- •Передмова
- •Розділ 1 загальні основи економічної теорії
- •1.1.Предмет і основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.1. Виникнення й основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.2. Предмет економічної теорії
- •1.1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика
- •1.1.4. Методи дослідження економічних процесів і явищ
- •1.2. Суспільне виробництво: суть, структура, фактори і результати
- •1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності
- •1.2.2. Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах
- •1.2.3. Виробництво — матеріальна основа задоволення потреб
- •1.2.4. Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
- •1.2.5. Ефективність виробництва. Суть та показники
- •1.2.6. Поділ праці. Суть, рівні і значення
- •1.3. Економічна система суспільства. Типи економічних систем
- •1.3.1. Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил
- •1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил
- •1.3.3. Виробничі відносини. Їх суть, система і структура
- •1.3.4. Економічна система суспільства, суть і структура. Типи економічних систем
- •1.4. Власність у системі економічних відносин
- •1.4.1. Економічний зміст власності. Об'єкти і суб'єкти власності
- •1.4.2. Основні форми власності
- •1.4.3. Нові й новітні тенденції в розвитку відносин власності. Розвиток відносин власності в Україні
- •1.5. Товарне виробництво. Гроші
- •1.5.1. Товарне виробництво. Умови виникнення, розвиток і форми
- •1.5.2. Товар і його властивості. Величина вартості товару. Теорії вартості
- •1.5.3. Виникнення, суть і функції грошей
- •1.5.4. Еволюція грошей. Товарні, металеві, паперові та банківські гроші
- •1.5.5. Грошова система. Конвертованість грошей
- •1.5.6. Грошовий обіг та його закони. Грошова реформа в Україні
- •Розділ 2 основи мікроекономіки
- •2.1. Підприємство і підприємництво
- •2.1.1. Підприємство — первинна ланка економіки
- •2.1.2. Класифікація підприємств. Малий бізнес у системі ринкової економіки
- •2.1.3. Функції підприємства. Організація процесу виробництва
- •2.1.4. Підприємництво. Суть та види підприємницької діяльності
- •2.1.5. Форми організації підприємницької діяльності
- •2.1.6. Функції та умови підприємницької діяльності
- •2.1.7. Місце домогосподарства в економічній системі суспільства
- •2.2. Заробітна плата
- •2.2.1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати
- •2.2.2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати
- •2.3. Фонди підприємств
- •2.3.1. Фонди підприємств як економічна категорія. Структура фондів
- •2.3.2. Основні виробничі фонди. Економічна сутність, зношування, амортизація
- •2.3.3. Оборотні виробничі фонди. Суть і структура. Кругооборот і оборот фондів
- •2.4. Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.4.1. Витрати виробництва, їх суть та види
- •2.4.2. Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах. Закон спадної віддачі
- •2.4.3. Основні фактори зниження витрат виробництва
- •2.4.4. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.5. Кредитна система. Банки
- •2.5.1. Об'єктивна необхідність, суть і функції кредиту
- •2.5.2. Форми кредиту. Внутрішній державний борг. Кредитна система
- •2.5.3. Банки. Види банків. Банківська система України
- •2.6.3. Курс акцій. Дивіденди і їх значення
- •Розділ 3. Основи макроекономіки
- •3.1. Суть ринку. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.1. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
- •3.1.2. Основні умови формування ринку і принципи його функціонування
- •3.1.3. Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
- •3.1.4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.5. Функції ринку. Види ринків
- •3.2.2. Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
- •3.2.3. Види конкуренції
- •8.2.4. Суть ціни. Фактори, що її визначають
- •8.2.5. Інфраструктура ринку. Суть і функції
- •3.3. Аграрні відносини та їх система. Місце аграрних відносин у ринковій економіці
- •3.3.1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
- •3.3.2. Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землю
- •3.3.3. Форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •3.3.4. Земельна рента. Абсолютна й диференціальна земельна рента
- •3.4. Інфляція. Зайнятість населення і безробіття
- •3.4.1. Інфляція: її суть, види і форми
- •3.4.2. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів. Антиінфляційна політика
- •3.4.3. Безробіття. Суть, основні типи і форми
- •3.4.4. Шляхи підвищення рівня зайнятості й захисту безробітних
