- •Isbn 966-699-156-х © Оригінал-макет видавництва «Основа», 2006 вступ історія розвитку охорони праці в україні та за кордоном
- •Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму
- •Відомості про стан виробничого травматизму за 2003-2004 рік по областях
- •Предмет, структура, зміст та мета навчальної дисципліни «охорона праці»
- •Розділ 1. Наукові, правові, організаційні та економічні основи охорони праці
- •1.1. Основні поняття в галузі охорони праці, терміни та визначення
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій - головне завдання охорони праці
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1.2.4. Аналіз умов праці
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно-правова база охорони праці в Україні 1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
- •Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
- •Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану.
- •Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
- •Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1.3.5. Нормативно-правові акти та документи підприємств з охорони праці
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.4. Гарантії прав на охорону праці
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника на роботу і під час роботи
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •1.4.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті
- •1.5. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий і громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Розслідування, реєстрація, облік та аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •X Методи стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці на підприємстві Система стимулювання
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •2.1. Основні поняття фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1.1. Основні поняття фізіології праці
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2.3.4. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •2.4. Оздоровлення повітряного середовища 2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища і зниження негативного впливу забруднюючих речовин на працівників
- •2.4.5. Вентиляція
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень 2.5.1. Загальні уявлення
- •2.6. Захист від шуму у виробничому середовищі 2.6.1. Загальне положення
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації
- •2.8. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.8.1. Основні положення
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •Гранично допустимі дози у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 710-3 м.
- •2.10.1. Загальні положення
- •2.10.2. Основні поняття і характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •2.10.3. Біологічний вплив іонізуючих випромінювань
- •2.10.4. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання (мЗв/рік)
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •3.3. Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.4.1. Загальні положення
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •3.4.3. Вимоги до вантажно-розвантажувальних засобів
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки Основні визначення
- •3.5.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки 4.1.1. Основні терміни та визначення
- •4.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •4.3.1. Загальна характеристика законодавчої і нормативно-правової бази України про пожежну безпеку
- •4.3.2. Основні положення Закону України «Про пожежну безпеку»
- •4.4. Пожежовибухонебезпечні властивостІ речовин і матеріалів
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо- і пароповітряних сумішей
- •4.5. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об'єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки 4.1.1. Основні терміни та визначення
Вогонь, що вийшов із-під контролю, здатний викликати значні руйнівні та смертоносні наслідки. До таких проявів вогняної стихії належать пожежі.
Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.
Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на особливо великі (коли збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати), великі (збитки сягають від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втратами, пов'язаними зі знищенням або пошкодженням основних виробничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінностей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. ін. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також пошкодженням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо.
Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту, тощо.
Цілком природно, що існує безпосередня зацікавленість у зниженні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них. Досягнення цієї мети є досить актуальним і складним соціально-економічним завданням, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки.
Пожежна безпека об'єкта - стан об'єкта, за яким з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків. Об'єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання пожежі, дії на людей та матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі, в тому числі їх вторинних проявів. До таких факторів, згідно ГОСТ 12.1.004-91, належать: полум'я та іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння й термічного розкладу матеріалів, речовин; дим; знижена концентрація кисню.
Вторинними проявами небезпечних факторів пожежі вважаються: уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, викинуті із зруйнованих апаратів та установок; електричний струм, пов'язаний з переходом напруги на струмопровідні елементи будівельних конструкцій, апаратів, агрегатів внаслідок пошкодження ізоляції під дією високих температур; небезпечні фактори вибухів, пов'язаних з пожежами; вогнегасні речовини.
4.1.2. Сучасний стан і рівень пожежної безпеки в Україні.
Причини та наслідки пожеж
Незважаючи на те, що за останні 9-10 років в Україні намітилась тенденція до зниження кількості пожеж, в цілому ця проблема залишається дуже гострою. Наприклад, у порівнянні з періодом середини 80-х років, річна кількість пожеж сьогодні майже втричі вища і коливається в межах 40000-50000. Кількість загиблих становить 2500-3500 людей на рік, серед них 120-150 дітей. Щодня в країні виникає, в середньому, біля 130 пожеж, на яких гине 7-10, отримує травми 140-150 чоловік. Збитки від пожеж складають понад 2,0 млрд. грн. на рік.
Найпоширенішими причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем (понад 57%); порушення правил монтажу та експлуатації електроприладів (20-25%); порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення (8-10%); пустощі дітей з вогнем (4-5%); підпали (2-4%); невстановлені та інші (1-3%). Слід особливо підкреслити, що абсолютна більшість пожеж (99%) виникає безпосередньо з вини людей. З них 70-80% трапляється у житловому секторі, 3-4% - у промисловості, 1-2% на будівництві, 1-2% - у сільському господарстві, 2-3% на об'єктах торгівлі та складах, 1-3% - у місцях масового перебування людей.
Хоча відсоток пожеж за кількістю у промисловості відносно невеликий, масштаб їх руйнівних наслідків є значно вищим. Саме вони, створюючи загрозу життю і здоров'ю робітникам та мешканцям прилеглих територій, як правило, призводять до величезних матеріальних збитків, завдають шкоду навколишньому середовищу і можуть бути причиною екологічних катастроф. До основних причин пожеж на виробництві слід віднести: порушення правил монтажу та експлуатації електроустановок (25-30%); необережне поводження з вогнем (25-35%); порушення технологічного процесу виробництва (до 10%); порушення правил пожежної безпеки при електрогазозварюванні та різанні металів, паяльних роботах, розігріванні бітуму та проведенні інших видів вогневих робіт (10-12%); порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення (4-6%); іскри теплового та механічного походження (до 2%); підпали (2-3%); інші причини (до 2%).
Наведені дані свідчать, що стан і рівень пожежної безпеки в Україні взагалі, і у промисловості, зокрема, які в значній мірі обумовлені складним соціально-економічним становищем держави, слабкою профілактичною роботою щодо запобігання пожеж, недостатньою участю в справі пожежної безпеки місцевих органів самоврядування та громадських об'єднань, потребують негайного і суттєвого покращання. Тому, поряд зі збільшенням фінансування та підвищенням організаційного рівня пожежної безпеки, необхідний постійний пошук нових, більш ефективних шляхів вирішення цієї проблеми.