- •Моделювання: фізичне, математичне. Візуалізація
- •Математичне моделювання
- •Список літератури:
- •1. Вступ у теорію рівнянь із частковими похідними (рчп)
- •1.1. Основні поняття про рчп
- •1.2 Методи розв’язування рчп
- •Переваги аналітичного розв’язку
- •1.3 Типи рівнянь із частковими похідними
- •1.4 Поняття про скінченні різниці
- •2. Параболічні рівняння
- •2.1 Задача електропровідності
- •Граничні умови для задач електропровідності
- •Граничні умови 3-го роду (задана нульова нормальна похідна напруги на границі, внаслідок чого, остання електроізольована)
- •Перетворення граничних умов
- •Перетворення фіксованих неоднорідних граничних умов до однорідних
- •Граничні умови
- •Нульові граничні умови Неймана (другого роду) Neuman
- •Векторне диференційне рівняння
- •Неявна різницева схема (Крамка-Ніклсона)
- •Алгоритм розв’язування задачі 1
- •03/10/2011 Лекція
- •Подання просторової інваріантної cnn за допомогою шаблонів
- •Вплив синаптичного оператора зворотних зв’язків
Перетворення фіксованих неоднорідних граничних умов до однорідних
Перетворення Фур’є – це множення вектора на матрицю.
1 крок – перетворення фіксованих неоднорідних граничних умов до однорідних. Розглянемо задачу про встановлення напруги в електроізольованому провіднику кінці якого мають постійні напруги U1 та U2. Це граничні умови першого роду.
Розглянемо задачу:
При t нескінченність, розв’язок лінійно змінюється вздовж осі Х від напруги U1 до U2 (стаціонарний випадок). а – це початкова напруга u(x,0)=fi(x), б – це стаціонарна напруга u(x,nesc)=U1+x/L(U2-U1), в – перехідна напруга.
У довільний момент часу t напругу можна подати сумою:
Підставляючи такий вираз у початкову задачу отримаємо нову задачу відносно функції U(x,t).
В результаті маємо не тільки однорідне рівняння, а й однорідні граничні умови.
2 крок – перетворення в граничних умов у нульові, які залежать від часу.
Розглянемо типову задачу, щодо встановлення напруги в провіднику, один кінець якого володіє напругою U1(t), а другий кінець має омічний контакт із середовищем, напруга якого складає U2(t).
Щоб перетворити такі граничні умови в нульові прийнятна наступна форма розв’язку:
де функції А(t), B(t) задаються таким чином, щоб квазістаціонарна частина (S(x,t)) задовольняла граничним умовам початкової задачі. Тоді функція U(x,t) буде задовольняти однорідним граничним умовам.
Підстановка S(x,t) в граничні умови приводить до таких рівнянь:
Звідки отримуємо:
Таким чином маємо:
Якщо підставити такий вираз для u(x,t) в початкову задачу, отримаємо нову задачу відносно невідомої функції U.
Така задача має однорідні граничні умови, але ускладнилось РЧП, котре стало неоднорідним.
27.09.2011
Граничні умови
Систему з n = M*N звичайних диференційних рівнянь, яка визначає стандартну CNN можна записати у матричній формі:
х – це стан, у – це вихід, z – поріг, U – це вхід
Причому вектор хіj – це вектор довжини (2r+1)2, де r – це радіус сфери впливу, компоненти якого охоплюють всі змінні, котрі належать сфері впливу.
Віртуальною називається комірка C<k,l> при |k-i|<=r; |l-j|<=r, де
…
Кожна віртуальна змінна повинна бути специфікована за допомогою наступних граничних умов.
Постійні граничні умови Діріхле (Dirichlet)
Перший рядок – ліві віртуальні комірки, другий – праві, потім верхні та нижні.
Де альфа і і бета йот – це константи користувача, як правило, тотожні нулю.
При схемній реалізації додаються рядок і стовпець комірок вздовж границі та електричними постійними джерелами підтримуються фіксованими вхід і вихід кожної комірки.
Нульові граничні умови Неймана (другого роду) Neuman
Як правило використовуються у випадку нульових входів для всіх пар і, j. Оскільки будь-який вхід має забезпечувати енергетичний потік з оточення, щоб система була відкритою, CNN з нульовими входами називається автономною і утворює важливий клас широкого застосування при формуванні зображень і генерації авто хвиль (ліві, праві, верхні та нижні – рядки формул).
Періодичні (тороїдальні) граничні умови забезпечують ідентичність однойменних комірок верхнього і нижнього рядків, а також лівого і правого стовпців.