- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33.Дієвідмінювання – основна граматична риса дієслова .2 способи зміни за особами.
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова.Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
Майбутній час виражає дію, яка відбудеться після моменту мовлення: Я візьму той рушник, простелю, наче долю.
Дієслова майб.ч. змінюються за особами і числами.
Майбутній час має три форми: просту, складну і складену.
Простий майбутній буває тільки доконаного виду і він тотожний з відповідними формами теперішнього часу, на основі яких історично розвинувся(пишу-напишу,несу-принесу)
Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу простої форми відбувається у двох типа ,так само як і дієслів теп.ч.
1 дієв. 2 дієв.
Одн. Множ. Одн. Множ.
1.принесу 1.принесемо(-ем) 1.закричу 1.закричимо(им)
2.принесеш 2.принесете 2.закричиш 2.закричите
3.принесе 3.принесуть 3.закричить 3. Закричать
Складний майбутній буває тільки недоконаного виду твориться від інфінітива + формотворчий суфікс –м- + особові закінчення 1 дієвідміни
нехтуватиму 1.нехтуватимемо
нехтуватимеш 2.нехтуватимете
нехтуватиме 3.нехтуватимуть
За походженням складна форма майб.ч. недок.в. – це колишні аналітичні форми,вони складалися із інфінітива та допоміжного дієслова ИМАТИ,яке належало до 1 дієвідміни.
Складений майбутній теж буває тільки недоконаного виду (буду писати) і має аналітичну форму вираження:допоміжне дієслово бути,яке змінюється за особами + форма інфінітива
1.буду читати 1.будем читати
2.будеш читати 2.будете читати
3.буде читати 3.будуть читати
Значення майбутнього часу:
АБСОЛЮТНІ-
Майбутній час конкретної дії може позначати конкретну поодиноку дію:Я приготую сніданок – позначається дієсловом доконаного виду
Майбутній час повторюваної дії ,зазвичай пов»язується з дієсловом недоконаного виду :Ми читатимемо ці твори.
ВІДНОСНІ-
Майб.ч. може вживатися у значенні мин.ч.,у цьом випадку має значення раптовост: Тихо,тихо,а потім як загуде.
Майб.ч. може вживатися у значенні теперішнього:Герой помре,а слава його живе.
30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
Категорія особи – це часткова дієслівна категорія.
Кат. Особи передусім тісно пов»язана з кат.числа,а також з кат. Способу,а саме з наказовим (бо дієслова наказового способу змінюються за особами),з дійсним способом,а саме з майб. і теп.ч.
Категорія особи виражає відношення дії до діяча.
1 особа однини позначає дію,яку виконує мовець.
2 особа однини позначає дію,яку вмконуєспіврозмовник.
3 особа однини позначає дію,яку виконує той,хто не бере участі у розмові.
1 особа множини позначає дію,яку виконує мовець і співрозмовникабо мовець і той,хто не бере участі у розмові.
2 особа множини позначає дію,яку виконує 2 співрозмовника або співрозмовник і той ,хто не бере участі у розмові.
3 особа множини позначає дію,яку виконує декілька осіб,які не беруть участь у розмові.
Прямі та розширенні знчення особових форм:
Прямі значення,коли речення двоскладне:Я пишу.
Розширені значення визначаються в односкладному речення,виділяють 3 основні типи розширених значень особових форм:
ОЗНАЧЕНО – ОСОБОВІ значення виражаються такими морфологічними формами:
1 ос.одн.теп. і майб.ч.:Пишу лист,Писатиму листа.
2 ос.одн.теп. і майб.ч.:Пишеш листа.Будеш писати лист.
1 ос.множ.теп. і майб.ч.:Пишемо диктант.Писатимемо диктант.
2 ос.множ.теп. і майб.ч.:Писатимете диктант.Пишете диктант.
2 ос.одн. і множ. Наказового сп.:Пиши!Пишіть!
УЗАГАЛЬНЕНО – ОСОБОВІ значення (можуть стосуватися будь – кого),їх завжди мають прислів’я та приказкаи.Узагальнено – особові виражаються тими ж формами ,що й означено – особові: Що посієш ,те й пожнеш.Книжку читай – розуму набирай.
НЕОЗНАЧЕНО – ОСОБОВІ значення визначаються тоді,коли дія стосується невизначених осіб.Неозначено – особові значення мають такі дієслівнв форми:
3 ос.множ.теп. і майб.ч.:Пишуть диктант.Будуть писати диктант.
Множина мин.ч.:Писали про врожай.Говорили про події.
Особові форми ,так само як і часові та способові можуть набувати переносних значень.
Часто 1 ос.множ. вживається замість 2 ос.однини:Ну і чим ми гордимося?
2 ос.одн. може вживатися у значенні 1 ос.одн.:Мені дуже прикро це усвідомлювати,але , що подієш,не я у тому винний!
3 ос.одн. набуває значень 2 ос.одн.:Він думає,що для нього фабрику збудують
3 ос.одн.у значенні 1 ос.одн.(в офіційному стилі):Рапортує командир.
АВТОРСЬКА множина використовується в офіційно – ділових та наукових текстах:Ми прийшли до висновку.
МНОЖИНА ВВІЧЛИВОСТІ:Дозвольте запитати Вас!