- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33.Дієвідмінювання – основна граматична риса дієслова .2 способи зміни за особами.
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова.Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
Прислівником називається повнозначна самостійна незмінна частина мови, яка виражає якісну або кількісну ознаку дії чи стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище: Спадає сніг повільно й терпеливо - якісна ознака дії; Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано - кількісна ознака дії; Надзвичайно ясний та веселий був ранок - ознака ознаки, міра її вияву; А угорі про таїнства природи задумався мислитель чорногуз - обставина місця.
Прислівник вирізняється з-поміж інших частин мови сукупністю морфологічних, словотвірних, семантичних і синтаксичних особливостей. Визначальними морфологічними ознаками прислівника є:1) відсутність форм словозміни й морфологічних категорій (незмінність) 2) наявність характерних морфем: суфіксів -о, -е (ясно, добре), префікса по- і суфіксів -и, -ому, -єму (по-французьки, по-нашому, по-моєму); 3) лексична і словотвірна співвіднесеність з усіма відмінюваними частинами мови . За цією ознакою виділяють похідні(незайменникові) прислівники:
Прислівники співвідносні з іменниками:вночі,вдень,вгору,взимку
Прислівники співвідносні з прикметниками:по – новому,по – українськи,добре,наліво
Прислівники співвідносні з числівниками :тричі,трьох,наодинці,двічі
Прислівники співвідносні з присвійними займенниками?по – моєму,по – вашому
Прислівники співвідносні з дієсловами:мовчки,настоячки
Прислівники утворені з прислівників:ніколи,позавчора,донині
На противагу похідним прислівникам виділяють архаїчні прислівники(займенникові):
Питальні займенникові прислівники:коли?де?куди?чому?звідки?
Відносні займенникові прислівники:де,коли,чому,звідки,які виступають засобом зв»язку
, сполучним словом у складно – підрядних реченнях
Вказівні займенникові прислівники:тут,там,туди,сюди
Серед займенникових прислівників виділяють ще 2 групи ,але їх не можна назвати архаїчними:
Неозначені прислівники:колись,коли – небудь,будь – коли,будь – які
Заперечні прислівники: ніде,нізвідки,ніколи
Однією з граматичних особливостей укр. мови є величезна кількість прислівників,утворених лексико – синтаксичним способом:силоміць,нашвидкуруч.
До синтаксичних особливостей прислівника належать:
Здатність сполучатися з дієсловом , прикметником, прислівником, дієприкметником, іменником:Зробити нашвидкуруч,трохи похмуро,розмова віч – на – віч
Прислівник може виконувати різноманітні синтаксичні функції,він може бути обставиною: Притихлі явори стояли безшелесно,присудком в односкладному безособовому реченні:Сьогодні на дворі зелено,вставним словом:Напевно,завтра,ми вирушимо в дорогу.
40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
За синтаксичною функцією прислівники поділяють як :
а) АТРИБУТИВНІ прислівники – виконують роль обставини,можуть виконувати функцію означення:Висока могила здіймається неподалік – обставина місця
б) ПРЕДИКАТИВНІ прислівники – виступають присудком в односкладному безособовому реченні:Сьогодні надворі зелено.
Щерба до кат. Стану відніс незмінні слова ,які виражають стан людини аюо природи і виступають присудком у односкладному безособовому реченні:Мені сумно. Таку ідею підхопили ще деякі мовознавці Жовтобрюх, Горпинич і виділили таку частину мови ,як СТАНІВНИК.
в) МОДАЛЬНІ прислівники - виступають вставними словами в реченні:Напевно,завтра,ми вирушимо в путь. Виноградов висловив ідею про те ,що існує частина мови – МОДАЛЬНІ СЛОВА. Жовтобрюх та Горпинич під впливом Виноградова виділяли таку частину мови як МОДАЛЬНИК.