- •Передмова
- •Розділ 1 загальні основи економічної теорії
- •1.1.Предмет і основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.1. Виникнення й основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.2. Предмет економічної теорії
- •1.1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика
- •1.1.4. Методи дослідження економічних процесів і явищ
- •1.2. Суспільне виробництво: суть, структура, фактори і результати
- •1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності
- •1.2.2. Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах
- •1.2.3. Виробництво — матеріальна основа задоволення потреб
- •1.2.4. Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
- •1.2.5. Ефективність виробництва. Суть та показники
- •1.2.6. Поділ праці. Суть, рівні і значення
- •1.3. Економічна система суспільства. Типи економічних систем
- •1.3.1. Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил
- •1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил
- •1.3.3. Виробничі відносини. Їх суть, система і структура
- •1.3.4. Економічна система суспільства, суть і структура. Типи економічних систем
- •1.4. Власність у системі економічних відносин
- •1.4.1. Економічний зміст власності. Об'єкти і суб'єкти власності
- •1.4.2. Основні форми власності
- •1.4.3. Нові й новітні тенденції в розвитку відносин власності. Розвиток відносин власності в Україні
- •1.5. Товарне виробництво. Гроші
- •1.5.1. Товарне виробництво. Умови виникнення, розвиток і форми
- •1.5.2. Товар і його властивості. Величина вартості товару. Теорії вартості
- •1.5.3. Виникнення, суть і функції грошей
- •1.5.4. Еволюція грошей. Товарні, металеві, паперові та банківські гроші
- •1.5.5. Грошова система. Конвертованість грошей
- •1.5.6. Грошовий обіг та його закони. Грошова реформа в Україні
- •Розділ 2 основи мікроекономіки
- •2.1. Підприємство і підприємництво
- •2.1.1. Підприємство — первинна ланка економіки
- •2.1.2. Класифікація підприємств. Малий бізнес у системі ринкової економіки
- •2.1.3. Функції підприємства. Організація процесу виробництва
- •2.1.4. Підприємництво. Суть та види підприємницької діяльності
- •2.1.5. Форми організації підприємницької діяльності
- •2.1.6. Функції та умови підприємницької діяльності
- •2.1.7. Місце домогосподарства в економічній системі суспільства
- •2.2. Заробітна плата
- •2.2.1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати
- •2.2.2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати
- •2.3. Фонди підприємств
- •2.3.1. Фонди підприємств як економічна категорія. Структура фондів
- •2.3.2. Основні виробничі фонди. Економічна сутність, зношування, амортизація
- •2.3.3. Оборотні виробничі фонди. Суть і структура. Кругооборот і оборот фондів
- •2.4. Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.4.1. Витрати виробництва, їх суть та види
- •2.4.2. Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах. Закон спадної віддачі
- •2.4.3. Основні фактори зниження витрат виробництва
- •2.4.4. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.5. Кредитна система. Банки
- •2.5.1. Об'єктивна необхідність, суть і функції кредиту
- •2.5.2. Форми кредиту. Внутрішній державний борг. Кредитна система
- •2.5.3. Банки. Види банків. Банківська система України
- •2.6.3. Курс акцій. Дивіденди і їх значення
- •Розділ 3. Основи макроекономіки
- •3.1. Суть ринку. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.1. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
- •3.1.2. Основні умови формування ринку і принципи його функціонування
- •3.1.3. Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
- •3.1.4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.5. Функції ринку. Види ринків
- •3.2.2. Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
- •3.2.3. Види конкуренції
- •8.2.4. Суть ціни. Фактори, що її визначають
- •8.2.5. Інфраструктура ринку. Суть і функції
- •3.3. Аграрні відносини та їх система. Місце аграрних відносин у ринковій економіці
- •3.3.1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
- •3.3.2. Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землю
- •3.3.3. Форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •3.3.4. Земельна рента. Абсолютна й диференціальна земельна рента
