9.3.Україна на міжнародних кредитних ринках

9.3.1. Сутність міжнародних кредитних відносин

Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу, пов'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Форми міжнародного кредитування за об'єктом: товарний (комерційний), грошовий (банківський), фірмово-банківський кредит товарний (комерційний), грошовий (банківський), фірмово-банківський кредит. За джерелами вирізняють офіційні і приватні кошти. Офіційні охоплюють двосторонні міжурядові кредити і багатосторонні кредити міжнародних фінансових організацій. Приватні кредити охоплюють фірмові кредити, банківські кредити, синдиковані банківські позики та ін.

Кредитні операції (ЗУ «Про банки і банківську діяльність» N2121-III від 7 грудня 2000 р. (ст. 47, 49):

1. розміщення залучених коштів банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

2. операції з валютними цінностями;

3. емісія власних цінних паперів;

4. організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

5. здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

6. операції за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями;

7. факторинг;

8. лізинг.

Залучати кредитні ресурси в іноземній валюти можуть юридичні особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи - громадяни України.

Резиденти-позичальники (крім уповноважених банків України) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором (підрозділи банків).

Договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті мають бути зареєстровані у НБУ.

НБУ встановлює максимальні процентні ставки за договорами в іноземній валюті 1-ї групи та договорами в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів.

Максимальна процентна ставка встановлюється для договорів в іноземній валюті:

а) 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів - на підставі вартості державних запозичень на зовнішніх фінансових ринках;

б) 2-ї або 3-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів - на підставі розміру середньозваженої процентної ставки, за якою уповноважені банки надають суб'єктам господарювання кредити на внутрішньому кредитному ринку.

9.3.2.Україна як суб’єкт міжнародного кредитування

Україна може залучати кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів) (ст. 10 ЗУ «Про Державний бюджет»).

Україна може виступати суб’єктом міжнародного кредитування, кошти від якого надходять до Спеціального фонду державного бюджету.

Затверджено порядок, що визначає механізм встановлення розміру плати, що вноситься до державного бюджету суб'єктом господарювання - резидентом, стосовно якого приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій за надання таких кредитів (позик) або гарантій.

Методи, що використовуються при розрахунку розміру плати за державними кредитами (п. 2 Постанови Кабміну України від 17 березня 2011 р N256):

1) рейтинговий - розмір плати встановлюється виходячи з міжнародного рейтингу або у разі його відсутності, з національного рейтингу;

2) ринковий - розмір плати встановлюється виходячи з різниці між рівнем відсоткової ставки, за якою кредитор готовий надати кредит (позику) позичальникові без забезпечення державною гарантією та відсоткової ставки за кредитом (позикою), що надається позичальникові під державну гарантію;

3) актуарний - розмір плати встановлюється за результатами оцінки ризиків, пов'язаних з наданням позичальникові кредиту (позики), залученого державою, або державних гарантій, та обсягу можливих витрат державного бюджету.