- •Isbn 966-699-156-х © Оригінал-макет видавництва «Основа», 2006 вступ історія розвитку охорони праці в україні та за кордоном
- •Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму
- •Відомості про стан виробничого травматизму за 2003-2004 рік по областях
- •Предмет, структура, зміст та мета навчальної дисципліни «охорона праці»
- •Розділ 1. Наукові, правові, організаційні та економічні основи охорони праці
- •1.1. Основні поняття в галузі охорони праці, терміни та визначення
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій - головне завдання охорони праці
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1.2.4. Аналіз умов праці
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно-правова база охорони праці в Україні 1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
- •Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
- •Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану.
- •Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
- •Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1.3.5. Нормативно-правові акти та документи підприємств з охорони праці
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.4. Гарантії прав на охорону праці
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника на роботу і під час роботи
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •1.4.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті
- •1.5. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий і громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Розслідування, реєстрація, облік та аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •X Методи стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці на підприємстві Система стимулювання
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •2.1. Основні поняття фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1.1. Основні поняття фізіології праці
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2.3.4. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •2.4. Оздоровлення повітряного середовища 2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища і зниження негативного впливу забруднюючих речовин на працівників
- •2.4.5. Вентиляція
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень 2.5.1. Загальні уявлення
- •2.6. Захист від шуму у виробничому середовищі 2.6.1. Загальне положення
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації
- •2.8. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.8.1. Основні положення
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •Гранично допустимі дози у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 710-3 м.
- •2.10.1. Загальні положення
- •2.10.2. Основні поняття і характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •2.10.3. Біологічний вплив іонізуючих випромінювань
- •2.10.4. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання (мЗв/рік)
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •3.3. Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.4.1. Загальні положення
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •3.4.3. Вимоги до вантажно-розвантажувальних засобів
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки Основні визначення
- •3.5.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки 4.1.1. Основні терміни та визначення
- •4.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •4.3.1. Загальна характеристика законодавчої і нормативно-правової бази України про пожежну безпеку
- •4.3.2. Основні положення Закону України «Про пожежну безпеку»
- •4.4. Пожежовибухонебезпечні властивостІ речовин і матеріалів
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо- і пароповітряних сумішей
- •4.5. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об'єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
Вибір місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинен відповідати вимогам санітарних норм та іншій нормативній технічній документації. Відповідно до ГОСТ 12.3.009-76* (СТ СЕВ 351881) місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт розташовуються на спеціально відведеній території з твердим та рівним покриттям. Допускається виконання цих робіт на площадках з твердим грунтом, що здатний сприймати проектне навантаження від вантажів та підйомних і транспортних машин.
Розміри та покриття площадок для вантажно-розвантажувальних робіт згідно із СНиП ІІІ 4-80 мають відповідати проекту виконання робіт. Під'їздні шляхи до площадок (пунктів) повинні мати тверде покриття і утримуватися у справному стані. У місцях перетину під'їз- дними шляхами канав, траншей та залізничних колій влаштовуються настили та мости для переїздів.
Ширина під'їздних шляхів повинна бути не менше 6,2 м при двосторонньому русі автомобілів і не менше 3,5 м при односторонньому русі.
Розміри вантажно-розвантажувальних площадок визначаються з урахуванням характеру робіт, транспортних засобів та вимог безпеки. При розташуванні автомобілів на площадках відстань між автомобілями, які стоять один за одним (в глибину) має бути не менша 1 м, а між автомобілями, які стоять поряд (по фронту), — не менше 1,5 м. Якщо автомобілі встановлюють поблизу будівлі або складу, то між будівлею та заднім бортом кузова автомобіля слід дотримувати інтервал не менший 0,5 м, при цьому повинен бути тротуар, відбійний брус тощо. Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менше 1 м.
На площадках для навантажування та вивантажування тарних штучних вантажів (тюків, бочок, рулонів та ін.), які зберігаються у складах та пакгаузах, влаштовуються платформи, естакади чи рампи висотою, що дорівнює висоті кузова автомобіля.
Склади, що розташовані у підвальних та напівпідвальних приміщеннях і мають сходи з кількістю маршів більше одного або заввишки більше 1,5 м, обладнуються люками і трапами для спускання вантажів безпосередньо у складське приміщення та підйомниками для підняття вантажів. Склади, які розташовані вище першого поверху і мають сходи з кількістю маршів більше одного або заввишки більше 2 м обладнуються підйомниками для спускання та підняття вантажів.
Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати достатнє освітлення. У тих випадках коли при освітленні відкритого простору площею більше 5 тис. м2 неможливо розташувати звичайні світильники над поверхнею, яка освітлюється, застосовується прожекторне освітлення. Основними типами прожекторів для освітлення відкритих площ є прожектори заливного світла типу ПЗС-45, ПЗС-35, ПЗС-25 з лампами розжарювання потужністю 1000, 500-300 та 150 Вт відповідно. Останнім часом широко застосовують освітлювальні засоби у вигляді прожекторів із ртутними дуговими лампами ДРЛ, що мають високу світловіддачу (лм/Вт). Як прожектори ближньої дії поза приміщеннями використовують лампи із дзеркальними відбивачами потужністю до 5000 Вт.
При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт у будівлях вміст шкідливих газів, пари та пилу у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК за ГОСТ 12.1.005-88.
Способи складування вантажів мають забезпечувати стійкість штабелів, пакетів та вантажів, що знаходяться у них, можливість механізованого розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підіймально-транспортного обладнання, безпеку працюючих на штабелі або біля нього, можливість застосування та нормального функціонування засобів захисту працюючих і пожежної техніки, циркуляцію повітряних потоків за природної або штучної вентиляції закритих складів, дотримання вимог до охоронних зон лінії електропередач, до вузлів інженерних комунікацій та енергопостачання.
Не допускається перебування та пересування транспортних засобів і людей у зоні можливого падіння вантажів під час навантажування та розвантажування із рухомого складу, а також при переміщенні вантажів піднімально-транспортним обладнанням.
Вантажі, що розташовуються поблизу залізничної та кранової рейкової колії, повинні бути розташовані відповідно до вимог ГОСТ 9238-83, інших нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП).
Порядок складування та зберігання матеріалів, виробів, приладів та обладнання регламентується СНиП ІІІ 4-80, згідно якому вантажі на території повинні складатися таким чином:
• чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) — у штабель заввишки до 1,5 м з прокладками та підкладками;
труби діаметром до 300 мм — у штабель заввишки до 3 м на підкладках та прокладках з кінцевими упорами;
труби діаметром більше 300 мм — у штабель заввишки до 3 м у сідло без прокладок; нижній ряд труб повинен бути укладений на підкладки, укріплений інвентарними металевими чобітками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках;
дрібний сортовий метал — у стелаж заввишки не більше 1,5 м;
цегла у пакетах на піддонах — не більше ніж у два яруси, в контейнерах— в один ярус, без контейнерів —заввишки не більше 1,7 м;
фундаментні блоки та блоки стін підвалів — у штабель заввишки не більше ніж 2,6 м на підкладках та прокладках;
стінові панелі — у касети або піраміди, панелі перегородок — у касети вертикально;
стінові блоки — у штабель у два яруси на підкладках та прокладках;
плити перекриття — у штабель заввишки не більше 2,5 м на підкладках та прокладках;
круглий ліс — у штабель заввишки не більше 1,5 м з прокладками між рядами та встановленням упорів проти розкочення, ширина штабеля, менша його висоти, не допускається;
пиломатеріали — в штабель, висота якого при рядовому складанні буде на більше половини ширини штабеля, а при складанні у клітки — не більше ширини штабеля;
притуляти (опирати) матеріали до інших штабелів та елементів огорожі забороняється.
Відстань від штабелів матеріалів та обладнання до брівки виїмки (котлованів, траншей) визначається на підставі розрахунку на стійкість відкосів. Складування має виконуватися за межами призми зсуву, але не менше 1 м до брівки природного відкосу або кріплення виїмки. Між штабелями (стелажами) на складах передбачаються проходи завширшки не менше 1 м та проїзди, ширина яких залежить від розміру транспортних засобів і вантажно-розвантажувальних механізмів, що обслуговують склад.
Складування матеріалів та обладнання на відкритих складах виконується за розробленими та затвердженими технологічними картами із зазначенням на них місць і розмірів складування, а також розмірів проходів. Технологічна карта складування виконується у вигляді плану складу, на якому позначені місця та розміри штабелів вантажів, проходи для людей, під'їздні шляхи залізничного та автомобільного транспорту, колії рейкових кранів (козлових, мостових, баштових) та зони дії кранів, місця встановлення стрілових самохідних кранів, транспорту під навантажування або розвантажування.