- •3.4. Інфляція. Зайнятість населення і безробіття
- •3.4.1. Інфляція: її суть, види і форми
- •3.4.2. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів. Антиінфляційна політика
- •3.4.3. Безробіття. Суть, основні типи і форми
- •3.4.4. Шляхи підвищення рівня зайнятості й захисту безробітних
- •3.5. Державне регулювання ринкових відносин
- •3.5.1. Негативні наслідки ринкового саморегулювання і необхідність державного втручання в економіку
- •3.5.3. Планування і програмування в ринковій економіці
- •3.5.4. Антимонопольна політика держави
- •3.6. Основні макроекономічні показники. Система національних рахунків
- •3.6.1. Суспільне відтворення. Суть і основні риси
- •3.6.2. Валовий національний продукт і його обчислення
- •3.6.3. Система національних рахунків
- •3.6.4. Методи обчислення ввп за витратами і за доходами
- •3.6.5. Вплив цін на ввп. Номінальний і реальний ввп
- •3.7. Розподіл національного доходу і споживання
- •3.7.1. Розподільчі відносини і формування доходів населення
- •3.7.2. Диференціація доходів населення. Чинники, що її зумовлюють. Бідність
- •3.7.3. Доходи і споживання. Прожитковий мінімум
- •3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою
- •3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку
- •3.8.3. Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
- •3.8.4. Циклічність економічного розвитку
- •3.9. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва. Фінансово-кредитна система
- •3.9.1. Суть господарського механізму і його основні елементи
- •3.9.2. Фінанси, їх суть і функції. Структура фінансової системи
- •3.9.3. Державний бюджет. Фіскальна політика і фінансова стратегія
- •Розділ 4 світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •4.1. Світове господарство
- •4.1.1. Суть і основні етапи розвитку світового господарства
- •4.1.2. Міжнародний поділ праці і розвиток інтеграційних відносин
- •4.1.3. Світовий ринок товарів і послуг
- •4.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.2.1. Міжнародна торгівля
- •4.2.2. Міжнародний рух капіталу
- •4.2.3. Міграція робочої сили. Суть, причини і наслідки
- •4.2.4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та їх роль у світових господарських зв'язках
2.5. Кредитна система. Банки
2.5.1. Об'єктивна необхідність, суть і функції кредиту
Кредит — це позика, борг. Об'єктивна необхідність кредитних відносин обумовлена характером кругообороту товарних ресурсів і грошових коштів у процесі відтворення. У підприємця в один час утворюються вільні грошові кошти, а в інший їх не вистачає. Вільні грошові кошти утворюються за рахунок таких джерел:
1. За рахунок амортизації основного капіталу, яка накопичується у формі амортизаційного фонду і є тимчасово вільною. Амортизація — це грошова оцінка зношених основних фондів.
2. За рахунок тимчасового вивільнення грошових коштів, яке відбувається в результаті не співпадання часу реалізації готової продукції і часу закупівлі сировини й матеріалів для нового виробничого циклу; зокрема, це стосується закупівлі сировини та засобів виробництва в сільському господарстві.
3. Відбувається вивільнення частини оборотного капіталу (фондів), заробітної плати, яка виплачується переважно двічі на місяць, а кошти від реалізації продукції можуть надходити частіше.
4. Вивільняється частина прибутку, виділеного для інвестицій. Ці гроші не можуть бути використані для інвестування, поки не досягнуть певного мінімуму. Тому протягом певного часу вони є тимчасово вільними. Усі вищевказані кошти акумулюються в банках, страхових компаніях і можуть надаватися в позику.
За таких умов утворюється особлива група підприємств, які концентрують у своїх руках тимчасово вільні грошові кошти, які стають джерелом кредиту. Кредит виконує важливі функції в ринковій економіці (див. рис. 2.17).
Функції кредиту:
1) він акумулює і сприяє перерозподілові фінансових ресурсів і зосередженню їх у найбільш пріоритетних сферах економічної діяльності. Завдяки кредитові приватні заощадження, прибутки підприємств, доходи населення й держави передаються в позику і спрямовуються в прибуткові галузі господарства.
