4.Об"єкти, які підлягають перевірці:

• відділи охорони здоров'я місцевих органів влади;

• лікувально - профілактичні установи, кошти, на утримання яких виділяються з бюджетів усіх рівнів;

• санітарно-епідеміологічні станції;

• суб'єкти підприємницької діяльності, що виконують будівельні, монтажні та інші роботи, а також є постачальниками продукції, товарів і послуг для лікувальних установ;

• суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють по ліцензіях Міністерства охорони здоров'я України діяльність у сфері охорони здоров'я (медична практика, проведення судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, роздрібна торгівля медикаментами);

• суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють медичне страхування;

5.Питання, що підлягають з'ясуванню в ході перевірки:

5.1 Загальні питання діяльності лікувально профілактичного закладу.

Для забезпечення належно­го прокурорського нагляду за ді­яльністю медичних закладів, з метою виявлення правопорушень, в першу чергу, слід ознайомитися зі специ­фікою роботи певного закладу охо­рони здоров'я.

Крім цього, необхідно мати за­гальнообов'язкові документи за­кладу охорони здоров'я, що дають повне уявлення про його діяльність.

До таких документів можна від­нести:

• копію положення (статуту) за­кладу охорони здоров'я, засвід­чену нотаріально;

• копію ордера або угоди на оренду приміщень, інші докумен­ти на право користування, в тому числі обладнанням, яке необхідне для надання лікувально-профілак­тичної допомоги;

• відомості про чисельність працюючих у закладі спеціалістів

• та їх кваліфікаційну характерис­тику;

• затверджену структуру зак­ладу охорони здоров'я;

• висновок державного саніта­рно-епідеміологічного нагляду про епідемічний стан закладу;

• висновок органу державного пожежного нагляду про стан по­жежної безпеки в закладі;

• висновок спеціалістів про стан техніки безпеки та експлуатації спо­руд у закладі;

• звіт закладу про участь у ви­конанні територіальних медичних програм;

• звіт закладу про лікувальну роботу, проведену за останні 3 ро­ки, а у разі першої акредитації — за останні 2 роки;

• аналіз діяльності закладу щодо якості медичної допомоги та критеріїв її оцінки;

• звіт закладу про наукову та педагогічну діяльність закладу (за умови її наявності);

• копії раніше виданих акре­дитаційних сертифікатів, якщо такі видавалися.

5.2. Дотримання гарантованих прав громадян на охорону здоров'я.

У відповідності зі ст. 49 Конституції України, кожний має право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування.

Держава створює умови для ефективного і доступних для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних установах охорони здоров'я медична допомога надається безкоштовно, існуюча мережа таких установ не може бути скорочена.

Відповідно до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", громадяни мають право на:

• надання кваліфікованої медико-санітарної допомоги, включаючи вільний вибір лікаря й установи охорони здоров'я;

• створення безпечних і здорових умов праці і навчання;

• надання гарантованого рівня медико-санітарної допомоги;

• відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;

• можливість проведення незалежних медичних експертиз у випадку незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;

• оскарження неправомірних рішень і дій працівників медичних установ і органів охорони здоров'я;

• гарантоване звільнення від роботи громадян на період хвороби з тимчасовою втратою працездатності, з виплатою у встановленому законодавством України порядку допомоги по соціальному страхуванню;

• надання передбачених законодавством пільг донорам;

• надання медичної допомоги в невідкладних і екстремальних ситуаціях, незалежно від форм власності лікувальної установи;

• попередження інфекційних захворювань, небезпечних для населення і сприяння органами місцевих державних адміністрацій і самоврядування в здійсненні протиепідемічних заходів;

• організація обов'язкових профілактичних медичних оглядів і відповідальність власників і керівників підприємств, установ і організацій за своєчасність проходження працівниками медичних оглядів;

• дотримання медичними працівниками й іншими особами лікарської таємниці й інших гарантій, прав і пільг громадян;

• виконання вимог законодавства по охороні здоров'я матері і дитини;

• отримання порядку забезпечення медичними коштами й імунобіологічними препаратами й інше.

В обов'язковому порядку необхідно перевірити кожен факт відмовлення в безкоштовному наданні медичної допомоги інвалідам і іншим категоріям громадян, що мають потребу в соціальному захисті держави.