- •3.5. Державне регулювання ринкових відносин
- •3.5.1. Негативні наслідки ринкового саморегулювання і необхідність державного втручання в економіку
- •3.5.3. Планування і програмування в ринковій економіці
- •3.5.4. Антимонопольна політика держави
- •3.6. Основні макроекономічні показники. Система національних рахунків
- •3.6.1. Суспільне відтворення. Суть і основні риси
- •3.6.2. Валовий національний продукт і його обчислення
- •3.6.3. Система національних рахунків
- •3.6.4. Методи обчислення ввп за витратами і за доходами
- •3.6.5. Вплив цін на ввп. Номінальний і реальний ввп
- •3.7. Розподіл національного доходу і споживання
- •3.7.1. Розподільчі відносини і формування доходів населення
- •3.7.2. Диференціація доходів населення. Чинники, що її зумовлюють. Бідність
- •3.7.3. Доходи і споживання. Прожитковий мінімум
- •3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою
- •3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку
- •3.8.3. Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
- •3.8.4. Циклічність економічного розвитку
- •3.9. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва. Фінансово-кредитна система
- •3.9.1. Суть господарського механізму і його основні елементи
- •3.9.2. Фінанси, їх суть і функції. Структура фінансової системи
- •3.9.3. Державний бюджет. Фіскальна політика і фінансова стратегія
- •Розділ 4 світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •4.1. Світове господарство
- •4.1.1. Суть і основні етапи розвитку світового господарства
- •4.1.2. Міжнародний поділ праці і розвиток інтеграційних відносин
- •4.1.3. Світовий ринок товарів і послуг
- •4.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.2.1. Міжнародна торгівля
- •4.2.2. Міжнародний рух капіталу
- •4.2.3. Міграція робочої сили. Суть, причини і наслідки
- •4.2.4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та їх роль у світових господарських зв'язках
3.5.4. Антимонопольна політика держави
Монополії можуть безпідставно підвищувати ціни, а це негативно впливає на конкуренцію, деформує структуру ринкових відносин, сприяє захопленню ринків збуту, джерел сировини. Це породжує необхідність із боку суспільства обмежувати діяльність монополій, поставивши їх діяльність у рамки відповідних законів.
Уперше антимонопольний закон було прийнято у США в 1890 р. — закон Шермана, відомий як "хартія економічних свобод". Перші законодавчі акти в Європі прийнято в 30-х роках XX ст. Усі вони передбачають забезпечення свободи конкуренції шляхом обмеження монополізму.
В Україні закон "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції" було прийнято в 1992 р. У законі дано визначення конкуренції, монопольного становища, монопольної ціни, монопольної діяльності та монопольного утворення. Визначаються неправомірні угоди щодо встановлення цін, розподіл ринків та інші неправомірні дії монополій.
З метою розвитку конкуренції та захисту прав споживачів від діяльності монополій законом обмежується свобода їхньої комерційної діяльності. Зокрема забороняється: обмежувати або припиняти виробництво товарів, постачання сировини, комплектуючих виробів без попереднього узгодження із споживачами; скорочувати або затримувати реалізацію товарів з метою створення дефіциту; нав'язувати контрагентові невигідні умови договору; підвищувати в односторонньому порядку ціни на товари і послуги, якщо це не обумовлено відповідними угодами; висувати нові умови постачання, розриву угод, які завдають шкоди контрагентові.
Контроль за розвитком конкуренції та обмеженням діяльності монополій здійснюють спеціально створені антимонопольні органи. На них покладається виконання таких функцій:
— розробка заходів щодо розвитку конкуренції, демонополізації виробництва та обігу, розукрупнення високо-монополізованих структур;
— комплексний аналіз стану ринків і конкуренції на них;
— експертиза нормативних актів, що стосуються функціонування ринку;
— підготовка пропозицій з питань удосконалення антимонопольного законодавства.
3.6. Основні макроекономічні показники. Система національних рахунків
3.6.1. Суспільне відтворення. Суть і основні риси
Суспільне виробництво здійснюється для задоволення людських потреб. Воно перебуває в постійному русі. Вироблені блага використовуються для споживання. Вироблений продукт проходить стадії виробництва, розподілу, обміну і споживання. На останній стадії він використовується, споживається. Усі ці чотири стадії взаємопов'язані і взаємодіють. Усі вони е безперервними. Виробництво, розподіл, обмін і споживання відбуваються безперервно.
