- •Передмова
- •Розділ 1 загальні основи економічної теорії
- •1.1.Предмет і основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.1. Виникнення й основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.2. Предмет економічної теорії
- •1.1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика
- •1.1.4. Методи дослідження економічних процесів і явищ
- •1.2. Суспільне виробництво: суть, структура, фактори і результати
- •1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності
- •1.2.2. Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах
- •1.2.3. Виробництво — матеріальна основа задоволення потреб
- •1.2.4. Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
- •1.2.5. Ефективність виробництва. Суть та показники
- •1.2.6. Поділ праці. Суть, рівні і значення
- •1.3. Економічна система суспільства. Типи економічних систем
- •1.3.1. Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил
- •1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил
- •1.3.3. Виробничі відносини. Їх суть, система і структура
- •1.3.4. Економічна система суспільства, суть і структура. Типи економічних систем
- •1.4. Власність у системі економічних відносин
- •1.4.1. Економічний зміст власності. Об'єкти і суб'єкти власності
- •1.4.2. Основні форми власності
- •1.4.3. Нові й новітні тенденції в розвитку відносин власності. Розвиток відносин власності в Україні
- •1.5. Товарне виробництво. Гроші
- •1.5.1. Товарне виробництво. Умови виникнення, розвиток і форми
- •1.5.2. Товар і його властивості. Величина вартості товару. Теорії вартості
- •1.5.3. Виникнення, суть і функції грошей
- •1.5.4. Еволюція грошей. Товарні, металеві, паперові та банківські гроші
- •1.5.5. Грошова система. Конвертованість грошей
- •1.5.6. Грошовий обіг та його закони. Грошова реформа в Україні
- •Розділ 2 основи мікроекономіки
- •2.1. Підприємство і підприємництво
- •2.1.1. Підприємство — первинна ланка економіки
- •2.1.2. Класифікація підприємств. Малий бізнес у системі ринкової економіки
- •2.1.3. Функції підприємства. Організація процесу виробництва
- •2.1.4. Підприємництво. Суть та види підприємницької діяльності
- •2.1.5. Форми організації підприємницької діяльності
- •2.1.6. Функції та умови підприємницької діяльності
- •2.1.7. Місце домогосподарства в економічній системі суспільства
- •2.2. Заробітна плата
- •2.2.1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати
- •2.2.2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати
- •2.3. Фонди підприємств
- •2.3.1. Фонди підприємств як економічна категорія. Структура фондів
- •2.3.2. Основні виробничі фонди. Економічна сутність, зношування, амортизація
- •2.3.3. Оборотні виробничі фонди. Суть і структура. Кругооборот і оборот фондів
- •2.4. Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.4.1. Витрати виробництва, їх суть та види
- •2.4.2. Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах. Закон спадної віддачі
- •2.4.3. Основні фактори зниження витрат виробництва
- •2.4.4. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.5. Кредитна система. Банки
- •2.5.1. Об'єктивна необхідність, суть і функції кредиту
- •2.5.2. Форми кредиту. Внутрішній державний борг. Кредитна система
- •2.5.3. Банки. Види банків. Банківська система України
- •2.6.3. Курс акцій. Дивіденди і їх значення
- •Розділ 3. Основи макроекономіки
- •3.1. Суть ринку. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.1. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
- •3.1.2. Основні умови формування ринку і принципи його функціонування
- •3.1.3. Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
- •3.1.4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.5. Функції ринку. Види ринків
- •3.2.2. Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
- •3.2.3. Види конкуренції
- •8.2.4. Суть ціни. Фактори, що її визначають
- •8.2.5. Інфраструктура ринку. Суть і функції
- •3.3. Аграрні відносини та їх система. Місце аграрних відносин у ринковій економіці
- •3.3.1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
- •3.3.2. Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землю
- •3.3.3. Форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •3.3.4. Земельна рента. Абсолютна й диференціальна земельна рента
- •3.4. Інфляція. Зайнятість населення і безробіття
- •3.4.1. Інфляція: її суть, види і форми
- •3.4.2. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів. Антиінфляційна політика
- •3.4.3. Безробіття. Суть, основні типи і форми
- •3.4.4. Шляхи підвищення рівня зайнятості й захисту безробітних
- •3.5. Державне регулювання ринкових відносин
- •3.5.1. Негативні наслідки ринкового саморегулювання і необхідність державного втручання в економіку
- •3.5.3. Планування і програмування в ринковій економіці
- •3.5.4. Антимонопольна політика держави
- •3.6. Основні макроекономічні показники. Система національних рахунків
- •3.6.1. Суспільне відтворення. Суть і основні риси
- •3.6.2. Валовий національний продукт і його обчислення
- •3.6.3. Система національних рахунків
- •3.6.4. Методи обчислення ввп за витратами і за доходами
- •3.6.5. Вплив цін на ввп. Номінальний і реальний ввп
- •3.7. Розподіл національного доходу і споживання
- •3.7.1. Розподільчі відносини і формування доходів населення
- •3.7.2. Диференціація доходів населення. Чинники, що її зумовлюють. Бідність
- •3.7.3. Доходи і споживання. Прожитковий мінімум
- •3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою
- •3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку
- •3.8.3. Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
- •3.8.4. Циклічність економічного розвитку
- •3.9. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва. Фінансово-кредитна система
- •3.9.1. Суть господарського механізму і його основні елементи
- •3.9.2. Фінанси, їх суть і функції. Структура фінансової системи
- •3.9.3. Державний бюджет. Фіскальна політика і фінансова стратегія
- •Розділ 4 світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •4.1. Світове господарство
- •4.1.1. Суть і основні етапи розвитку світового господарства
- •4.1.2. Міжнародний поділ праці і розвиток інтеграційних відносин
- •4.1.3. Світовий ринок товарів і послуг
- •4.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.2.1. Міжнародна торгівля
- •4.2.2. Міжнародний рух капіталу
- •4.2.3. Міграція робочої сили. Суть, причини і наслідки
- •4.2.4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та їх роль у світових господарських зв'язках
1.1.4. Методи дослідження економічних процесів і явищ
Поняття метод походить від грецького слова методос, яке означає шлях до чогось, шлях пізнання або дослідження. Як метод науки воно означає сукупність або систему прийомів та операцій, які застосовуються економістами для збору, систематизації та аналізу економічних фактів, явищ і процесів. Спочатку економіст вивчає і збирає факти, явища, які стосуються розгляду економічної проблеми. Далі зібрані факти і явища систематизує, виявляє логічні економічні зв'язки між ними, робить узагальнення, вивчає їх взаємодію.
