3. Історичний характер фінансів, їх генезис

Генезис – час, період з моменту зародження і подальшого процесу розвитку, що привів до того стану, прояву на даний час. Фінанси – економічна категорія, наука, навч дисципліна. З розвитком тов.-грош відносин і посиленням ролі держави застос все більш досконалі форми, фінансів, що дають змогу забезп учасників розподільчого процесу достатнім обсягом фін ресурсів. Фінанси є історичною категорією, зміст якої суттєво змінилося зі зміною загальних умов сусп. ладу. Виникн фінансів зумовлене існуванням держави, тов.-грош відносин. Зародкові форми фінансів виникли у період розпаду первісного ладу у вигляді натуральних податків, зборів, повинностей на користь князя, імператора чи короля. Пізніше податки почали сплачувати в грошовому вираженні. Розв сусп. відносин сприяв появі таких категорій понять як держ бюджет, позабюдж фонди, держ кредит. Діял суб*єктів господарювання сприяла фін ринків, міжнар фінансів. В окремих країнах розвиток фін має свої особливості залежно від економ політики, ролі та ф-цій держави, пропорцій розподілу ВВП, економ та соц. стану, націонал особливостей тощо.

Генезис категорії фінансів зумовили такі фактори:

• Сусп. розподіл праці й створ і розв різних соц.-економ формацій

• Розвиток грош госп, чітке формування та викор основн ф-цій грошей

• Виникн самост незалежн суб*єктів госп діяльності, які зд підприємницьку діял і створ для в-ва необх грошові фонди

• Розвиток тов.-грош відносин, зумовлених зростанням в-ва, збільшенням ВВП та НД.

• Виникн за зміцнення держави, яке забезп с-му законодавчих та правових норм

• Формування загальнодержавного фонду грошових коштів – бюджету.

4. Історичні та економічні передумови виникнення фінансів

Сутність фінансів, закономірності їх розвитку, сфера товарно-грошових відносин, яку вони охоплюють, та роль в процесі сусп. відтворення визначаються економічним устроєм суспільства, природою та функціями держави.

Фінанси є історично сформованою, складною та багатогранною економічною категорією. Початкове застосув термін «фінанси» отримав в Італії у 18 ст. Цим словом позначали платежі та внески, які зд на користь держави. . Безпосередньо в наук обіг термін фінанси ввів франц вчений і політик ЖАН БОДЕН у 1577р. у праці «6 книг про республіку».

Фінанси – це економічна категорія, що має вартісний характер і пов*язана з тов-грош відносинами. Тому однією з осн причин виникн фінансів вважають саме тов в-во. Тов в-во передбачає наявн ринку, обмін товарів шляхом куп-продажу із застос грошей. Фінанси забезпеч формування грошових доходів та нагромаджень, розподіл та викор їх на потреби в-ва, потреби працівників, на загальнодерж потреби. Процес розширеного відтворення представлений сукупністю циклів, що безперервно повтор і склад з 4 послідовних стадій : в-ва, розподілу, обміну та споживання.

Другою умовою, що визнач об*єктивну необх фінансів, є дія закону вартості. Продукт – товар може бути обміняний на інший лише за умови рівновеликих витрат сусп. необх праці та їх в-во, тобто за умов їх однакової вартості.

Умовою, що визначає об*єктивну необх фінансів, є принцип розподілу згідно витраченої праці або принцип матеріальної зацікавленості.

Четверта передумова, що визначає необх фінансів, це наявність держави. З цього погляду визначають 2 осн етапи розвитку фінансів.

1 етап характер нерозвиненою формою фін відносин. В цей час держ доходи форм за рахунок податків у натуральній формі та трудових повинностей. На більш пізній стадії цей етап визнач відторгненням монархів від держ казни (бюджету). Саме у цей період закладалася структура та законодавче підґрунтя видаткової частини бюджету. Так були сформовані чотири напрями видатків бюджету: на військові потреби, управління, економіку й соц. потреби.

2 етап характер формуванням різноманітних фін систем, високим ступенем впливу фінансів на економіку, великим розмаїттям фін відносин. Податки стають важливим фін методом мобілізації ресурсів в держ та місц бюджети, а також найважливішим засобом перерозподілу НД.

Формування та становлення практичної фінансової діял відб одночасно їз становленням її теоретичних аспектів.