Процес суспільного виробництва, узятий не як окремий акт, а як безперервно повторюваний процес, називається відтворенням. Розрізняють просте, розширене і звужене відтворення (рис. 3.22).
Простим називається відтворення, в якому виробництво повторюється в незмінних розмірах. Розширеним називається відтворення, в якому виробництво відновлюється в збільшеному обсязі. Це означає, що з кожним роком створюється більша кількість продукції. Звужене відтворення характеризується тим, що виробництво відновлюється у зменшеному обсязі.
Рис. 3.22. Види суспільного відтворення
Для безперервності відтворення необхідне постійне відновлення всіх використовуваних ресурсів — робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів та природного середовища, в якому живе людина (рис. 3.23). В умовах НТР відтворення природного середовища стало гострою проблемою, пов'язаною з посиленням впливу нищівних факторів на навколишнє середовище. Це проявляється в першу чергу в забрудненні повітря, водойм, земельних угідь, а в результаті — і продуктів харчування.
Рис. 3.23. Умови, необхідні для безперервності відтворення
Відтворення робочої сили — це відновлення працездатності працівника і заміна тих працівників, які вибувають із процесу виробництва. Це досягається шляхом постійного споживання матеріальних благ, послуг, надання молодому поколінню освіти та відповідної кваліфікації.
На початку кожного виробничого циклу підприємство повинне мати необхідні засоби виробництва. Зношені засоби праці (машини, механізми, технологічні лінії, будівлі, споруди) мають бути замінені новими чи відремонтовані, а використане паливо, енергетичні ресурси, матеріали — відновлені.
У нинішніх умовах усе більшого значення набуває відтворення природних ресурсів, які використовуються в процесі виробництва, та середовища, в якому живуть люди. Необхідне постійне відновлення родючості ґрунтів, лісових масивів, підтримування в чистоті рік, озер, інших водойм та повітряного простору.
Особливого значення набуло раціональне використання таких невідтворюваних ресурсів як нафта, газ, металеві руди та заміна їх іншими джерелами енергії та іншими видами сировини.
Надзвичайного значення набуває проблема пропорційності, тобто певних кількісних співвідношень між різними сферами й галузями виробництва, між різними видами ресурсів. Так, при відновленні виробничого циклу потрібно не просто мати робочу силу і засоби виробництва — вони повинні бути в певних кількісних і якісних пропорціях. Порушення пропорційності неминуче призводить до зниження ефективності виробництва.
Відтворення завжди має суспільний характер, виступає в певних суспільних формах. Отже, повинні відновлюватись і виробничі відносини між людьми. За умов ринкової економіки постійно відновлюється товарна форма виробничих відносин і відносини власності.
Вихідним пунктом руху суспільного продукту є виробництво, а кінцевою метою і рушійним мотивом його є споживання. В умовах ринкової економіки споживання є визначальним фактором якості створюваної продукції.
Зв'язок між виробництвом і споживанням здійснюється через розподіл та обмін. При цьому розподіл уже має місце в самому виробництві. Тут розподіляється робоча сила і засоби виробництва. У процесі розподілу визначається частка кожного суб'єкта в суспільному продукті. Обмін також має місце вже в самому виробництві. Тут здійснюється обмін діяльністю та здібностями, пов'язаними з виконанням виробничих функцій. Обмін е стадією руху виробленого продукту від виробника до споживача. Через обмін учасник виробництва отримує належну йому потрібну частку суспільного продукту. Прискорюючи рух товарів, обмін сприяє розвитку виробництва.
Завершальною стадією руху суспільного продукту є споживання, тобто утилізація споживної вартості. Розрізняють виробниче та особисте споживання. Виробниче споживання полягає у використанні засобів виробництва і робочої сили для виготовлення продукції або послуг. Особисте споживання — це процес використання людиною товарів та послуг для задоволення потреб у продуктах харчування, одязі, житлі, для культурного та професійного розвитку, відпочинку, розваг і так далі. Основною функцією особистого споживання є відтворення робочої сили і людини в цілому. Одночасно воно є стимулом зростання і розвитку виробництва.