- •Передмова
- •Розділ 1 загальні основи економічної теорії
- •1.1.Предмет і основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.1. Виникнення й основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.2. Предмет економічної теорії
- •1.1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика
- •1.1.4. Методи дослідження економічних процесів і явищ
- •1.2. Суспільне виробництво: суть, структура, фактори і результати
- •1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності
- •1.2.2. Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах
- •1.2.3. Виробництво — матеріальна основа задоволення потреб
- •1.2.4. Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
- •1.2.5. Ефективність виробництва. Суть та показники
- •1.2.6. Поділ праці. Суть, рівні і значення
- •1.3. Економічна система суспільства. Типи економічних систем
- •1.3.1. Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил
- •1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил
- •1.3.3. Виробничі відносини. Їх суть, система і структура
- •1.3.4. Економічна система суспільства, суть і структура. Типи економічних систем
- •1.4. Власність у системі економічних відносин
- •1.4.1. Економічний зміст власності. Об'єкти і суб'єкти власності
- •1.4.2. Основні форми власності
- •1.4.3. Нові й новітні тенденції в розвитку відносин власності. Розвиток відносин власності в Україні
- •1.5. Товарне виробництво. Гроші
- •1.5.1. Товарне виробництво. Умови виникнення, розвиток і форми
- •1.5.2. Товар і його властивості. Величина вартості товару. Теорії вартості
- •1.5.3. Виникнення, суть і функції грошей
- •1.5.4. Еволюція грошей. Товарні, металеві, паперові та банківські гроші
- •1.5.5. Грошова система. Конвертованість грошей
- •1.5.6. Грошовий обіг та його закони. Грошова реформа в Україні
- •Розділ 2 основи мікроекономіки
- •2.1. Підприємство і підприємництво
- •2.1.1. Підприємство — первинна ланка економіки
- •2.1.2. Класифікація підприємств. Малий бізнес у системі ринкової економіки
- •2.1.3. Функції підприємства. Організація процесу виробництва
- •2.1.4. Підприємництво. Суть та види підприємницької діяльності
- •2.1.5. Форми організації підприємницької діяльності
- •2.1.6. Функції та умови підприємницької діяльності
- •2.1.7. Місце домогосподарства в економічній системі суспільства
- •2.2. Заробітна плата
- •2.2.1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати
- •2.2.2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати
- •2.3. Фонди підприємств
- •2.3.1. Фонди підприємств як економічна категорія. Структура фондів
- •2.3.2. Основні виробничі фонди. Економічна сутність, зношування, амортизація
- •2.3.3. Оборотні виробничі фонди. Суть і структура. Кругооборот і оборот фондів
- •2.4. Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.4.1. Витрати виробництва, їх суть та види
- •2.4.2. Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах. Закон спадної віддачі
- •2.4.3. Основні фактори зниження витрат виробництва
- •2.4.4. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.5. Кредитна система. Банки
- •2.5.1. Об'єктивна необхідність, суть і функції кредиту
- •2.5.2. Форми кредиту. Внутрішній державний борг. Кредитна система
- •2.5.3. Банки. Види банків. Банківська система України
- •2.6.3. Курс акцій. Дивіденди і їх значення
- •Розділ 3. Основи макроекономіки
- •3.1. Суть ринку. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.1. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
- •3.1.2. Основні умови формування ринку і принципи його функціонування
- •3.1.3. Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
- •3.1.4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.5. Функції ринку. Види ринків
- •3.2.2. Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
- •3.2.3. Види конкуренції
- •8.2.4. Суть ціни. Фактори, що її визначають
- •8.2.5. Інфраструктура ринку. Суть і функції
- •3.3. Аграрні відносини та їх система. Місце аграрних відносин у ринковій економіці
- •3.3.1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
- •3.3.2. Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землю
- •3.3.3. Форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •3.3.4. Земельна рента. Абсолютна й диференціальна земельна рента
- •3.4. Інфляція. Зайнятість населення і безробіття
- •3.4.1. Інфляція: її суть, види і форми
- •3.4.2. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів. Антиінфляційна політика
- •3.4.3. Безробіття. Суть, основні типи і форми
- •3.4.4. Шляхи підвищення рівня зайнятості й захисту безробітних
- •3.5. Державне регулювання ринкових відносин
- •3.5.1. Негативні наслідки ринкового саморегулювання і необхідність державного втручання в економіку
- •3.5.3. Планування і програмування в ринковій економіці
- •3.5.4. Антимонопольна політика держави
- •3.6. Основні макроекономічні показники. Система національних рахунків
- •3.6.1. Суспільне відтворення. Суть і основні риси
- •3.6.2. Валовий національний продукт і його обчислення
- •3.6.3. Система національних рахунків
- •3.6.4. Методи обчислення ввп за витратами і за доходами
- •3.6.5. Вплив цін на ввп. Номінальний і реальний ввп
- •3.7. Розподіл національного доходу і споживання
- •3.7.1. Розподільчі відносини і формування доходів населення
- •3.7.2. Диференціація доходів населення. Чинники, що її зумовлюють. Бідність
- •3.7.3. Доходи і споживання. Прожитковий мінімум
- •3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою
- •3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку
- •3.8.3. Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
- •3.8.4. Циклічність економічного розвитку
