Vі. Подати копії зразків стандартної документації, оформлених студентом-практикантом у ході практики на робочому місці соціального педагога, та зробити їх аналіз.

Vіі. Розробити й реалізувати інформаційно-просвітницькі форми соціально-педагогічної роботи: соціальна реклама, брошури, листівки, відеоматеріали, повідомлення для змі тощо.

VІІІ. Проведення групових та індивідуальних заходів, передбачених діяльністю соціальної установи (наприклад: тренінги, бесіди, лекції, інтерв’ювання, тестування тощо) Форма та тема заходу обирається студентом та узгоджується з методистом та фахівцем соцслужби. Представити звіт про виконану роботу.

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення лекції

Лекція – основний жанр академічного красномовства, головними рисами якого є доказовість, бездоганна логічність, точність мислення, чітка, позбавлена будь-якої двозначності, термінологія. Це монологічний вид виступу, але погано, якщо лекція перетворюється тільки на монолог викладача без зворотного зв'язку з аудиторією. Аудиторія повинна не тільки слухати, а й активно сприймати матеріал. Для цього існує певна система прийомів:

• Проблемний виклад теми, коли лектор не дає готових оцінок, а розглядає різноманітні точки зору, які існують у науці, що можуть навіть суперечити одна одній – це провокує інтерес слухачів до матеріалу та їх розумову активність .

• Науковий матеріал, поданий у лекції повинен бути серйозно аргументованим: лектор мусить опанувати рекомендовану наукову літературу і посилатися на ті чи інші авторитети (навіть якщо їхня позиція спростовується). Проведення лекції має ґрунтуватися на етичних засадах: приниження чи осміювання суперника неприпустиме.

• Будь-яка галузь науки існує не ізольовано, вона пов'язана з іншими галузями знання. Тому добрий лектор не обмежується предметом своєї науки, а дбає про міжпредметні зв'язки. В епоху масових комунікацій, завдяки використанню радіо й телебачення, науково-популярна форма пропаганди наукових знань набуває особливого резонансу і передбачає популяризацію досягнень медицини, техніки, мистецтва тощо

• Ідеалом наукової (науково-популярної) лекції є виклад, адекватний складності об'єкта обговорення. Не менш суттєво, що результати будь-якої наукової галузі мусять бути донесені до громадськості (у тому числі до студентів та учнів) у дещо спрощеній (адаптованій) формі. Адаптованості матеріалу до свідомості учнів сприяє використання різноманітної наочності, в першу чергу — із застосуванням технічних засобів.

• У рамках кожної наукової дисципліни лекція формується у відповідності до загальнодидактичних принципів поступовості та дозованості отримання інформації (вступні, узагальнюючі, оглядові та ін.). Дуже важливо, щоб лектор пов'язував новий матеріал з уже відомим.

• До лекції можна вводити елементи діалогу з аудиторією (наприклад, коли треба пригадати, що з означеної теми було відомо аудиторії раніше). Досвідчені лектори широко використовують різноманітні форми діалогу зі слухачами: колоквіум, дискусію, диспут, усну рецензію, обговорення. Адже монолог, який не переростає у зворотний зв'язок, як твердять кібернетики, свідчить про занепад системи в цілому. Саме цей зворотний зв'язок і забезпечують згадані вище форми діалогу з аудиторією.

• Під час лекції можна давати завдання (особливо це стосується середньої школи): наприклад, виписувати у зошитах незрозумілі слова, складати хронологічні таблиці, план або тези — це зробить сприймання інформації більш ефективним, а її запам’ятовування більш міцним.

• Пожвавлює лекцію звертання до прикладів з життя, гумор тощо — у вигляді запитань типу: "Чи стикалися ви в житті з...?"

• В аудиторії оратор може вдаватися до різних засобів впливу на слухачів до акторських прийомів включно. Значно пожвавить лекцію використання влучних жестів (вказівних, описових, емоційних) доцільних пауз (дихальних, логічних, психологічних).

• Для оформлення та проведення лекції вимагається добре знання аудиторії: її соціально-демографічних, соціально-педагогічних та індивідуально-особистісних ознак.