Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму

Рис. 1. Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму в Україні

'веп -^^травмовано ]

Згідно оцінок, що наведені в Програмі розвитку України до 2010 ро­ку, біля 2/3 основних виробничих фондів країни протягом найближчих 10 років в більшій своїй частині стануть зношеними. Обумовлено це

тим, що критичного зносу досягнуть не лише фонди, яким зараз 15­20 років, а й ті, яким 10-14 років. В той же час за своїми потенційними можливостями Україна разом з іноземними інвесторами не зможе здій­снити їх повне оновлення. Через це слід очікувати, що значно збіль­шиться кількість техногенних аварій, катастроф, нещасних випадків з людськими жертвами і травматизмом. В таких умовах необхідно прискорити процеси реструктуризації і модернізації перспективних та консервації, закриття і ліквідації мало перспективних та найнебезпечні- ших підприємств. В цьому процесі особливу роль відіграє охорона праці як система, яка має спрямовувати свої зусилля на забезпечення належного рівня безпеки праці та виробничого середовища.

Спостерігається суттєва (в кілька десятків разів) різниця по кіль­кості травмованих та загиблих на виробництві в окремих регіонах кра­їни. Найбільший виробничий травматизм має місце в Донецькій, Лу­ганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, а найменший - в Чернівецькій, Закарпатській, Тернопільській областях (табл. 2).

Вирішення проблем охорони праці вимагає взаємодії відповідних органів влади та громадськості. Реалізація відповідних державних програм, спрямованих на покращання умов і охорони праці, дозво­лить розробити і впровадити науково обґрунтовану державну систему наглядової, навчально-методичної та контрольної діяльності у сфері охорони праці; адаптувати нормативно-правову базу з питань охорони праці до вимог директив Європейського Союзу; вирішити питання науково-методичного та інформаційного забезпечення з питань охорони праці на національному та регіональному рівні та багато іншого, що дозволить здійснити комплексне вирішення задач охорони праці, забезпечити пріоритет життя і здоров'я працюючих по відношенню до результатів виробничої діяльності і створити безпечні та здорові умови праці на підприємствах і в організаціях усіх форм власності.

Для вирішення зазначених задач в Україні існує достатній науко­во-технічний потенціал. Перед усім - це Національний науково-дос­лідний інститут охорони праці. Крім того понад 500 організацій і під­приємств займаються питаннями охорони праці. Серед них відомі своїми розробками інститути НАН України, такі як Інститут економі­ки промисловості, ІЕЗ ім. Є. О. Патона, Інститут медицини праці; галузеві організації: МакНДІ (м. Макіївка), НВО «Респіратор» (м. Донецьк), ДержНДІТБХП (м. Сіверськодонецьк), ДержНДІБПГ (м. Кривий Ріг); вищі навчальні заклади: НТУУ «Київський політех­нічний інститут», Державний університет «Львівська політехніка», Криворізький державний університет та ряд інших закладів.