- •3.9. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва. Фінансово-кредитна система
- •3.9.1. Суть господарського механізму і його основні елементи
- •3.9.2. Фінанси, їх суть і функції. Структура фінансової системи
- •3.9.3. Державний бюджет. Фіскальна політика і фінансова стратегія
- •Розділ 4 світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •4.1. Світове господарство
- •4.1.1. Суть і основні етапи розвитку світового господарства
- •4.1.2. Міжнародний поділ праці і розвиток інтеграційних відносин
- •4.1.3. Світовий ринок товарів і послуг
- •4.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.2.1. Міжнародна торгівля
- •4.2.2. Міжнародний рух капіталу
- •4.2.3. Міграція робочої сили. Суть, причини і наслідки
- •4.2.4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та їх роль у світових господарських зв'язках
3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку
В умовах переходу до ринкової економіки розвивається ряд негативних явищ, які зумовили розшарування суспільства за рівнем доходів і зниження життєвого рівня більшості населення. За межею бідності опинилися пенсіонери і значна частина працездатного населення. Цим зумовлюється необхідність соціального захисту.
Суть захисту полягає в стримуванні падіння життєвого рівня населення, зокрема тих соціальних груп, рівень доходів яких знизився нижче від рівня бідності. Соціальний захист — це передусім проблема соціальної справедливості, забезпечення нормального розвитку економіки. Він не зводиться до перерозподілу доходів, а вимагає проведення заходів, які запобігали б розвиткові негативних явищ в економіці, зниженню життєвого рівня та надмірній диференціації доходів.
Ринкова економіка функціонує на основі жорстких економічних законів. Підприємство в умовах ринкової економіки не буде тримати зайвих робітників. Нерентабельне підприємство не може розраховувати на дотації з боку держави. Воно стає банкрутом, а працівники залишаються без роботи.
Тому перехід до ринкової економіки передбачає створення специфічної системи захисту громадян. Вона має забезпечувати максимальну нейтралізацію багатьох негативних наслідків переходу до ринкової економіки. Держава повинна забезпечити відновлення роботи підприємств, не допускати розкрадання державного майна і коштів та вивезення їх за кордон; не допускати несправедливої приватизації; прийняти справедливі закони про пенсії; не допускати "зрівнялівки" ні в заробітній платі, ні в пенсіях, а також надмірного, нічим не обґрунтованого, розриву в них; повинна вживати заходів для створення робочих місць і підвищення рівня зайнятості. Право на соціальний захист громадян України гарантовано Конституцією.
Одним із важливих елементів соціального захисту населення є соціальне страхування, яке включає пенсійне, медичне страхування та страхування від нещасних випадків. Воно здійснюється шляхом відрахування від заробітної плати і прибутків підприємств певних коштів. Умови відрахувань на соціальне страхування та умови страхових виплат у різних країнах різні.
Важливим елементом соціального страхування є також пенсійне забезпечення. Кількість пенсіонерів в Україні постійно зростає. І в пенсійному забезпеченні виник ряд проблем: низький рівень пенсій; розмір пенсій не відповідає внеску в пенсійний фонд протягом працездатного періоду. Працівники деяких галузей мають невиправдані переваги та пільги в пенсійному забезпеченні, а серед інших існує невиправдана "зрівнялівка". Усе це зумовило необхідність проведення пенсійної реформи.
3.8. Економічне зростання і його фактори 3.8.1. Економічне зростання, його показники і значення Ринкова економіка розвивається циклічно. Однак, незважаючи на те, що економічне зростання переривається спадами, переважає зростання. Економічне зростання проявляється в тому, що збільшується виробництво ВНП і національного доходу, зростає зайнятість населення в суспільному виробництві. Але за інтенсивного типу зростання кількість працівників може не збільшуватись, а навіть зменшуватись. Тут зростання відбувається за рахунок упровадження науково-технічного прогресу. Економічне зростання вимірюється двома способами (рис. 3.33): 1) збільшенням загального обсягу реального ВНП або НД в цілому і в розрахунку на душу населення протягом певного часу (за рік); у грошових показниках; 2) збільшенням ВНП чи НД в розрахунку на душу населення в процентах, тобто темпами приросту. Якщо немає зростання вказаних економічних показників у розрахунку на душу населення, то таке зростання не забезпечує підвищення життєвого рівня населення. При застосуванні обох способів економічне зростання вимірюється річними темпами в процентах. Наприклад, якщо ВНП одного року становив 200 млрд. грн. а наступного — 210 млрд., то темп зростання становитиме
Економісти часто занепокоєні навіть при незначному зниженні темпів зростання, бо від темпів залежить збільшення реального обсягу ВНП. Так, при річному темпі зростання 2% ВНП подвоюється через 35 років, а при 4% — за 18 років. Економічне зростання є важливим народногосподарським завданням. Значення його очевидне. Збільшення ВНП в розрахунку на душу населення забезпечує підвищення рівня життя. Економіка, яка зростає, дає можливість задовольняти нові потреби й вирішувати економічні проблеми як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Чим більший приріст ВНП, тим більша частка його може використовуватися для повнішого задоволення наявних потреб або для розробки нових програм, створення кращих умов для здобування освіти, медичного обслуговування, підвищення зарплати, пенсій і так далі.
