Социология как наука

1.Охарактеризуйте об’єкт і предмет досліджень соціології.

2. Социология как наука.

3. Задачи современной социологии.

4. Роль и место соц-гии в системе гуманит. и обществ. наук

5. Значение учебной дисциплины «Соц-гия» в ВУЗЕ

7. Функции социлогии.

8. Структура соц-ии

Історія.

10. Поясніть, як виникла соціологія як наука..

11. У чому полягає внесок О.Конта в розвиток соціології?

12. У чому полягає внесок Г.Спенсера в розвиток соціології?

13. У чому полягає внесок Е.Дюркгейма в розвиток соціології?

14. У чому полягає внесок М.Вебера в розвиток соціології?

15.Основные Этапы Становления Социологии.

Суспільство

16. Дайте визначення суспільства, назвіть його основні ознаки.

18. Назвіть основні тенденціі розвитку соціально-демографічної підструктури в Україні

19. Сравните понятия общество и общность

20. Порівняйте поняття „соц зв’язок” і „соц відносини”

21. Що представляє собою суспільство як соціальна система?

22. Назвіть основні критерії поділу суспільства на класи

23. Назвіть основні тенденції розвитку поселенської структури суспільства

24. Біполярна та стратифікаційна моделі класової структури.

25. Порівняйте поняття „колектив” і „група”

26. Назвіть основні тенденціі розвитку професійної структури в Україні

27. Соціальна структура суспільства.

28. Назвіть основні тенденції розвитку національної структури суспільства

Особистість.

29. Порівняйте поняття «людина» і «особистість».

30. Определите социологический подход к проблеме личности

31. Социальные качества личности

32. Какие пути достижения успеха в нашем обществе

33. Направленность личности, потребности, интересы, наставления

34. Мотивы и стимулы как детерминанты поведения личности

35. Социализация и становление личности

КСИ

36.Порівняйте поняття «відкриті» і «закриті» питання, що використовуються при соціологічному опитуванні.

37. Назвіть і проаналізуйте основні методи соціологічного дослідження.

38.Порівняйте методи: опитування й спостереження.

39.Порівняйте методи: аналізу документів і опитування

40.Порівняйте методи: спостереження і аналізу документів.

42.Порівняйте методи: анкетування й інтерв'ювання

43. Охарактеризуйте сутність спостереження.

44. Охарактеризуйте сутність опитування.

45. Охарактеризуйте сутність інтерв’ювання.

46. З яких основних елементів складається методологічний розділ програми соціологічного дослідження?

47. Охарактеризуйте сутність анкетування.

48. Покажіть значення й види соціологічних досліджень.

49. Охарактеризуйте сутність аналізу документів.

Экономика

50.Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.

51.Чи повинні економічні реформи бути соціально орієнтованими?

52.Опишіть соціальний механізм розвитку економіки.

53.Назвіть основні функції економіки.

ПОЛИТИКА

55.Як зв'язана політична сфера з усіма іншими соціальними сферами?

Управління

56 Які важелі мотивації найбільш діючі в Україні?

57.Порівняйте поняття «керівництво» і «лідерство».+

Сім’я

58. Яка роль сім’ї в сучасному суспільстві?

59. Охарактеризуйте сутність соціології сім’ї.

60. Охарактеризуйте основні типи сім’ї.

61.Порівняйте поняття «традиційна» і «нетрадиційна» сім’я

62.Порівняйте поняття «сім’я» і «шлюб».

Конфликт

63 Яка роль конфліктів у суспільному житті?

64 В чому полягає сутність соціального конфлікту?

65 Порівняйте поняття «внутрішньоособистісний» конфлікт і «міжособистісний» конфлікт.

67. В чому полягає суть і природа громадської думки?

68.Назвіть особливості об’єкту і суб’єкту громадської думки?

69.Назвіть основні елементи структури громадської думки

70.Опишіть процес становлення громадської думки.

Социология как наука

1.Охарактеризуйте об’єкт і предмет досліджень соціології.

Об`єктом соціологічного пізнання виступає вся сукупність властивостей, зв`язків і відносин, котрі носять назву соціальних. Соціальні зв`язки, соц. взаємодія, соц. відносини і спосіб їх організації є об`єктами соц. дослідження. Предметом соціології є істотні властивості, зв`язки й відношення об`єкта дослідження як цілісного соціального організму, пізнання яких необхідне для вирішення теоретичних і практичних проблем функціонування і розвитку соціальної сфери суспільства. Конт вважав, що соц. - це позитивні знання про сусп. Дюркгейм називав предметом соц. соціальні факти як форми колек-тивної дії і колективного буття, тому предмет соц. - колективне в усіх його проявах.

Возникло разделение на теоретическую и эмпирическую. Кроме того, возникают понятие конкретной, прикладной социологии. Конкретная социологическая дисциплина изучает не общество как таковое, а его часть, например, социология семьи — семью, социология культуры —культуру. Социология включает в себя такие уровни знания, как социальная философия, теоретическая социология и целый комплекс конкретно-социологических дисциплин. В каждом из этих уровней познания конкретизируется предмет исследования. Во всех этих исследованиях социология выступает как научная система, т.к. основной целью является получение научного знания об обществе в целом или об отдельных его фрагментах. Выделяется практическая социология, которая уже выходит за рамки социологии как науки и приобретает сугубо практический характер. Таким образом, социология представляет собой сложную систему знания, каждый элемент которой конкретизирует общее представление о предмете науки, методах исследования и способах его оформления.

2. Социология как наука.

Соц-ия как самостоятельная отрасль знания имеет долгую историю. Она образовалась в 19 веке, и термин соц-ия был введен в научный обиход французским ученым Огюстом Контом. Первоначально соц-ия отожедествляется с обществознанием, и лишь в начале 20в. в научных исследованиях выделяется соц. аспект. Высокое предназначение этой науки проявляется в сп-ти осмысливать и описывать соц. феномены, прогнозировать развитие соц. Процессов, выявлять и решать соц. проблемы и формир. научное мировоззрение. Социология — это наука об обществе, а также о механизмах его развития и функц-ия. Стремление понять, осмыслить общество, а также выразить свое отношение к нему, было свойственно чело­вечеству на всех этапах его развития. Появ­ление социологии как самостоятельной на­уки было вызвано объективными процесса­ми перемен, связанными с переходом от тра­диционного к индустриальному обществу. Возникла потребность объяснить происходя­щее с точки зрения не абстрактных фило­софских теорий, а позитивных представле­ний об обществе как живом функционирую­щем образовании.

В организационной структуре социологии как науки существует три независимых уровня:

уровень фундаментальных исследований, задачей которого является приращение научного знания путем построения теорий, раскрывающих универсальные закономерности и принципы;

уровень прикладных исследований, в которых ставится задача изучения актуальных проблем на основе существующих фундаментальных знаний, имеющих практическую ценность;

социальная инженерия — уровень практического внедрения научных знаний.

Социология, развиваясь, усложнялась. Возникло разделение на теоретическую и эмпирическую. Кроме того, возникают понятие конкретной, прикладной соц-ии. Конкретная соц. дисциплина изучает не общество как таковое, а его часть, например, социология семьи — семью, социология культуры —культуру. Социология включает в себя такие уровни знания, как социальная философия, теоретическая социология и целый комплекс конкретно-социологических дисциплин. В каждом из этих уровней познания конкретизируется предмет исследования. Во всех этих исследованиях социология выступает как научная система, т.к. основной целью является получение научного знания об обществе в целом или об отдельных его фрагментах.