін” на зміну матеріальних витрат на виріб (10000 шт.) за вихідними даними, наведеними в таблиці:

Матеріали	План			Факт
	норма витрат, кг	ціна за 1 кг, грн.	сума, грн.	норма витрат, кг	ціна за 1 кг, грн.	сума, грн.
1. Цемент	10	5,0		11	5,5
2. Гіпс	6	2,5		4,5	3,0
3. Шлак	3	1,0		4,0	0,8
Разом	X	X		X	X

Увага! До значення ціни як за планом, так і за фактом додати номер варіанта студента. Наприклад, студент має варіант № 4, то значення ціни дорівнювати: по плану 9,0; 6,5 та 5,0 грн. відповідно (5+4; 2,5+4; 1+4), а по факту 9,5; 7,0 та 4,8 грн. (5,5+4; 3+4; 0,8+4).

Завдання 2. Розрахувати вплив основних факторів на зміну фонду оплати праці за вихідними даними, наведеними в таблиці:

Показник	План		Факт		Відхилення
	сума, тис. грн.	% до підсумку	сума, тис. грн.	% до підсумку	сума, тис. грн.	% до підсумку
1. Фонд основної зарплати	2070		1890
2. Фонд додаткової зарплати	990		1010
3. Інші доплати	280		320
Разом ФОП

До значення кожного показника таблиці (фонд основної зарплати, додаткової зарплати та інші витрати) як по плану, так і по факту додати номер варіанта студента, помножений на 10. Наприклад, студент має варіант № 12, то значення 1 – го показника дорівнювати: по плану 2190 тис. грн. (2070+120), а по факту 2010 тис. грн. (1890+120) і т. д.

Завдання 3. Проаналізувати фактори, що вплинули на зміну середньорічної оплати праці одного робітника за вихідними даними, наведеними в таблиці:

Показники	План	Факт
1. Фонд оплати праці робітників, тис. грн.	27780	22590
2. Чисельність робітників, чол.	1418	1352
3. Відпрацьовано робітниками людино-днів	329	330
4. Відпрацьовано робітниками людино - годин	2474	2445

До значення 1 –го показника таблиці (фонд оплати праці робітників) як по плану, так і по факту додати номер варіанта студента, помножений на 10. Наприклад, студент має варіант № 12, то значення 1 – го показника дорівнювати: по плану 27900 тис. грн. (27780+120), а по факту 22710 тис. грн. (22590+120).

4) підготувати доповіді на тему:

- “Використання функціонально-вартісного аналізу при аналізі витрат підприємства”

- “Оперативний аналіз витрат підприємства”

Питання до самоконтролю:

1. У чому полягають особливості аналізу витрат на 1 грн. товарної продукції?

2. У чому полягають особливості аналізу за елементами витрат?

3. У чому полягають особливості аналізу за статтями калькуляції?

4. Як підрахувати вплив факторів «норма» і «ціна» на відхилення матеріальних витрат у собівартості?

5. Які особливості й відмінності має методика оперативного аналізу собівартості?

6. Обґрунтуйте необхідність міжгосподарського (порівняльного) аналізу собівартості.

7. Назвіть особливості функціонально-вартісного аналізу (ФВА).

8. Як проводиться підрахунок резервів зниження витрат підприємства?

Основні терміни, поняття:

Собівартість продукції — це основний якісний показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу.

Собівартість продукції — це грошова вартість оплати праці, спожитих засобів та предметів праці.

Цехова собівартість — це витрати конкретного цеху на виробництво продукції. Виробнича собівартість показує всі витрати підприємства на виробництво продукції.

Елементи витрат — це однорідні за своїм економічним змістом витрати. До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін.

До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням.

Умовно-постійні — це витрати, абсолютна величина яких зі збіль­шенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

Витрати за статтями калькуляції — це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне й допоміжне виробництво.

Під техніко-економічною нормою витрат розуміють максимально допустимі витрати відповідних матеріальних ресурсів на виробництво одиниці конкретного виду продукції за даного рівня техніки і технології виробництва.