Рис. 3.33. Економічне зростання і методи його вимірювання Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний (рис. 3.34). Екстенсивний тип полягає в тому, що збільшення обсягу виробництва досягається в основному за рахунок залучення у виробництво додаткових трудових, матеріальних та фінансових ресурсів при незмінній продуктивній силі праці. Інтенсивний тип має місце тоді, коли збільшення обсягу виробництва відбувається за рахунок раціонального використання всіх видів ресурсів. Воно пов'язане з упровадженням нових технологій і підвищенням продуктивності праці. Це означає, що зменшуються затрати ресурсів на виробництво одиниці продукції. Деякі економісти виділяють третій тип економічного зростання — детенсивний. В умовах детенсивного зростання затрати ресурсів на виробництво одиниці продукції збільшуються, бо вони використовуються нераціонально. Екстенсивний характер розвитку економіки мав місце в СРСР у період 30—60-х років. А в період 80—90-х років мав місце детенсивний характер розвитку.
Рис. 3.34. Типи і фактори економічного зростання 3.8.2. Фактори економічного зростання Економічне зростання — це багатофакторний суперечливий процес, боно залежить від багатьох факторів. До основних чинників зростання переважно відносять такі: — працю (кількість і якість трудових ресурсів); — землю (кількість і якість природних ресурсів); — капітал (капіталовкладення або інвестиції) з урахуванням технічного рівня засобів виробництва, який забезпечується науково-технічним прогресом; — підприємницькі здібності. їх розуміють не тільки як господарську діяльність підприємців, а й як господарський механізм, який може сприяти або гальмувати економічний розвиток (рис. 3.35).
Рис. 3.35. Основні фактори економічного зростання Фактори економічного зростання тісно взаємопов'язані і переплетені. Так, наприклад, праця є високопродуктивною, якщо робітники використовують сучасне обладнання і матеріали під керівництвом здібних підприємців в умовах добре налагодженого господарського механізму. Залежно від характеру зростання фактори зростання поділяють на дві групи — екстенсивні та інтенсивні. До екстенсивних факторів належать: — збільшення обсягу інвестицій при наявному рівні техніки; — збільшення кількості працівників; — збільшення обсягу використовуваної сировини, матеріалів, палива. До інтенсивних факторів належать: — прискорення науково-технічного прогресу (упровадження нової техніки і технологій шляхом оновлення основного капіталу); — підвищення кваліфікації працівників; — поліпшення використання основних і оборотних фондів; — поліпшення організації виробництва. Використання екстенсивних факторів мало місце в минулому, коли був високий приріст робочої сили і значна кількість населення, особливо жінок, не була задіяна в суспільному виробництві. У другій половині XX ст. приріст робочої сили в розвинутих країнах суттєво знизився, а в деяких кількість населення навіть зменшувалась. Так, в Україні в 90-х роках кількість населення зменшилася більше, ніж на 2 млн чоловік. Поступово вичерпувалися найбільш доступні джерела корисних копалин, особливо енергетичних ресурсів. Зменшення кількості людських і матеріальних ресурсів зумовило перехід до інтенсифікації розвитку економіки, який повинен забезпечити економне раціональне використання ресурсів, підвищення ефективності виробництва і збільшення реального обсягу валового національного продукту. У сучасних умовах найважливішим чинником, який забезпечує зростання виробництва реального ВНП є підвищення продуктивності праці. Воно залежить від таких факторіє: — технічного прогресу; — затрат капіталу; — освіти і професійної підготовки працівників; — економії, зумовленої масштабами виробництв; — покращення розподілу ресурсів, організації виробництва та інших чинників. Дослідження багатьох економістів показали, що підвищення продуктивності праці чинить значно більший вплив на зростання реального ВНП, ніж збільшення кількості працівників. Але підвищити продуктивність праці досить складно. Це досягається завдяки впровадженню технічного прогресу, зростанню фондоозброєності, підвищенню кваліфікації працівників та деяких інших факторів. |