1. Фінансова наука, передумови її виникнення, етапи розвитку

Фінанси – система економ відносин між державою, юр та фіз особами, а також між окрем державами і міжнар інститутами, організаціями щодо акумуляції та викор грошових засобів на основі розподілу і перерозподілу ВВП і нац. доходу. Наукова дисципліна фінанси вивчає гроші і соц. Економ відносини, що пов*яз з формуванням, розподіл і викор матер ресурсів. Фінансова наука є невід*ємною складовою науки, як с-ми знань. Термін «наука» викор давньогрец мислителями Платоном, Арістотелем, вживався Архімедом та ін.. До поч. II тисячоліття економ погляди включ і фінанси викладалися у філософії. У XV ст. з остаточ відокремл політекономії від філософії, фін наука розгляд як складова економ науки, що продовж до XVIIIст.

Термін «фінанси» (лат – платіж) викор з метою розкриття механізму мобілізації матер і фін ресурсів для потреб утримання монархів, держ структур та оборони країни. Для цього безконтрольно вводилися податки, різні збори і платежі. З розв торгівлі терм «фінанси» викор для познач платежів, які зд на користь держави. Безпосередньо в наук обіг термін фінанси ввів франц вчений і політик ЖАН БОДЕН у 1577р. у праці «6 книг про республіку». Для виділення сукуп ресурсів необх для задовол потреб держави у XVI – XVII ст. відб відокремл держ казни від казни сімей монархів, внаслідок чого виникли поняття «держ фінанси, держ бюджет, держ кредит». Платники податків почали офіц. визнавати право держави на оподаткування, замість надання платником певних сусп. Послуг.

У XVIII ст. з розвитком держ госп та демократ засад з*яв фін право. У 1784р Жан Неккер міністр фін Франції представив королю звіт про фін стан нації. Таким чином вперше було оприлюднено офіц. документ що містить дані за декілька років про доходи і видатки країни. Цей період характер виділ фін науки як сам ост галузі наук знань.

XX ст. характер розв капіталізму поглиб розуміння і трактування фінансів, розшир сфери фін відносин. Фінанси викор як вагомий чинник політ, соц-економ життя сусп.. З розв товар-грош відносин розшир і вдосконал ф-ції держави, відб глобалізаційні процеси об*єдн ек. Систем, створ потуж міждерж фін структур, змін місце фінансів у сфері економ відносин, їхня роль у вн житті країни та на світовому рівні.

Найвищ рівня розвитку досягли фінанси у 21ст. з посиленням глобалізаційних процесів фін відносини вийшли за межі окремих держав, стали домінуючими у світ економіці і політиці. Сьогодні фін наука є рушійною силою у розв фін відносин. З її допомогою моделюються фін стосунки нац. і між нар масштабу, прийм доленосні політ та економ рішення

2. Структура фінансової науки, її функції, предмет

Фінансова наука — система знань про фінансові явища і процеси, з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими, обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здобутків, вигод, втрат. У сусп.-істор реаліях вона постає у 3 виявах: 1. Як певна сукуп знань, відомостей, інформ про фінанси. 2. Діял пов*яз з продукуванням знань про фінанси. (суб*єкти, цілі, функції, засоби, методи, форми, об*єкти) 3. Сукуп колективів, інститутів,установ і підрозділів, які забезпеч зд фін наук діял.

До структури фін науки віднос історико-теоретичні науки: історія фінансів та теорія фінансів. Науки управлінського циклу: управління фінансами та фінансовий менеджмент. Прикладні науки: бюжетна с-ма, податкова с-ма, казначейська с-ма, фінанси підприємств, місцеві фінанси, фінансовий контроль тощо.

Сусп. Признач та роль фін науки у сусп. Найб повно розкрив через ф-ції: загальнонаукові (гносеологічна (пізнавальна), ф-ція соціальної пам*яті, інтерпретаційна, прогностична, статистична, нормативна, комунікативна, прикладна, аксіологічна (ціннісна), креативна, ідеологічна, виховна) та конкретно наукові (фінансово-орієнтуюча, інструментальна, критично-експертна).

Предмет фінансової науки становить сукупність фінансових відносин, що виникають на різних етапах розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, різних рівнях економічної системи, між різними суб'єктами відносин та економічною основою яких є рух вартості у її грошовій формі.