2) кредит сприяє економії витрат обігу і прискорює реалізацію товарів. У процесі його розвитку з'являються різні засоби використання банківських рахунків і вкладів. До них належать кредитні картки, векселі, чеки. Відбувається зростання безготівкових розрахунків, прискорюється реалізація товарів і рух грошових коштів;
3) кредит сприяє збільшенню купівельної спроможності суб>єктів господарювання, яка визначає економічний потенціал ринкової економіки. Він полегшує розрахунки між суб'єктами економіки;
4) сприяє прискоренню концентрації і централізації капіталу. Він активно використовується в конкурентній боротьбі, сприяючи поглинанню і злиттю фірм;
5) в умовах сучасної НТР сприяє впровадженню у виробництво нових наукових досягнень, розвитку малих і середніх виробничих структур, підготовці та перепідготовці кадрів;
6) кредит використовується як один із дійових інструментів макроекономічного регулювання господарських процесів — здійснення анти-циклічного регулювання, структурної перебудови, регулювання платіжного балансу.
Рис. 2.17. Функції кредиту
Позичальник, узявши гроші в позику, вкладає їх у виробництво або в торгівлю. Функціонуючи у виробництві, вони приносять прибуток. Частина цього прибутку сплачується підприємцеві чи банкові за користування позикою і набуває форми процента. Та частина прибутку, яку отримує підприємець, називається підприємницьким доходом, а та, яку одержує банк, — процентом.
Оскільки підприємницький дохід і процент мають одне джерело — прибуток, то чим більша ставка процента, тим менший дохід, і навпаки. Тому між підприємцями і банками існує гостра конкурентна боротьба. Банки часто диктують, встановлюють непомірно високі ставки процента.
Чим визначається рівень або ставка процента?
Ставка процента великою мірою залежить від попиту на позичковий капітал і його пропозиції. Але це не означає, що процент не має ніяких обмежень. Виходячи з того, що процент є частиною прибутку, він не може бути вищий від загальної норми прибутку і навіть дорівнювати їй, бо в такому випадку не буде сенсу позичати гроші і вкладати їх у виробництво. Тому середня норма прибутку становить верхню максимальну межу процента.
Мінімальна межа не піддається точному виміру. Вона може впасти до найнижчого рівня, близького до нуля. Але тоді активізуються фактори протидії, які піднімають її вгору. У цих межах позичковий процент визначається пропозицією позичкових коштів і попитом на них.
Розмір збільшення або зменшення позичкового процента вимірюється нормою процента. Норма процента — це відношення суми річного доходу, який отримує позикодавець, до суми грошей, які віддаються в позику. Норма процента визначається за Формулою:
Норма процента знижується, якщо пропозиція грошей зростає, і навпаки. Попит на позику залежить від фази економічного циклу. Найвищого рівня процент досягає в період кризи, коли різко зростає попит на грошовий капітал. Так, в Україні у 1993—1994 роках (тобто в розпал економічної кризи) процентна ставка сягнула 1000 і більше процентів. Такий рівень зумовлювався також інфляцією.
Позичковий процент — це певний вид доходу. Як і всякий дохід, розрізняють номінальний процент і реальний. Номінальний процент — це сума грошей, одержана за надану позику. Так, наприклад, вкладник кладе в банк 1000 грн. і через рік одержує 1050 грн. Приріст — 50 грн. є номінальним доходом вкладника. Чи може бути вкладник задоволений таким доходом? Однозначно відповісти не можна. Даний дохід слід порівняти зі зміною купівельної спроможності грошей, тобто з рівнем інфляції. Якщо рівень інфляції дорівнює рівневі процента, то вкладник нічого не виграє. А якщо рівень інфляції перевищує рівень процента, то він програє. Крім того, слід порівняти процент із розміром дивіденду.
Отже, реальний процент можна визначити як різницю між індексом номінального процента та індексом інфляції.