9. Роль о.Кобилянської у формуванні українського модернізму

Багатогранний творчий шлях О.Кобилянської був складний і суперечливий. Це пояснюється її твердою, рішучою вдачею, характером, поглядами, літературними захопленнями, в яких формувався її письменницький талант. Ніколи не йшла на компроміс. Писала про реальне життя з його позитивними та негативними сторонами. Центральними персонажами багатьох її творів були селяни, але вона їх не ідеалізувала, а змальовувала такими, якими вони були: бачила в них і трудівників, і в той же час власників.

В творах поєднувала реалізм зображення з романтичним поривом у майбутнє, глибоко проникала в психологію своїх героїв, тому за твором можна дати психологічну характеристику особистості. Більше тяжіє до реалізму, інколи навіть критичного реалізму. Себе письменниця вважала представницею ново романтичного напрямку в українській літературі – напряму, що силкувався поєднати реалізм з романтичним поривом у мрії, ширше розкрити світ людини. Були спроби оголосити О.Кобилянську представником “теорії чистого мистецтва”, звинуватити в декаденстві, оскільки в літературно-естетичних читаннях позиції О.Кобилянської не були стійкі. Часом в неї помічається відхилення в бік модерних захоплень, так званою “чистою красою”, зокрема захоплення містикою, яку намагалася вводити в свої твори – “Земля”, “У неділю рано зілля копала” та ін.

Але “проповідником” “чистого мистецтва” О.Кобилянська не була. Навпаки, вона брала здебільшого ті теми, які мають значний суспільний інтерес. Перевагу віддавала двом улюбленим образам: селянин, що шукає правди; дівчина, що прагне вирватися з міщанського середовища, здобути незалежне становище в світі.