В економічних дослідженнях застосовують методи індукції і дедукції. Під індукцією розуміємо виведення принципів, законів э аналізу фактів. Метод індукції означає хід думок від аналізу фактів до теорії, від часткового до загального. Зворотний процес, тобто коли економісти вивчають ті чи інші проблеми, йдучи від теорії до окремих фактів І перевіряють або відкидають цим теоретичні положення, називається дедукцією. Індукція і дедукція — не протилежні, а взаємодоповнювальні методи дослідження.
При дослідженні економічних явищ і процесів широко застосовується метод абстракції, що означає очищення наших уявлень від випадкового, одиничного і виділення з них стійкого, типового. Отже, абстрагування — це узагальнення. В економіці воно має практичне значення. Правильна теорія ґрунтується на аналізі фактів і вона є реалістичною. Теорії, що не узгоджуються з фактами, є антинаукові; застосування їх часто зумовлює викривлення в економічній політиці.
Важливим засобом пізнання економічних процесів і явищ є використання методів аналізу і синтезу. Аналіз передбачає розчленування предмета (явища чи процесу) на складові частини, виділення окремих сторін, ознак. Синтез, навпаки, означає поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність. Аналіз сприяє розкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття суті, дає можливість показати, в яких формах це явище притаманне економічній дійсності, веде до узагальнення.
Наукове дослідження економічних явищ передбачає також поєднання логічного та історичного підходів до вивчення економічних процесів і явищ. Це означає, що потрібно розглядати умови, в яких явище почало розвиватися, як воно змінювалося під впливом зміни історичних умов. Логічними є зміни, що не суперечать логічним принципам, а якщо суперечать, то потрібно шукати причини цього.
Завершальною ланкою пізнання економічних процесів і явищ, критерієм істини є суспільна практика.
Окремої уваги заслуговує використання графіків, таблиць при вивченні економічних явищ і процесів. Графіки і таблиці є засобами, з яких робляться певні висновки, виявляються певні тенденції. На основі таблиць робляться певні узагальнення. Графіки є інструментом, з допомогою якого економісти виражають свої теорії, моделі. Вони показують взаємозв'язок між двома групами економічних фактів. Тому такі прості двовимірні графіки є зручним засобом демонстрації взаємозв'язків між економічними явищами, наприклад, між доходами і споживанням, цінами і попитом, цінами і пропозицією товарів та інші.
Економічну науку поділяють на макроекономіку і мікроекономіку. Такий поділ зумовлений тим, що економічні явища і процеси можна досліджувати на макро- і мікрорівні. Мікроекономіка вивчає діяльність окремих господарських одиниць у взаємозв'язку з різними економічними суб'єктами. Вона досліджує структуру їх затрат і доходів, показники господарської діяльності, проблеми організації виробництва, збуту, управління, використання доходів та інші проблеми розвитку підприємств. Мікроекономіка також досліджує діяльність домогосподарств як постачальників ресурсів, одержувачів доходів і споживачів товарів та послуг.
Макроекономіка вивчає господарську діяльність у масштабах національної економіки, її регіонів, народногосподарських комплексів, сфер і галузей та світового господарства. На основі вивчення макроекономічних процесів розробляється державне прогнозування та програмування, здійснюється соціальне страхування, цінова і податкова політика, кредитування, митна політика та інше. Поділ економічної науки на мікро- і макроекономіку має умовний характер. Мікроекономічні процеси тісно переплітаються з макроекономічними, чітко розмежувати їх практично неможливо.
Усі економічні науки поділяють на два види: теоретичні та практичні. Теоретичні — це науки, які вивчають закони та суттєві економічні взаємозв'язки в реальній діяльності на макрорівні. До них належать політекономія, макро- та мікроекономіка. Прикладні — науки, які вивчають, як проявляються економічні закони і взаємозалежності в конкретних галузях і сферах господарювання. До них належать, наприклад" економіка промисловості, транспорту, сільського господарства, торгівлі.