4. Фінансовий контроль в Україні та механізм його реалізації

Контроль за станом економіки, розвитком соціально-економічних процесів у суспільстві є важливою сферою діяльності з управління національним господарством. Однією з ланок системи контролю виступає фінансовий контроль. Його призначення полягає в сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування й ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках національного господарства. Роль фінансового контролю при переході до ринкових відносин багаторазово зростає.

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів. Вона визначає призначення і зміст фінансового контролю. Фінансовий контроль – це сукупність дій і операцій з перевірки фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів господарювання й управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Для здійснення фінансового контролю створюються особливі контролюючі органи, укомплектовані, як правило, висококваліфікованими фахівцями. Їх права, обов'язки й відповідальність строго регламентовані, у тому числі й у законодавчому порядку.

Об'єктом фінансового контролю є грошові, розподільчі процеси при формуванні й використанні фінансових ресурсів, у тому числі у формі фондів коштів на всіх рівнях і ланках національного господарства. Безпосереднім предметом перевірок виступають фінансові (вартісні) показники, такі як прибуток, доходи, рентабельність, витрати, обов'язкові платежі в бюджет і державні цільові фонди тощо. Ці показники мають синтетичний характер і тому контроль за їх виконанням, динамікою, тенденціями охоплює всі сторони виробничої, господарської і комерційної діяльності суб'єктів господарювання.

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, здійснювані з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні операції).

Перед фінансовим контролем стоять наступні задачі:

• сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондів національного господарства;

• забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом;

• виявлення резервів зростання фінансових ресурсів;

• сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і коштів на підприємствах, в організаціях і установах, а також правильному веденню бухгалтерського обліку й звітності;

• забезпечення дотримання діючого законодавства, у тому числі в області оподаткування;

• інше.

Фінансовий контроль тісно пов'язаний з відповідальністю юридичних і фізичних осіб за виконання фінансової дисципліни. Ця відповідальність може бути виражена як в адміністративних, так і в економічних (матеріальних) заходах впливу на порушника фінансової дисципліни. Економічні заходи впливу виявляються через фінансові санкції (штрафи, пені тощо), які є тими важелями фінансового механізму, що сприяють належному виконанню діючого законодавства, а також підвищенню ефективності виробництва та його інтенсифікації.

Процес здійснення фінансового контролю полягає в проведенні трьох взаємозалежних способів контролю. Реалізація кожного наступного способу залежить від результатів проведення попереднього способу. Першим за механізмом здійснення вважається проведення превентивного фінансового контролю. Як правило, превентивний фінансовий контроль є функцією внутрішнього контролю і його призначенням є визначення можливих непродуктивних витрат фінансових ресурсів та розробка напрямків запобігання такої непродуктивної витрати. Тобто превентивний фінансовий контроль є основою для застосування фінансового менеджменту. Превентивний фінансовий контроль спирається на дані ретроспективного фінансового контролю. Другим є застосування поточного фінансового контролю поточний контроль може бути як внутрішнім, так і зовнішнім. Проте зовнішні форми поточного фінансового контролю, як правило, є вибірковими або частковими. Поточний фінансовий контроль ставить на меті відстежування поточного руху фінансових потоків для швидшого їх регулювання та запобігати порушенням фінансової дисципліни. Поточний фінансовий контроль спирається на дані первинної бухгалтерської звітності. Третім у послідовності фінансового контролю є ретроспективний фінансовий контроль, що характеризується поглибленим вивченням результатів діяльності об’єкта контролю за минулий період. Ретроспективний фінансовий контроль також буває зовнішнім і внутрішнім. Внутрішні форми стосуються поглибленого аналізу здійснення діяльності об’єкта. Зовнішні форми ретроспективного контролю можуть бути будь-якими. Призначення ретроспективного фінансового контролю полягає у простеженні повної законності фінансових операцій за минулий період та у виявленні недоліків фінансового управління об’єктом.

Будь-який із способів реалізації фінансового контролю може здійснюватись кількома методами:

1. Безперервне відстеження. Є методом поточної перевірки додержання правил документообігу та попередження порушень фінансової дисципліни.

2. Обстеження. Є ознайомленням на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якого виявляються її позитивні і негативні сторони.

3. Тематична перевірка. Здійснюється за певним переліком питань або з однієї теми шляхом ознайомлення з окремими сторонами фінансової діяльності.

4. Ревізія. Метод загального фінансового контролю всієї фінансової діяльності об’єкта.