1. Назвати процеси управління інноваційними проектами. Які зв’язки існують між ними? Що таке управління інноваційними проектом?

Інноваційний проект — це система взаємопов’язаних цілей і программ їхнього досягнення, що являють собою комплекс науково-дослідних дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних й інших заходів, відповідним чином організованих, оформлених комплектом проектної документації і забезпечуючих ефективне вирішення конкретного науково-технічного за-дання (проблеми), вираженого в кількісних показниках і приводить до інновації. До основних елементів інноваційного проекту відносяться:

• однозначно сформульовані цілі і завдання, що відображають основне призначення проекту:

• комплекс проектних заходів щодо вирішення інноваційної проблеми і реалізації поставлених цілей:

• організація виконання проектних заходів, тобто ув’язування їх з ресурсами і виконавцями для досягнення цілей проекту в обмежений період часу й у рамках заданої вартості і якості;

• основні показники проекту (від цільових — з проекту в цілому, до часткових — з окремих завдань, тем. етапів, заходів, виконавців). у том)' числі показники, що характеризують його ефективність.

Правління інноваційним проетом-це методологія організації, планвання керівництво, координація людських і матеріальних ресурсів протягом ЖЦ проекту, спрямована на ефективне досягнення його цілей, шляхом застосування счасних методів, техніки, технології управління для досягнення певних результатів проекту за складом і обсягами робіт вартістю, часом і якістю.

Процеси управління проектами :

1. процеси ініціалізації – це усвідомлення того з чого має починатися проект або фаза і як здійснити цей початок

2. процес планування – створення і підтримка працездатності схеми виконання завдань за проектом, що були зафіксовані раніше

3. процеси виконання – координація штату і інші ресурси для здійснення планів

4. процес здійснення контролю – перевірка розв’язування задач проекта на основі контролю виконання і в разі необхідності, здійнити дії щодо корегування

5. процес закриття- це формалізація прийняття проекту або фази і доведення його її до логічного завершення.

Зв’язки між процесами управління – дані процеси є комплекс взаємодоповнюючих та взаємозалежних елементів інноваційного процесу розвитку проекту без яких дана система буде неповноцінною і матиме не ефективні результати в діяльності.

2.Складаві ефекту інноваційної діяльності

Розвиток і поширення в народному господарстві інновацій супроводжується багатоваріантністю економічних результатів (ефектів) різного масштабу і тривалості

Розмір ефекту від реалізації нововведень безпосередньо визначається очікуваною їх ефективністю, яка виявляється як:

• покращання використання ресурсів;

• збільшення обсяг продажу;

• одержання прибутку від упровадження винаходів, патентів, ноу-хау,ліцензійної діяльності;

• зміна асортименту продукції та поліпшення його якості, створення нових товарів і послуг, що повніше задовольняють потреби споживача;

• зміна умов праці та підвищення її ефективності;

• приріст і накопичення нових знань, умінь і навиків; « підвищення кваліфікації робітників;

• можливість навчання, зміни професії і соціального статусу працюючого;

• підвищення рівня задоволеності умовами та змістом праці, можливістьсамореалізації;

• покращання системи управління й організації як виробництвом, так і суспільством у цілому (розвиток демократії, гуманізації управління, упровадження принципів самовдосконалення соціотехнічних систем);

• зміна якості і стилю життя людей, формування нової культури.

Ефективність інноваційної діяльності визначається її конкретною спроможністю створювати інновації, які зберігають відповідну кількість праці, часу, матеріально-технічних ресурсів, коштів у розрахунку на одиницю всіх необхідних і передбачених корисних ефектів продуктів, послуг, технічних систем або дають змогу збільшувати виробництво знарядь праці, предметів споживання, які створюють комфортні умови життя людей, нові правила соціальних відносин.

Інноваційна діяльність створює економічні передумови для:

1) подолання відставання країни в науково-технічному розвитку;

2) прискорення наступних техніко-технологічних і соціальних циклів розвитку суспільства на іншій науково-технічній базі.

Соціально-політичним ефектом називають результат, який сприяє розвитку суспільства, задовольняючи його потреби, і оцінюється в основному якісними показниками, наприклад, покращанням здоров'я, підвищенням коефіцієнта інтелектуальності (IQ) людини, розвитком демократії, освіти, задоволенням естетичних потреб тощо. Як правило, чим більші соціально- політичні досягнення, тим складніше дати їм інтегральну кількісну оцінку.

Соціальні оцінки відображають внесок інноваційного проекту в покращання соціального середовища, а саме — підвищення якості життя людей, що характеризується такими показниками:

• рівень життя — доходи населення; ціни і тарифи на товари й послуги; споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, забезпечення житлом, комунальними послугами;

• спосіб життя — зайнятість населення, підготовка кадрів, забезпечення населення об'єктами освіти, культури, мистецтва, спорту, транспортним обслуговуванням, забезпечення соціальної безпеки;

• здоров'я і довголіття — покращання умов праці, розвиток сфери охорони здоров'я, рівень обслуговування тощо.

Економічним ефектом називається результат, який одержують унаслідок витрат на розвиток господарювання (впровадження інноваційних проектів у виробництво), що дає змогу збільшувати виробництво засобів виробництва; предметів ужитку, послуг за визначений період. Економічний результат оцінюється системою вартісних показників і критеріїв.

Екологічний ефект — це результат взаємодії інноваційної діяльності з навколишнім середовищем.

Економічний ефект оцінюється за допомогою системи відносних показників, які характеризують:

• шкоду, що завдається навколишньому середовищу (вирубка лісів,забруднення води, ґрунту, повітря);

• комплексне використання природних ресурсів на основі безвідходного виробництва, зменшення їх дефіциту;

• зниження промислових викидів в атмосферу, воду, ґрунт;

• зниження кількості відходів виробництва і можливість вторинної їх переробки;

• покращання екологічності продуктів, що виробляється;

• покращання ергономічності товарів (рівень шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання);

• підвищення відповідальності і зниження штрафів за порушення екологічного законодавства та інших нормативних документів;

• відродження довкілля.

Науково-технічний ефект є результатом науково-прикладних, дослідно-конструкторських розробок та їх використання і може бути оцінений фактичним економічним ефектом.

Етнічно-культурний ефект — це побічний результат входження в новий спосіб життя постіндустріальної епохи, результат адаптації людей до стрімких змін, зумовлених нею.

Білет 24.